Рада ухвалила держбюджет на 2022 рік: сільки отримають аграрії

Експерти вважають, що перш ніж забороняти продаж домашнього м’яса, уряд повинен прийняти державну програму з підтримки та розбудови мережі забійників в регіонах.

«Дана ініціатива влади негативно вплине на розвиток тваринництва і продажу м'ясних виробів. Це призведе до зниження поголів'я свиней і корів, що відіб'ється на зростанні цін на м'ясо і сало», — сказав Іван Томич.

За його словами, влада не зможе заборонити всім фермерам продавати домашнє м'ясо та сало.

«Немає інструментів, щоб заборонити фермерам продавати на місці домашнє сало та м'ясо. Неможливо поставити біля кожного селянина інспектора, який може контролювати його дії. Влада не створила умов для фермерів, для того, щоб їх продукція могла відповідати європейським стандартам. Відповідно, заборона продавати домашнє м'ясо і сало може затягнутися на роки», — резюмував голова асоціації.

Нещодавно Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав законопроект, який із 2020 року забороняє селянам продавати м'ясо домашніх тварин. Це стосується корів, свиней, домашньої птиці, кролів, нутрій. Українці не будуть мати права забивати домашніх тварин на своїх подвір'ях, це можна буде робити виключно на бойнях, у яких є спецдозволи. А порушників чекає штраф до 850 грн, та, найголовніше, — знищення продукції.

golos.ua

Національне агентство з безпеки харчових продуктів (ANSA) рекомендувало жителям Молдови не купувати м'ясо та ковбасні вироби з України перед Великоднем.

Про це пише yaizakon.com.ua.

Як вказано у повідомленні агенції, вони переконані, що сусідство з Україною через постійні спалахи африканської чуми свиней дорого обходиться тваринницькій галузі Молдови.

Також, в агентстві повідомили, що в переддень свята інспектори подвоїли зусилля з перевірки місць продажу м'ясних продуктів і посилили контроль над прикордонними пунктами з Україною.

«Дотримання обмежень на імпорт м'яса і свинячої продукції є обов'язковою умовою для всіх. Відмовившись від незаконної покупки та імпорту цього продукту, ми можемо виключити підвищений ризик проникнення небезпечних захворювань на територію республіки», — заявили в ANSA.

Нагадаємо, 26 березня 2018 року делегації України, держав-членів ЄС, Білорусі та Росії у Варшаві обговорили шляхи боротьби з АЧС.

agravery

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Компетентні органи України та Йорданії погодили форму сертифікату на експортовані з України до Йорданії м'ясо, субпродукти та інші продукти птахівництва.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.

Як зазначається, сертифікат встановлює постійно діюче зонування території України для безперебійної торгівлі продукцією птахівництва навіть у разі спалахів грипу птиці.

Документ став п'ятим сертифікатом на експорт, який Україна та Йорданія погодили за останній час. Раніше компетентні органи обох країн погодили форми сертифікатів на експорт з України охолодженої замороженої яловичини, охолодженого м'яса овець, великої рогатої худоби та овець для забою.

«Ринок Йорданії є важливим для українських експортерів м'яса птиці. Тепер вони отримали на ньому нові можливості. Це рішення — гарна новина для всіх наших птахівників», — зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.