Із 13 квітня змінюються правила експорту до країн СНД

Урожай пшениці в Україні в 2021/2022 маркетинговому році за оцінками Української зернової асоціації склав 33,1 млн т, що на 31% більше аніж минулого року та є абсолютним рекордом для нашої країни. Нагадаємо, що попередній рекорд врожаю пшениці був встановлений в сезоні 2019/2020 з показником 28,2 млн т.

В умовах, що склалися з рекордним врожаєм та високими цінами на пшеницю на світовому ринку, українські аграрії можуть експортувати на зовнішні ринки в цьому сезоні 26 млн т пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни. Для прикладу, в умовах попереднього рекордного врожаю, Україна експортувала трохи більше як 20,5 млн т з вирощених 28,2 млн т.

Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба всього 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн т.  Отже, експорт надлишків пшениці дозволить українським аграріям отримати високий дохід за умов сприятливої кон’юнктури світового ринку.

Зараз триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку. Якщо збільшити залишок пшениці для внутрішнього споживання, то це означає, що аграрій не зможе її реалізувати, бо внутрішній ринок фізично не зможе спожити цей надлишок, і українські аграрії недоотримають доходи і наступного року вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.

УЗА переконана, що рекордний врожай та збільшені перехідні запаси минулорічної пшениці дозволять забезпечити як внутрішнього споживача, так і підтримати репутацію України як надійного постачальника продовольства на світовому ринку.

УЗА

Brand Finance представила щорічний звіт про найдорожчі бренди в секторі їжі і напоїв. У 2020 році китайська Yili обігнала Danone і стала найдорожчим молочним брендом світу, передає The DairyNews.

За останній рік вартість бренду Yili зросла на 13%, аналітики Brand Finance відзначають, що розрив між китайським брендом і колишнім лідером рейтингу Danone найімовірніше буде збільшуватися. На третьому місці рейтингу найдорожчих молочних брендів — також китайська компанія — Mengniu. На четвертому голландська Frisco, п'яте місце у бренду Arla, шосте у Amul. На сьомому місці бренд Anlene, на восьмому — Anchor. Дев'яте місце в рейтингу найдорожчих молочних брендів займає японський Yakult, десятий у Almarai. До слова, не дивлячись на зниження в рейтингу індійського бренду Amul (в минулому році він був п'ятим), аналітики Brand Finance кажуть, що в молочному секторі Amul є одним з найбільш швидкозростаючих в цьому році. Вартість бренду зросла на 25% до 3,1 млрд. дол. Сама компанія пояснює це інфраструктурою в сільській місцевості, що розвивається.

Лідер рейтингу китайська Yili сьогодні вкладає всі засоби в досягнення мети — охоплення 2 млрд. споживачів до кінця 2020 року. Усередині країни Yili інвестувала понад 4,5 млрд. дол. в будівництво майданчика по виробництву високоякісної органічної молочної продукції. За межами КНР компанія розвивається в Новій Зеландії, де придбала другого за величиною виробника молочної продукції — Westland Milk Products. У другому кварталі Yili вдалося повністю компенсувати втрати періоду пандемії.
Крім того компанія знаходиться на 5 місці рейтингу найдорожчих портфелів молочних брендів.

Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій третій тиждень поспіль намагаються втриматися в межах 46-48 грн/кг. Середній рівень цін хоча і перевищує позначку 47 грн/кг, але все більше наближається до середини згаданого діапазону.

Виробники свинини налаштовані втримати внутрішні котирування на досягнутому рівні. Проте за підсумками торгів минулої п’ятниці дехто з них скорегував планові ціни поточного тижня на 0,25-0,5 грн/кг у бік послаблення.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

PigUA.info

З метою запобігання занесення вірусу африканської чуми свиней (АЧС) в регіон уряд Білгородської області продовжило на невизначений час заборону на ввезення тваринницької продукції без спецдозволу ветеринарного управління регіону, випливає з опублікованих документів. Постійними також стануть ветеринарні пости.

Згідно з новою редакцією постанови уряду, яка забороняла ввезення неперевіреної тваринницької та рослинної продукції, обмеження буде діяти не до певної дати, а на весь період «збереження загрози поширення АЧС».

У документі прописано і те, що при виникненні загрози управління ветеринарії області разом з поліцією протягом доби повинні організувати цілодобове чергування на постах в Красноярузькому, Красненському, Прохоровському районах, в Губкинському і Старооскольському округах.

Крім того, департаменту будівництва доручено облаштувати постійно діючі ветеринарно-поліцейські контрольні пости дезінфекційними бар'єрами.

Місцева влада побоюється занесення вірусу АЧС в регіон через серйозні економічні втрати, так як Білгородська область є одним з лідерів по виробництву свинини в Росії. За 2016 рік білгородські тваринники виробили близько 800 тис. тонн свинини в живій вазі, а одноразова чисельність свиней в господарствах перевищує 4 млн голів.

При цьому з початку 2016 року спалахи АЧС були зареєстровані в сусідніх регіонах - Курської, Орловської, Липецької областях. Влітку АЧС виявилася і на території Воронезької області, де карантин був знятий лише в січні цього року.

Джерело: pticainfo.ru