Сільгоспвиробництво в Україні зросло на 36,4%

Торговельну місію онлайн до Королівства Нідерландів для українських виробників харчової промисловості провели Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ), ГО «Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі» (ITFC) та ДУ «Офіс з просування експорту в Україні» 21-25 вересня 2020 року. Обмеження через пандемію COVID-19, підштовхнули організаторів трансформувати даний захід та перевести його онлайн, що в Україні відбувається вперше.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

5-ти денна програма розширення торговельних можливостей для українських малих і середніх підприємств на нідерландському ринку складалась з двох частин - підготовчої та власне зустрічей «бізнес-до-бізнесу» (В2В). Серед учасників місії: українські виробники фруктів та ягід (ФГ «Гадз», ТОВ «Галфрост», СВК «Ягідки»), круп (ТОВ «Добродія Фудз», ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Органік Оригінал», ТОВ «Терра»), горіхів (ТОВ «Аркмен», ТОВ «Укр-Волнат») та капсульованої продукції (ТОВ «Фуд Девелопер»).

В межах підготовчої частини торговельної місії, 21 вересня компанії взяли участь у спеціальному брифінгу, завдяки якому підготувались до виходу на новий експортний ринок, вивчили особливості ведення переговорів з потенційними партнерами, розглянули додаткові можливості для пошуку замовників на іноземному ринку та протестували свою готовність до експорту. Також, експерти Офісу з просування експорту провели онлайн огляд харчових продуктів нідерландських супермаркетів на основі бази даних Mintel.

Під час брифінгу, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - Торговий представник України Тарас Качка, зазначив: «Торговельна політика та держава посідають важливу роль в підтримці підприємництва та становленні міжнародних відносин. Це помітно при узгодженні певних правил торгівлі і зобов’язань, а також при визнанні сертифікатів. Нідерландський ринок найкращий приклад розуміння того, якою є комерція та знання того, як встановлювати відносини, пакувати продукцію та як невеликі компанії можуть співпрацювати і реалізовувати продукцію через велику мережу постачальників. Тому бізнес і держава мають діяти злагоджено. І така торговельна місія дозволяє продемонструвати потенціал українських підприємств та гідно представляти свою продукцію на європейському ринку».

Звертаючи увагу на важливість підтримки торговельних місій та їхній вплив на розвиток українського експорту, Директор офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Фархад Гауссі, підкреслив: «Агентство США з міжнародного розвитку підтримує малі та середні підприємства в Україні, оскільки вони сприяють розвитку економіки. Через Програму USAID «Конкурентоспроможна економіка України», ми реалізовуємо широкий спектр заходів для зміцнення конкурентоспроможності українських малих та середніх підприємств. Торговельна місія до Королівства Нідерландів в онлайн форматі - чудова можливість для МСП харчової промисловості знайти іноземних партнерів та потенційних замовників. Ми сподіваємось, що завдяки участі у місії, бізнес вдосконалить практики управління, адаптує маркетинговий підхід, розробить обґрунтовані стратегії та розвине підприємство за рахунок збільшення експортних продажів».

У підготовчому брифінгу також взяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов, Керівник Брюссельського офісу Української Асоціації бізнесу та торгівлі Назар Бобицький, в.о. директора ДУ «Офіс з просування експорту України» Тетяна Міськова, експертка Європейської мережі підприємців Аліна Стрілець, керівник консалтингової компанії «Phaff Export Marketing» Віктор Паф, засновник нідерландської компанії 2Food Тоні-Вім ван Айден.

Друга частина торговельної місії була присвячена В2В зустрічам. У період з 22 по 25 вересня проведено близько 60 індивідуальних зустрічей з представниками 28 нідерландських компаній, та окремо з європейською торговельною мережею Jumbo.

Ініціативу «Торговельна місія українських підприємств харчової промисловості до Королівства Нідерландів» реалізовано Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі - ITFC в партнерстві з Державною установою «Офіс з просування експорту в Україні» за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України»

Довідка:

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “Конкурентоспроможна економіка України” (КЕУ) підтримує стартапи й малі та середні підприємства (МСП) з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також сприяє формуванню ефективної торгової політики, щоб забезпечити МСП можливістю скористатись перевагами від міжнародної торгівлі.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спільно з Всеукраїнською асоціацією громад розпочинають активну фазу другого пілотного впровадження Державного аграрного реєстру (ДАР).

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Проєкт реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проєкту Світового Банку й ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», а також Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

ДАР — це автоматизована електронна система, доступна для усіх виробників сільськогосподарської продукції незалежно від форми господарювання. У майбутньому зареєстровані користувачі ДАР отримають можливість подавати онлайн заявки на участь в державних і регіональних програмах державної підтримки сільського господарства, що дозволить Уряду більш ефективно планувати та спрямовувати програми підтримки сільгоспвиробників.

Для реалізації другого пілотного впровадження до процесу реєстрації аграріїв у ДАР залучаються об'єднані територіальні громади (ОТГ), відібрані за результатами відкритого конкурсу. Загалом пілотний проєкт охопить 53 ОТГ у всіх областях України.

На період пілоту працівники обраних ОТГ стануть операторами ДАР і консультуватимуть фермерів з питань роботи реєстру, допомагатимуть реєструватися тим аграріям, які не мають комп’ютера або доступу до мережі Інтернет. В цілому ж зареєструватися у ДАР онлайн вже зараз може будь-який український фермер. Особлива увага під час пілотного впровадження приділятиметься процесу опрацювання заявок на виправлення помилок щодо земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Участь у другому пілотному впровадженні ДАР дозволить власникам земельних ділянок перевірити коректність даних на землю, виявити помилки в реєстрах і подати заявки на їх виправлення, а також перевірити відповідність даних про майнові права на землю.

