Росія: перспективи для свинарства

30-серп-2017

Наприкінці червня Росія продовжила продуктове ембарго до 31 грудня 2018 року. Тамтешня влада переконана, такі заборони стимулюватимуть внутрішнє виробництво продукції. Як і раніше, свинина зі США, Європи та низки інших країн — у «немилості».

Головний контрагент, який постачає м’ясо свиней до РФ — Бразилія. Протягом січня-травня 2017-го, Росія закупила 107 тис. тонн свіжої/мороженої свинини, 91% якої відвантажили з саме з цієї країни. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, імпорт збільшився на 7%. Але, повертаючись до 2015-го чи «доембаргового» 2014-го — поставки набагато менші.

Тоді як російський імпорт свинини зменшується, внутрішнє виробництво — збільшується. За даними Міністерства сільського господарства США, виробництво свинини в Росії сягне 3 млн тонн у 2017-му. Це на 130 тис. тонн більше ніж торік і на 600 тис. тонн більше ніж у 2013-му. З огляду на це, аналітики прогнозують, що у 2017 році в РФ буде близько 92% свинини власного виробництва (порівняно з 73% у 2013).

Попит на свинину в Росії зріс. Згідно інформації Російського союзу виробників свинини (РСВС) у 2016-му споживання свинини на душу населення сягнуло 25 кг — найвищий показник за 25 років. Крім того, за даними РСВС, частка імпортованої свинини зменшилася з 26% у 2013-му до 8% у 2016-му.

Якщо виробництво свинини та внутрішнє споживання продовжуватимуть зростати, то Росія зможе стати незалежною у забезпечені свининою до 2020 року. Крім того, до 2024 року, Росія матиме експортний надлишок у розмірі 650 тис. тонн.

Цілком імовірно, що РФ намагатиметься продати надлишок до Китаю. Зважаючи на те, що Піднебесна планує нарощувати обсяги власного виробництва — це вплине на попит на імпортну продукцію, а, отже, у перспективі зменшить можливості для російського свинарства.

PigUA.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

Більше новин
Українські агрокомпанії можуть вийти з кризи сильнішими
19-лип-2022

Котирування акцій українських агропродовольчих компаній наприкінці минулого тижня зросли на тлі угоди щодо розблокування експорту зерна з України через Чорне море.

Про це розповів аналітик Erste Securities Якуб Шкопек у коментарі PAP Biznes.

Він зазначив, що у 2-му та 3-му кварталах результати цих компаній можуть опинитися під великим тиском. Але вони мають шанс розпочати покращення наприкінці третього кварталу і можуть вийти з поточної кризи сильнішими.

Експерт уточнив, що наприкінці минулого тижня котирування «Кернела» зросли приблизно на 14%, «Астарти» — майже на 7%, ІМК — на 1%. Індекс, який об'єднує українські компанії, додав близько 5,6%.

«Якщо компанії за два чи три місяці — саме стільки часу може зайняти розмінування коридорів — зможуть відновити вивіз зерна, то ті запаси, які мають на балансі, вони зможуть перевести в готівку і мати кошти для подальшої діяльності замість використання кредитування. Тим більше, що ціни на зерно високі, навіть незважаючи на нещодавню корекцію», — пояснив Шкопек.

На його думку, фермери захочуть швидко позбавитися своїх запасів, запропонувавши велику знижку до світових цін, щоб забезпечити кошти для посіву та збору врожаю, а також складських потужностей.

Якуб Шкопек також вважає, що потенційно «Кернел» може показати високу маржу в останні місяці року, якщо відновить діяльність із виробництва та експорту олії.

За його словами, кінець третього кварталу, четвертий квартал і початок року — це періоди, коли результати агрокомпаній можуть покращитись.

«У другому-третьому кварталі обсяги, ймовірно, все ще будуть дуже слабкими, а результати будуть під великим тиском», — оцінив Шкопек.

Аналітик зазначив, що хоча ринкова кон'юнктура зараз дуже сприятлива, а інформація про домовленості щодо розблокування портів підтримує акції компаній, через кілька місяців інвесторам доведеться замислитися, чи виконують сторони угоди її припущення. Однак є шанс, що компанії вийдуть із поточної кризи сильнішими.

«Слід зазначити, що якщо ми подивимося на всі кризи, які стосуються України, наприклад, проблему з фінансуванням підприємств у 2008 чи 2014 році, — компанії вийшли з них сильнішими. Достатні складські площі для акумулювання сільськогосподарської продукції та відповідні транспортні ланцюги мають шанс вийти з кризи сильнішими», — зазначає аналітик Erste Securities.

agroportal.ua

Детальніше
Витрати тваринництва у січні-лютому 2021-го зросли 40%
05-квіт-2021

Витрати на виробництво продукції тваринництва за підсумками перших двох місяців 2021-го зросли на 40% проти аналогічного періоду минулого року. Про це свідчать розрахунки відповідного індексу Державної служби статистики України.

