Ринок кормів: короткі підсумки важкого року

29-груд-2022

РИНКИ. ЦІНИ. ПРОГНОЗИ

Втрата територій, замінування, руйнування елеваторів та переробних заводів, блокування портів та енергетичний терор — і це не весь перелік проблем, з якими довелося стикнутися цьогоріч вітчизняним аграріям. Сьогодні всі добре розуміють, що лише перемога України в цій війні зможе їх вирішити. То ж, як завершуємо рік?

 

 

ЗЕРНОВІ

Пшениця

Обстріли росіянами енергетичної системи України в першій декаді грудня зупинили роботу портів Одеси, хоча на тлі активізації попиту з боку трейдерів закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в портах України, навпаки, виросли на 3−5 дол./т — до 210−220 дол./т. Ціна на фуражну зернову також піднялася на 5 дол. — до 190−200 дол./т. На внутрішньому ринку фуражна пшениця протягом 49-го тижня (5−11 грудня) також подорожчала на 100 грн. — до 5400 грн./т (умови СРТ), див. графік 1.

Фермери стримують продажі пшениці, оскільки зайняті збиранням та сушкою кукурудзи, а для поповнення обігових коштів реалізують сою і соняшник, а хто зміг протриматися, то й минулорічний урожай

За повідомленням graintrade, в Україні стає менше продовольчої пшениці. Через дощі під час збирання якість пшениці цьогоріч значно гірша, тому незабаром премія за продовольче зерно може вирости з 10−15 до 20−25 дол./т.

За оцінками міністерства сільського господарства США (USDA), Україна у 2022/23 МР експортувала 7,25 млн. т пшениці (15 млн. т торік), зокрема 1−14 грудня — 482 тис. т (364 тис. т торік). Щоб вийти на прогнозовані відомством 12,5 млн. т, потрібно щомісяця експортувати по 800 тис. т, заявляють експерти

За даними Єврокомісії, країни ЄС за тиждень, 5−11 грудня, скоротили експорт пшениці майже вдвічі — до 242,8 тис. т через падіння попиту з боку імпортерів, а загалом з початку сезону експортували 15,4 млн. т пшениці (зокрема Франція — 6,5 млн. т), що на 6% перевищує торішні темпи.

USDA у своєму грудневому балансі попиту та пропозиції зернових знизили прогноз виробництва пшениці у світі на 2,1 млн. т — до 780,6 млн т. Попри це, після його оприлюднення пшеничні котирування значно просіли: на 0,2% або 0,55 дол. (до 273,8 дол./т) — березневі ф’ючерси на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго; на 0,4% або 1,25 дол. (до 301,5 дол./т) — січневі ф’ючерси на чорноморську пшеницю в Чикаго та на 1% або 3,18 дол. (322 дол./т) — березневі ф’ючерси на пшеницю на паризькій Euronext.

Кукурудза

Експерти USDA п’ятий місяць поспіль знижують прогноз світового виробництва та кінцевих запасів кукурудзи, але другий місяць всупереч їх оцінкам котирування падають на тлі скорочення світового попиту. Про це повідомляють аналітики graintrade. У грудневому звіті найбільше були знижені прогнози для України, рф та ЄС, але поки не відкоригована оцінка для Аргентини, де посуха затримує сівбу.

Прогноз світового виробництва знижено на 6,5 млн. т — до 1,1639 млрд. т (1,217 млрд. т у 2021/22 МР та 1,129 млрд. т у 2020/21 МР). Зокрема для України прогноз було знижено на 4,5 млн. т — до 27 млн. т (для порівняння — роком раніше було зібрано 42,1 млн. т), хоча Зернова асоціація через затримку збирання оцінює його у 24 млн. т. Для ЄС прогноз зменшено на 0,6 млн. т — до 54,2 млн. т (70,95 млн. т торік) та для рф на 1 млн. т — до 14 млн. т (15,2 млн. т торік).

Ринки очікували суттєвішого зниження прогнозів виробництва для Південної Америки та США, тому навіть попри низхідний характер звіту котирування на кукурудзу знизилися наступним чином: березневі ф’ючерси в Чикаго — на 0,2% — до 253,5 дол./т, а на паризькій Euronext на 1,5% — до 318,8 дол./т.

Закупівельні ціни на кукурудзу в портах України на 49 тижні (5−11 грудня) знизилися на 2−4 дол./т — до 200−205 дол./т (або 7500−7600 грн./т) через зупинку приймання внаслідок перебоїв з енергопостачанням або відсутність вільних ємностей через несвоєчасний підхід суден. Трейдерам вистачає навіть обмежених пропозицій від фермерів, тому вони не підвищують закупівельні ціни, особливо на тлі зниження світових.

На внутрішньому ринку кукурудза фуражна станом на 16 грудня піднялася в ціні на 100 грн. — до 5600 грн./т (графік 2). Про це повідомляє трейдингова компанія «Фенікс Агро».

У черзі на вхід до портів України накопичилося 80 суден. Для стабільної роботи експортних терміналів інспекторам Спеціального координаційного центру (СКЦ) потрібно щоденно перевіряти не менше 10 суден, але російські представники обмежують їх кількість до 5-ти і менше. За даними СКЦ, протягом 49-го тижня поставки з українських портів Чорного моря скоротилися на 21%.

Починаючи з 1 липня, Україна експортувала 10,5 млн. т кукурудзи, з них у грудні — лише 935 тис. т, тоді як торік ці показники становили 7,8 та 1,75 млн. т, відповідно.

ОЛІЙНІ

Соя

Соєві котирування на біржі в Чикаго після падіння на 2,8% наприкінці 49-го тижня з понеділка почали зростати, попри зниження світових цін на нафту, які тиснуть на котирування соєвої та пальмової олії та ріпаку. Про це повідомляє graintrade.

На біржі в Чикаго січневі ф'ючерси на сою з початку 50-го тижня (12 грудня) виросли на 2,4% — до 541 дол./т, а загалом за місяць — на 1,9%.

Спека у 30−35 °С в Аргентині на тлі дефіциту опадів затримує сівбу та погіршує стан ранніх посівів, що підтримує ціни.

В Україні через постійні ракетні обстріли робота частини переробних підприємств паралізована. Це посилює внутрішній попит на шріт з боку тваринників та птахівників і підтримує ціни на сою.

За даними Мінагрополітики, в Україні з 1,5 млн. га намолочено 3,6 млн. т сої з урожайністю 2,42 т/га, що на 20% перевищує показник минулого сезону. За відсутності нормального експорту це може посилити тиск на ціни.

На 49-му тижні закупівельні ціни на ГМО-сою виросли до 13 500−14 500 грн./т, тоді як ціни попиту на сою без ГМО залишились на рівні 15 000−16 000 грн./т з доставкою на завод. Затримка російськими інспекторами в Стамбулі огляду судів перед заходом у порти України не дозволяє трейдерам відновити активну закупівлю сої в портах, тому вони купують її незначними партіями за ціною 380−425 дол./т з доставкою в порти Дунаю та Чорного моря.

За даними Фенікс Агро, соєва макуха за тиждень виросла в ціні на 200 грн. — до 16 700 грн./т, а шріт залишився стабільним — 18 000 грн./т (за даними EXW).

Ринок сої страждає від зниження попиту з боку Китаю — основного світового імпортера олійної. За даними митниці, в листопаді Китай імпортував 7,35 млн. т сої, що на 14% менше, ніж у листопаді 2021 року. За 11 місяців 2022-го імпорт сої скоротився на 8,1% — до 80,53 млн. т.

У грудні трейдери стежитимуть за погодою в Південній Америці. Якщо кількість опадів збільшиться, то ціни на сою можуть знову почати падати слідом за зниженням цін на нафту та рослинні олії.

