Ринок живця, 49-й тиждень: ціни стабілізуються

03-груд-2021

На межі сезонів ціни на свиней забійних кондицій підвищилися до 47-48 грн/кг. Середньоринкова позначка «додала» 1,6% порівняно з попереднім тижнем, повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу цін на ринку живця.

Під впливом жвавої заготівельної активності виробники свинини реалізували товарній партії на 0,5-1 грн/кг дорожче ніж тижнем раніше. Тож і мінімальна, і максимальна позначки цінового діапазону 48-го тижня підвищилися на 1 грн/кг, а середня ціна реалізації склала 47,6  грн/кг.

Виробники свинини відзначають сталість та збалансованість як попиту на товарних свиней, так їх пропозиції. З огляду «врівноваженість» ринку, більшість прогнозує, що до кінця першої декади грудня ціни закупівлі залишаться на досягнутому рівні — 47-48 грн/кг.

pigua.info

Більше новин
В Україні можуть скасувати молоко другого сорту
18-трав-2017

Про це повідомив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) Микола Мороз під час робочої групи з моніторингу продовольчих ринків в Антимонопольному комітеті України (АМКУ).

«Молочний ринок складний, ситуація на ньому непроста, бо ще й досі величезна частка виробництва знаходиться в домогосподарствах. Близько 25% молока, яке надходить до споживачів, виробляється саме домогосподарствами. Зараз ми потрапили у ситуацію, коли повинні приймати рішення, що відмовляємось від молока другого сорту, яке виробляється в домогосподарствах. При цьому ми розуміємо, що тоді деяким господарствам доведеться нарощувати поголів'я, щоб виробляти молоко вищої якості», — пояснив він.

За його словами, відмова від виробництва молока другого сорту заважає українським виробникам виходити на експорт. Також є багато скарг від споживачів, на якість такого продукту.

«До речі, молоко другого сорту заборонено майже в усіх країнах. Його довго не хотіли забороняти. Ми повинні розуміти, що українські молочні продукти із такої сировини будуть не дуже хорошої якості і тоді на світових ринках нас не чекатимуть», — додав Микола Мороз.

AgroPolit.com

Детальніше
Виручка від українського експорту м'яса птиці зросла на 18%
22-лип-2021

Україна в січні-червні 2021 р. відправила на експорт 217,7 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що відповідає рівню за аналогічний період 2020 роки (212,3 тис. т). Про це свідчать дані Державної митної служби України.

У грошовому еквіваленті експорт в звітному періоді досяг $ 320 млн, що на 18% більше в порівнянні з $ 271 млн в січні-червні 2020 року.

Головними покупцями вітчизняного м'яса і їстівних субпродуктів птиці з початку 2021 року стали:

  • Саудівська Аравія - на $ 97,68 млн (30,52%);
  • Нідерланди - на $ 53,69 млн (16,77%);
  • ОАЕ - на $ 15,99 млн (4,99%);
  • інші - на $ 152,71 млн (47,71%).

latifundist

Детальніше
В Україні дорожчає сільгоспвиробництво
03-черв-2019

Витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 5%, тваринного – на 5,6%.

За данними Державноі служби статистики, витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2019 року зросли на 5,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

При цьому витрати на виробництво продукції рослинного походження за звітний період зросли на 5%, а тваринного – на 5,6%.

Згідно з повідомленням, витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, за січень-березень поточного року збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,8%. У квітні порівняно з березнем витрати на матеріально-технічні ресурси промислового походження збільшилися на 0,4%.

Нагадаємо, наведені дані не враховують інформацію c тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частині зони проведення операції Об’єднаних сил.

Agravery

Детальніше
Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики
13-жовт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок