Ринок живця, 46-ий тиждень: ціни реабілітуються

У відповідь на другу хвилю коронавірусу країни починають повторно вводити повний карантин. Якщо такі самі заходи чекають на Україну, як це може вплинути на ринок м’яса? — аналізували аналітики Асоціації «Свинарі України».

1. Закриття продовольчих ринків змусить споживача переорієнтуватися на торгівельні мережі та спеціалізовані м’ясні магазини. Тож проблем з реалізацією живця на бійні, які постачають м’ясо у такі заклади роздрібної торгівлі, не очікується. Скрутнішою, як і минулого разу, буде ситуація для тих операторів, чия продукція знаходить споживача на прилавках ринків, оскільки роботу останніх можуть знову обмежити.
2. Попит на свинину з боку закладів громадського харчування дещо зменшиться. Проте не так сильно, як навесні, оскільки більша їх частка вже змогла переорієнтуватися на роботу з доставкою та /чи на винос.
3. Буму споживчої активності через панічні настрої, найвірогідніше, вже не буде. По-перше, населення країни вже не так «шоково» сприйме черговий форс-мажор, спираючись на досвід весняного карантину. По-друге, осінь — сезон традиційного послаблення попиту, зокрема через «непікнікову» погоду та реструктуризацію сімейних бюджетів з початком опалювального сезону. Тож сплеск споживчої активності до середини грудня, коли громадяни будуть поступово готуватися до зимових свят, малоймовірний. До того часу попит залишатиметься відносно стабільним.
4. Ураховуючи зростання числа хворих на СOVID-19, не виключаємо посилення проблем з кадрами для підприємств м’ясної галузі, порівняно з весною. Проте, враховуючи більшу готовність сектору до таких викликів та посилення контролю за станом здоров’я персоналу на підприємствах, на загальну ситуацію з забоєм та переробкою свинини це, найвірогідніше, не вплине.

«Наразі про повторне введення карантину не йдеться, тож ключовими факторами впливу на ситуацію на ринку свинини є сезонні споживчі тренди, а також співвідношення попиту м’ясопереробних підприємств на свинину із її пропозицією, як внутрішньою, так і зовнішньою,» — додають в АСУ.

pigua.info

Додавання в раціон великої рогатої худоби (ВРХ) органічного селену дозволяє захистити організм тварин від окисного стресу і підвищити надої молока, особливо, тоді, коли ВРХ схильний тепловому стресу. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з США, Китаю та Іспанії.

Дослідники виявили, що додавання органічного селену, збільшувало вміст селену в сироватці і молоці, а також сприяло зростанню маркерів антиоксидантної активності і продуктивності. У той же час, добавки з вмістом селену знижували відсоток вмісту молочного жиру в молоці.

За словами фахівців, результати дослідження є дуже важливими, оскільки сьогодні присутня значна невизначеність щодо впливу теплового стресу на молочних корів, а також ефективності кормових добавок, покликаних боротися з цим.

За матеріалами Feed Navigator

Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільських справ Сполученого Королівства (Defra) оприлюднив нові вимоги щодо благополуччя свиней.

Серед нововведень кодексу: покращені практики щодо запобігання канібалізму, не використовуючи купірування; деталізовані поради виробникам з біобезпеки на підприємстві, дій на випадок непередбачуваних ситуацій та використання антибіотиків; керівництво з оцінювання стану здоров’я та благополуччя свиней та поради щодо того, як поліпшити стан свиноматки та поросят під час опоросу.

Нові вимоги відносяться у першу чергу до Англії, проте влада країни очікує що і господарства Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії будуть максимально їх дотримуватися.

Це вже 3-й кодекс благополуччя тварин, оновлений у країні. Перший стосувався курей м’ясних порід та був оновлений у березні 2018-го року, а другий — курей яєчних порід, оновлений у серпні 2018-го.

«Як людина, що утримувала свиней усе своє життя, я пишаюся тим, що Великобританія йде шляхом покращення благополуччя тварин — не залежно від того, які міри приймаються: чи заборона тримати свиноматок у замалих загонах, чи збільшення строку позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами», — прокоментував Міністр із захисту тварин Зак Голдсміт.

Посадовець також зазначив, що при розробці кодексу використовувалися найновіші наукові та ветеринарні дослідження.

PigUA.info за матеріалами globalmeatnews.com

З початку 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 3,947 млн тонн зернових культур, зокрема майже 1,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,739 млн тонн та фуражної 0,844 млн тонн), ячменю – 1,374 млн тонн, кукурудзи – 0,949 млн тонн. Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби станом на 10 серпня 2017 року.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 4,167 млн зернових, зокрема майже 1,955 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,947 млн тонн та фуражної пшениці понад 1 млн тонн), ячменю понад 1,74 млн тонн, кукурудзи – 0,378 млн. тонн).

Також станом на 10 серпня у рамках поточного маркетингового року було експортовано майже 0,412 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку - 0,346 млн тонн, сої – понад 0,066 млн. тонн. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 0,283 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,142 млн тонн, соя – понад 0,141 млн тонн).

Зазначимо, що за 2016-2017 маркетинговий рік було експортовано соняшнику 0,164 млн тонн станом на 10 серпня 2017 року. За аналогічний період 2016 року ця цифра становила 0,054 млн тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби