Rabobank: дефіцит молока в світовій торгівлі виросте на 19,5 млн. тонн до 2022 року

21-черв-2018

Світовий дефіцит молока в період з 2017 по 2022 рік зросте на більш ніж 19,5 млн.тонн. Такий прогноз в рамках Global Dairy Congress у Варшаві представив Пітер Коппс, старший аналітик по молочному ринку Rabobank.

— «Торгівля молочними продуктами дуже цікава. Два фактори, що впливають на молочний сектор: зростання населення і ВВП», — заявив експерт, виступаючи на конгресі.

Пітер Коппс нагадав, що в період з 2010 по 2015 рік світове виробництво молока збільшилось на 12% до 780 млн. тонн. Значне зростання демонстрували Туреччина, Індія та Нова Зеландія. При цьому лише Росія і Україна продемонстрували зниження обсягів виробленого в цих країнах молока.

— «Прогнозований загальний розрив у світовій торгівлі молоком відновив зростання вперше з 2013 року коли він становив близько 20,1 млн.тонн. За нашими оцінками, в період з 2017 по 2022 рік дефіцит продовжить рости і складе понад 19,5 млн. тонн», — зазначив представник Rabobank.

Основною зміною є жваве очікування зростання в двох експортних регіонах Аргентина і Австралія, сказав Пітер Коппс, зазначивши, що зростання поставок в таких регіонах як Туреччина і Україна відображає тенденцію збільшення торгівлі на локальному рівні.

milkua.info

Більше новин
У всіх секторах тваринництва триває процес відновлення
20-груд-2022

Про це наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час прямого ефіру «Єдині новини». 

«У нас був цикл суттєвих втрат у тваринництві протягом першого місяця війни і до літа. До прикладу, по мʼясу птиці падіння відбувалося в межах 5 %, у молочному секторі, на жаль, було втрачено близько 20 % поголів'я та виробництва загалом, але ми бачимо тенденцію на відновлення. Цьому сприяє, зокрема, відкриття ринку ЄС. Також бачимо позитивну тенденцію відновлення у свинарстві. Надіємося, що цей тренд зможемо зберегти протягом зими, і в наступних періодах, і в принципі нам вдасться вийти з війни перемогою та сільським господарством, який більше генерує продукції з доданою вартістю  та гарантовано забезпечує українського споживача», — прокоментував Тарас Висоцький.

 minagro.gov.ua

Детальніше
Продовжуються консультації щодо впровадження програми контролю сирого молока
17-трав-2018

14 — 15 травня відбувся другий консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока у співпраці з Директоратом безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України, центральним апаратом Держпродспоживслужби, підприємствами з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевими асоціаціями і державними лабораторіями Держпродспоживслужби у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська).

Захід модерував Марк Грамбергер, керуючий директора Prospex, Бельгія та міжнародний експерт Проекту Марко Де Нарді.

Другий семінар є логічним продовженням першого консультативного семінару, що відбувся 15—16 березня та під час якого були обговорені останні законодавчі зміни, зокрема вимоги нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40). Так, за результатами першого семінару, учасники дійшли згоди щодо необхідності запровадження консолідованого підходу операторами ринку з виробництва молока на виконання зазначених вимог.

Таким чином, під час зустрічі було представлено можливі моделі впровадження програми контролю сирого молока, які були розроблені за результатом першого семінару. Учасники під час роботи в групах також обговорили більш детальніше кожну модель та пропозиції щодо їх вдосконалення. На другий день семінару було обрано моделі, які будуть протестовані під час пілотної програми контролю сирого молока, і визначено необхідні конкретні кроки для його впровадження в кожній пілотній області.

В рамках панельної дискусії з начальником Управління державного контролю Держпродспоживслужби Миколою Білоусом, завідувачем сектору оцінки ризиків Оксаною Борейко, віце-президентом Асоціації виробників молока Оленою Жупінас, президентом Спілки молочних підприємств України Лідією Карпенко та міжнародним експертом Проекту Марко Де Нарді учасники обговорили необхідність та можливості впровадження програми контролю сирого молока на національному рівні.

Довідково

У рамках швейцарсько—українського проекту з безпечності молока буде здійснено закупівлю обладнання для залучених в пілотний проект програми контролю сирого молока лабораторій Держпродспоживслужби, що дозволить досліджувати згідно міжнародних вимог основні чотири показники на відповідність критеріям придатності молока до введення в обіг: загальне бактеріальне обсіменіння (ЗБО), кількість соматичних клітин (КСК), відсутність інгібіторів та точка замерзання.

Також Проект розробляє ІТ—систему «Молочний Модуль» для автоматичного збору результатів досліджень, підрахунку середнього геометричного значення для ЗБО та КСК та у разі виявлення невідповідностей по критеріях повідомлятиме як виробника, так і компетентний орган, як і передбачено статтею 40 Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017.

consumer

Детальніше
Баланс зовнішньої торгівлі буде від’ємним кілька років
09-груд-2020

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше
За півроку Україна відкрила 8 нових експортних ринків
30-квіт-2021

За останні шість місяців для українських експортерів відкрито 8 нових ринків та перепогоджено 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку, йдеться на сайті відомства.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», — зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія — для українського тваринного білка, ОАЕ — для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів — комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн — країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В'єтнам, ПАР та Індонезія.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок