Ринок живця: різноспрямований рух

У січні 2020 р найбільший приріст імпорту яловичини в Китай був зафіксований з України.

Про це повідомляє Euromeat.

«На початку 2020 р безпосередньо перед спалахом коронавірусу в Китаї, обсяг яловичини, імпортованої основних європейських країн-виробників, досяг 3 240 т, наблизившись до 20% від загального обсягу імпорту, зафіксованого в 2019 р Найвищий показник зростання був зафіксований по Україна - 477 т, це майже вдвічі більше в порівнянні з попереднім роком», - наголошується в повідомленні.

7 країн-виробників яловичини в 2019 р поставили в Китай 161,5 тис. т м'яса великої рогатої худоби, а Ірландія - 7,1 тис.т. Решта імпортували з Білорусі (6266 т), Сербії (тисяча двісті сорок п'ять т), Нідерландів (577 т ), Угорщини (466 т), Франції (328 т) і України (239 т).

«Існує чітка ознака того, що китайські імпортери шукають продукцію дешевше, ніж була імпортована за договорами минулого року з країн-основних гравців світового ринку яловичини, таких як Бразилія, Аргентина, Уругвай, Австралія або Нова Зеландія. У всіх цих країнах, за винятком Австралії, зараз спостерігається зниження цін на м'ясо ВРХ через низький попит з боку Китаю і руйнівний вплив коронавірусу на логістичні процеси », - підкреслили аналітики.

Нагадаємо, що за січень-лютий 2020 року Україна експортувала 364 т свинини на суму $ 1,07 млн.

latifundist

15—16 березня пройшов перший консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока.

Про це повідомляє прес—служба проекту. Семінар став платформою, що дала можливість представникам Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, підприємств з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевих асоціацій і державних лабораторій ветеринарної медицини у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська) спільно обговорити запровадження програми контролю сирого молока, що дозволить виконувати вимоги нового законодавства. Модерував зустріч Марк Грамбергер, керуючий директор Prospex, Бельгія.

Зі вступним словом виступив голова Держпросдпоживслужби Володимир Лапа, який наголосив на змінах у регулюванні та впроваджені ризик-орієнтованого підходу, зокрема із набрання чинності 4 квітня Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон України № 2042—VIII від 18.05.2017). «Наразі якість сирого молока викликає дуже багато дискусій, тому надзвичайно важливо синхронізувати корпоративний і державний контроль», — підсумував Володимир Лапа.

Під час зустрічі експерти швейцарсько-українського проекту з безпечності молока представили законодавче підґрунтя та концепції державного контролю сирого молока в європейських країнах: Німеччині, Італії та Швейцарії. Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль акцентував увагу на змінах у законодавстві, зокрема вимогах нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40), а завідувач сектору оцінки ризику Оксана Борейко презентувала концепцію та підходи до програми контролю сирого молока в Україні, наголошуючи на недоліках і перевагах їхнього впровадження для операторів ринку.

Наступні сесії семінару були присвячені роботі в групах, де учасники виявляли основні виклики, які можуть виникати в процесі реалізації програми контролю сирого молока, зокрема на етапах відбору зразків, транспортування, дослідження і аналізу даних, а також запропонували ідеї для потенційних рішень виявлених проблем.

Згодом буде організований наступний семінар для обговорення вже конкретних моделей впровадження програми контролю сирого молока та прийняття консолідованого рішення щодо моделі, яка буде протестована під час пілотного проекту.

safoso

Підкомітет «Молоко і молочні продукти» Технічного комітету 140 «Молоко, м'ясо та продути їх переробки» Інституту продовольчих ресурсів НААН прийняв рішення доопрацювати редакцію Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови».

Комітет на засіданні 21 листопада згідно з пропозиціями, які були надані учасниками, вирішив рекомендувати Техкомітети погодитися з пропозицією Міністерства аграрної політики і продовольства про введення в дію даного ДСТУ з 1 липня 2018 року.

Як зазначається, це означає, що другий сорт молока, від якого повинні були відмовитися в новій версії ДСТУ, офіційно залишається легальним варіантом при реалізації сировини на промпереработку (принаймні, до 1 липня 2018 р.).

Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1 січня 2018 р. Оператори ринку побоювалися, що дане рішення може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого соціального шару, як населення в селах. Близько третини молока, що надходить на переробку, в даний момент приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировиною населення.

milkua.info за матеріалами Infagro

Фахівці закарпатської Асоціації бурої карпатської породи, яка входить до складу Федерації бурих порід Європи, розробили концепцію її збереження, сформували банк генофонду і почали її генетичне дослідження.

Цю роботу аграрії та науковці проводять за фінансової підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організаціїї ОНН, FAO. Місцева бура карпатська порода домінує в Закарпатті. Головна її перевага полягає в тому, що буру можна ефективно вирощувати на природних пасовищах — і в низинах, і в горах.

Генетика цієї породи стійка до хвороб і дає особливе молоко, яке використовується у виготовленні високоякісних твердих сирів та дитячого харчування.

При цьому молочна продуктивність корів бурої карпатської відносно невелика: 3−4 тис. кг/рік. Правда, рекордистки досягають 8 тис. кг. Однак, жирність їх молока порівняно висока — 3,7−4%, а корови, що пасуться в низинах, ще і володіють хорошими м’ясними якостями.

ВРХ бурої карпатської — прямі нащадки давньої карпатської худоби, колись поширеної по всій Європі. У альпійських країнах її називали бурою альпійською, у Швейцарії — швіцькою, в Австрії — монтафонською, а в Німеччині — альгауською.

goloskarpat