Соняшник

На фоні зменшення пропозиції соняшнику з боку продавців та перебоїв у роботі переробних підприємств ціни експорту на олійну залишилися на попередньому рівні. Про це пише SPIKE BROKERS у Telegram. Заводи в Україні купували соняшник в діапазоні 340−420 дол./т без ПДВ (DAP-завод).

За даними Мінагрополітики, у першій декаді грудня експорт олійних культур та соняшникової олії з України уповільнився, тоді як експорт соняшникового шроту різко збільшився. Протягом 1−8 грудня було експортовано 159 тис. т соняшникового шроту, з яких понад 70% (або 112,4 тис. т) було відвантажено до Китаю. У поточному сезоні (з 1 вересня) вже експортовано 1,2 млн. т шроту. Активний експорт шроту на тлі зупинки переробних заводів призвів до зростання внутрішніх цін. Так, тонна шроту станом на 16 грудня коштувала 9500 грн., що на 2000 грн. вище ціни попереднього тижня (8 грудня), див. графік 3.

Експорт соняшнику у 2022/23 МР становив 962 тис. т, зокрема, за період 1−7 грудня — 74,8 тис. т, з яких 26,9 тис. т було відвантажено до Болгарії та 19,6 тис. т до Румунії. Цьогорічний урожай соняшника не перевищить 10 млн. т, тому в разі активного експорту конкуренція за обсяги між переробниками та експортерами у другій половині сезону значно посилиться.

За даними УкрАгроКонсалту, скорочення врожаю соняшнику порівняно з минулим роком (-33%) призведе до втрати Україною першого місця у глобальному рейтингу експортерів соняшникової олії, яке вона утримувала протягом багатьох років. Однак є дуже великі шанси, що це буде короткостроково. Порівняння прибутковості показує, що наступного року фермери можуть віддати перевагу сівбі олійних культур. При цьому ареал вирощування переміститься в більш урожайні регіони, що додає оптимізму щодо обсягів виробництва.

Джерело: Фенікс Агро

Більше новин
Раціони з низьким вмістом енергії можуть бути ефективні при вирощуванні свиней
16-трав-2018

Свинарі можуть покладатися на раціони з низьким вмістом енергії, при яких комбікорми складаються з менш калорійних продуктів. При цьому ефективність зберігається за рахунок збільшення обсягу їх споживання тваринами. До такого висновку прийшла група вчених з декількох університетів Канади, результати роботи якої були опубліковані в міжнародному журналі Animal Feed Science and Technology.

До компонентів з низьким вмістом енергії відноситься, наприклад, ріпаковий шрот. Традиційно на висококалорійні компоненти комбікормів в свинарстві доводиться від 85% до 90% сукупних витрат на харчування. Використання низькокалорійних раціонів теоретично дозволить виробникам скоротити витрати, але, очевидно, такий підхід може негативно позначитися на приростах тварин.

За результатами серії досліджень вченим вдалося довести, що раціони з низьким вмістом енергії все ж можуть бути вигідними. Це може бути досягнуто, якщо за допомогою різних добавок середнє споживання корму вдасться підвищити. Проте вчені не рекомендують перехід на низькокалорійні раціони для підприємств, на яких існують ризики з яких-небудь захворювань або де тварини можуть бути схильні до теплового стресу.

За матеріалами Science Direct   

Детальніше
За 6 місяців 2018 року імпорт продукції АПК в Україну збільшився на 23%
24-лип-2018

За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2018 року в Україну було ввезено агропродукції на $2,6 млрд. Це на $0,5 млрд (+23%) більше, ніж за 6 місяців минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну виступають держави Європейського Союзу. На них припадає практично половина імпортних поставок.

Найбільші за вартісними обсягами закупівлі Україна здійснює у Польщі ($263 млн), Німеччині ($238 млн), Туреччині ($200 млн), Франції ($139 млн), США ($135 млн), Італії ($116 млн) та Нідерландах ($105 млн).

Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається незмінною. Характерною ознакою І півріччя 2018 року стало зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком тютюну, зауважив експерт.

milkua.info

Детальніше
USDA підвищив прогноз світового врожаю та запасів кукурудзи за рахунок України
14-черв-2022

Аналітики USDA в червневому огляді підвищили прогноз світового виробництва кукурудзи в 2022/23 МР до 1,185 млрд т порівняно з 1,18 млрд т за попереднім прогнозом, що, ти не менш, значно нижче за показник сезону-2021/22 (1,216 млрд т).

Зокрема, експерти підвищили прогноз врожаю зернової в Україні до 25 млн т проти 19,5 млн т за травневим прогнозом, що однак суттєво нижче за показник минулого МР (42,1 млн т). Для інших основних країн-виробників аналітики залишили прогнози валового збору кукурудзи без змін.

Прогноз світового експорту кукурудзи аналітики також в цілому залишили без змін — на рівні 183,19 млн т проти 183,22 млн т за попереднім прогнозом (189,1 млн т в 2021/22 МР).

Прогноз світових запасів зернової в майбутньому сезоні експерти підвищили до 310,4 млн т проти 305,1 млн т за травневим прогнозом, що дещо нижче за показник в 2021/22 МР (310,9 млн т). Так, аналітики зробили підвищувальне коригування запасів за рахунок України — до 12,07 (8,07; 6,7) млн т, а також США — до 35,5 (34,5; 37,7) млн т.

аgravery.com

Детальніше
Альтернативний корм для корів
18-трав-2022

Кукурудзяний і люцерновий силос — найпоширеніші грубі корми на молочних фермах. Чи є альтернативи? Так. Які корми можна використовувати поряд з традиційними і які результати досліджень, розповідає Dairy Global.

Пшенична і кукурудзяна солома. Залишки зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам та теличкам. Їх не додають до раціону дійних корів через низьку енергетичну цінність і високий вміст клітковини.

У дослідженні Університету штату Огайо вчені оцінювали, чи можна включати пшеничну і кукурудзяну солому як джерело фізично ефективної клітковини в раціон корів в середині лактації. Eastridge et al. (2017) порівняли загальні змішані раціони з умістом НДК 18%, в складі яких в перерахунку на суху речовину було 34% кукурудзяного силосу, 11,5% люцернового сіна, 5% пшеничної соломи або 5,5% кукурудзяної соломи.

Результати досліду показали подібну серед раціонів продуктивність (36,8 кг/день молока, скоригованого за вмістом жиру 3,5%; 3,7% жиру, 2,85% білка), pH рубця (6,12), концентрацію в рубці летких жирних кислот (164 мМ), консистенцію рубцевого мату та перетравність у загальному тракті. Ці дані свідчать про те, що в раціонах на основі кукурудзяного силосу кукурудзяна і пшенична солома можуть замінити люцернове сіно, коли додавати їх в невеликій кількості — 5−5,5%.

Сорго-люцерновий силос. Учені Таримського університету, Сіньцзян (Китай), оцінили оптимальне поєднання та ефекти силосування сорго з люцерною. Jiang Zhang et al. (2015) протестували 6 різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) та люцерни, зібраних на стадії молочної стиглості та раннього цвітіння (10% цвітіння), які відповідно містили 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у перерахунку на свіжий рослинний матеріал. Вміст сухої речовини, протеїну та клітковини (aNDFom — залишок НДК після екстракції сульфітом магнію та альфа-амілазою без урахування золи) у свіжій люцерні та сорго становили 38,6 і 28,2%, 22,7 і 7,2%, 21,5 і 48,1%, відповідно. Розкладання органічної речовини in vitro лінійно знижується з включенням сорго в силосну суміш: 72, 74,9, 67,6, 58, 52,2 і 49,8% у перерахунку на суху речовину для комбінацій, що містять 0:100, 20:80, 40:60, 60:40, 80:20 та 100:0 сорго: люцерна, відповідно. Найкращою комбінацією для дійних корів була силосна суміш, що містить 20−40% сорго.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок