Ринок живця: температури нижче — ціни теж

Мінекономіки розробило та оприлюднило для громадського обговорення проєкт наказу «Про затвердження Порядку використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Документ визначає правила і умови застосування протимікробних препаратів у ветеринарній медицині, обов’язки осіб, які використовують антибіотики; перелік випадків, коли застосування антибіотиків є забороненим, а також заходи, спрямовані на зменшення використання протимікробних препаратів.

Прийняття наказу забезпечить раціональне використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині, що сприятиме запобіганню виникнення такої проблеми, як стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.

«Затвердження Порядку сприятиме упорядкуванню обігу і використання протимікробних препаратів, а також уникненню випадків необґрунтованого їх використання. Як наслідок — це позитивно вплине на здоров’я не лише тварин, але й людей», — зазначив заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Довідково: Проєкт наказу розроблено на виконання Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів, затвердженого розпорядженням Кабміну від 06 березня 2019 року № 116 «Про затвердження Національного плану дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів».

Вартість ідентифікації однієї сільськогосподарської тварини обійдеться фермеру у 30−40 грн. Про це йдеться у законопроекті № 9022 про «Ідентифікацію та реєстрацію тварин», який на минулому тижні зареєстрували у Верховній Раді України.

Як написано в пояснювальній записці, метою законопроекту є встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах операторів ринку тварин.

Також автори проекту закону передбачили спрощений механізм відшкодування коштів з бюджету України за проведену ідентифікацію тварин власниками яких є фізичні особи. На ці цілі планується направити понад 172 млн грн, але мова йде тільки про тварин у господарствах фізичних осіб.

«Загальна потреба в коштах з державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних осіб відповідно до розрахованого приплоду 2018 року (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) становить 172 508,4 тис. грн», — йдеться у пояснювальній записці.

Також у роз’яснені до законопроекту додається розрахунок вартості ідентифікації очікуваного у 2018 році приплоду сільськогосподарських тварин без врахування прикріплення засобу ідентифікації.

milkua.info

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua

Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін домовилися не вводити нових взаємних торгових мит з 1 січня 2019 року.

У Білому домі заявили, що США призупинять на 90 днів рішення підвищити мита з 10 до 25%, а Китай у відповідь закупить «значний обсяг» американської сільськогосподарської, енергетичної та промислової продукції. Дональд Трамп і Сі Цзіньпін домовилися про це на саміті G20 в Аргентині на зустрічі, що тривала понад дві години.

Поки діятиме мораторій, країни продовжать переговори, але, якщо Китай і США за цей час не досягнуть угоди, то китайський експорт обкладуть підвищеними податками.

США і Китай в останні місяці знаходяться в стані економічного конфлікту. Президент США Дональд Трамп з липня підписав кілька указів про введення мит на імпорт китайських товарів — в цілому на 250 млрд доларів. Китай у відповідь ввів мита на 110 млрд доларів.

PigUA.info за матеріалами meduza.io