Активна фаза пілотного впровадження відбуватиметься у дві черги, кожна з яких триватиме 4 тижні. Перша черга розпочинається 2 вересня 2020 року в 17 ОТГ на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей і триватиме до 30 вересня.

Друга черга розпочинається 16 вересня 2020 року в 36 ОТГ на території Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, і триватиме до 14 жовтня.

Нагадуємо, перше пілотне впровадження ДАР відбувалося у лютому цього року в окремих ОТГ Київської, Черкаської, Одеської, Львівської, Волинської та Миколаївської областей.

Довідково:

Державний аграрний реєстр — електронний майданчик, який сприятиме створенню прозорої системи державної підтримки аграріїв, зробить взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною.

За допомогою Аграрного реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми таргетованої державної підтримки й оцінювати їх ефективність.

Реєстрація та користування Державним аграрним реєстром — безкоштовні. Верифікація агровиробника в Державному аграрному реєстрі відбувається за допомогою BankID або кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У разі відсутності КЕП його можна зробити самостійно або це допоможе зробити оператор під час реєстрації (у випадку наявності рахунку в ПриватБанк), для цього необхідно також взяти з собою флешку. Для реєстрації за допомогою BankID потрібно мати картку одного з банків, підключених до системи BankID НБУ. Зареєструватися у Державному аграрному реєстрі онлайн можна за посиланням: www.ar.gov.ua

Покрокова інструкція для реєстрації доступна у відео: www.ar.gov.ua/using

Перелік ОТГ, які беруть участь у другому пілотному впровадженні ДАР опублікований на веб-сайті Державного аграрного реєстру в розділі Публічна інформація.

Минулого тижня завершився міжнародний симпозіум на тему ролі кабанів в поширенні АЧС, що проходив в Брно (Чехія). Обмін досвідом боротьби з вірусом став важливою частиною стратегії протидії, тому як раніше жодна країна не зустрічалася з присутністю даного захворювання у диких свиней.

Незважаючи на те, що найбільшим ризиком поширення вірусу є людина, фактор диких кабанів залишається критично важливим при передачі АЧС домашньому поголів'ю. Раніше вважалося, що заражені кабани можуть жити протягом максимум двох тижнів, але дослідження показали, що росте відсоток тварин, стійких до захворювання і здатних носити вірус більш тривалий час. Про це повідомив доктор Томаш Підгурський з Інституту біології польської академії наук в Біловежі.

«Не до кінця відомо, чому кабани, заражені АЧС, живуть все довше», - говорить Підгурський. «У відстріляних тварин виявляють антитіла, і, на щастя, такі особини складають невеликий відсоток популяції. Але ще до недавнього часу їх було менше 1%, а зараз вже кілька відсотків».

Також невідомою залишається і відповідь на питання, яка щільність популяції кабанів безпечна і призведе до мимовільного зникнення вірусу, тому важко стверджувати, що рекомендована в Європі щільність в 0,1 кабана на квадратний кілометр принесе очікуваний ефект в боротьбі з цією хворобою.

Збільшений відстріл кабанів рекомендується, але, як досі було видно, він не до кінця ефективний в боротьбі з африканською чумою свиней. Учасники заходу наголосили на необхідності інтенсифікації пошуку та усунення мертвих кабанів. У Польщі, наприклад, виявлені в лісах трупи тварин — це, в основному, випадково знайдені мисливцями особини, а не результат систематичного прочісування лісів і полів.

На симпозіумі відзначили успішний досвід Чехії в ліквідації вогнища АЧС. Була оперативно сформована карантинна зона: влада закрила територію площею 50 кв. км для полювання і від доступу третіх осіб. Для того, щоб не переполошити кабанів і не дати їм вийти за межі зони, до відстрілу залучалися спеціально навчені поліцейські снайпери, які діяли вночі з приладами нічного бачення і глушниками. Зіграв свою роль і розмір винагороди: за відстріляного кабана платили 300 євро, а за знайденого мертвого — 200 євро.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

17 лютого на засіданні Уряду схвалено законопроект, яким запроваджується новий інструмент підтримки аграріїв — агрострахування. Робота над документом велась у тісній співпраці Мінекономіки з Нацбанком, учасниками аграрного та страхового ринків, представниками профільних асоціацій та міжнародними експертами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Державна підтримка агрострахування є ефективним інструментом у багатьох країнах світу. Ми всі розуміємо, наскільки ця підтримка є важливою і довгоочікуваною для українських фермерів, особливо коли говоримо про глобальні зміни клімату та передбачувані погодні умови, такі, наприклад, як посуха. Вдячний усім, хто долучився до напрацювання законодавчих змін і втілення наших планів щодо формування ринку агрострахування в Україні. Впевнений, це рішення сприятиме розвитку не лише агросектору, але і економіки в цілому», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Прийняті зміни чітко визначають: механізм надання держпідтримки, учасників ринку, об'єктів страхування, страхових продуктів, страхових ризиків, страхових випадків, вимог до договорів.

Документом скасовується положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий Пул, який не був прозорим фільтром для професійного та відкритого відбору страховиків. Натомість прийнятий законопроект висуває чіткі вимоги до страхових компаній та контроль за ними, забезпечує прозорість та транспарентність.