Зазначимо, що витрати на виробництво продукції рослинництва зросли значно менше — на 20,4% проти січня-лютого 2020-го. Тож під впливом активнішого зростання витрат у тваринництві сукупний показник для усієї продукції сільського господарства зріс більш ніж на чверть. Майже 20%-вий приріст індексу витрат на виробництво сільськогосподарської продукції спричинило підвищення цін матеріально-технічних ресурсів порівняно з січнем-лютим 2020-го. Так, лише за другий місяць поточного року такі витрати зросли на 9,5% проти січня 2021-го.

pigua.info

Детальніше
В аграрному комітеті розповіли як розділити держпідтримку для АПК на 2019 рік
28-вер-2018

Діючу систему держпідтримки для АПК потрібно зберегти на 2019 рік та покращити механізми отримання коштів аграріями. Таку думку висловив народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко в рамках круголого столу на тему «Бюджетний пиріг — 2019: можливості та виклики».

В рамках проведеного аналізу з’ясувалося, що з 4 млрд грн на тваринництво виділено за перше півріччя тільки 226,8 млн грн: 220,1 млн грн отримали 5 компаній за те, що здали в експлуатацію/реконструювали тваринницьких об'єктів на суму 733,7 млн грн та ще 6,7 млн грн дотації за молодняк ВРХ.

В бюджет 2018 року була закладена сума 6,3 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу. Це мінімально можлива сума, яку держава виділила на підтримку драйвера економіки, яким виступає аграрний сектор, — пояснив Олександр Бакуменко.

За його словами, сьогодні Україна займає третє місце в Європі по ринку зерна, перше місце по експорту олії, а товарна продукція нашого сільгосподарства впевнено займає основні ніші на зовнішніх ринках, демонструючи показник у $18 млрд.

Народний депутат переконаний, що уряд повинен зберегти діючі механізми держпідтримки, збільшувати її суми та вдосконалювати механізми виплати коштів, бо цим шляхом іде увесь світ.

У США програма підтримки АПК сягає суми $8,6 млрд, в ЄС ця сума знаходиться на позначці €50 млрд, то в України ця сума у доларах складає близько $200 млн. Наразі програма виконання підримки АПК дуже низька. Те що ми бачимо — це близько 11%. Тому що змінилися підходи до виконання. Кабмін створював нові порядки, вони були затягнуті у часі і в результаті порядок доступу виробників до коштів був ускладнений. Як член аграрного комітету я можу сказати, що ми вкрай незадоволені процесом освоєння цих ресурсів, — пояснив Олександр Бакуменко.

На його думку, поширюватися така підтримка має на всіх (тваринників, рослинників та фермерів) та стимулювати виробництва продукції з більшою доданою вартістю.

Завдяки тваринницькій і рослинницькій індустрії України, ми сьогодні самодостатня держава з точки зору забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. Ми вийшли на перше місце по виробництву рослинного масла. Ми експортуємо близько 85% продукції тваринництва. Простіше кажучи, якщо ми говоримо про Україну, як про сировинний придаток — це одне питання. Якщо ж ми хочемо, щоб країна торгувала продукцією з високою часткою доданої вартості, держава повинна всебічно, цілеспрямовано підтримувати ці сектори АПК, — заявив Бакуменко.

Крім того, заступник голови аграрного комітету додає, що обов’язкова умова державних програм бюджетної підтримки — їх довготривалість і стабільність.

Якщо говорити про вектор підтримки АПК, то це має бути прогнозована політика, як мінімум, на п’ять років. Якщо бізнес буде розуміти, що програма — це постіно діючі порядки, тоді можна очікувати виконання цих програм, — підсумував він.

agropolit

Детальніше
У Грузії росте споживання замороженого імпортного м’яса
15-вер-2017

У Грузії росте споживання замороженого імпортного м’яса. За словами виробників, на ринку зафіксований дефіцит свіжого м’яса. А його дорожнеча змушує об’єкти громадського харчування та переробні підприємства закуповувати імпортну продукцію.

Виробники зазначають, що дефіцит на ринку спостерігається ще з минулого року, а в серпні м’ясо у черговий раз подорожчало. Однією з причин цього є зростання обсягів експорту. Слід також зауважити, що експорт м’яса з Грузії це відносно нове явище — почався він недавно — з 2008 року.

Через здороження, ресторани майже повністю відмовилися від місцевої продукції та перейшли на імпорт. Особливо складна ситуація складається у невеликих виробників, які через зростання цін не можуть продати продукцію.

Читайте також: ТОП-4 експортерів живця свиней до Грузії

 

Крім того, проблема ускладнюється тим, що місцеве виробництво м’яса не покриває попиту. Паралельно зі зростанням експорту зафіксували і скорочення виробництва — якщо у 2015 році виробництво склало 62 тис. тон, то в 2016-му — вже 52 тис.

PigUA.info за матеріалами bizzone.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок