Пташиний грип в Україну занесли не дикі птахи - орнітолог

28 липня 2020 року віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина провела Перший діалог з українським бізнесом щодо оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. 

«Наступного року виповнюється 5 років з дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є найбільшою Угодою ЄС з третьою країною. Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила нам доступ до найбільшого ринку на європейському континенті, і наразі ЄС — це основний торговельний партнер України та найбільший інвестор в українську економіку. Сьогодні на ЄС припадає близько 42% товарообігу», — наголосила Ольга Стефанішина.

Ольга Стефанішина додала, що мета цього діалогу — дати старт процесу поглиблених консультацій з українською бізнес-спільнотою щодо потреб та очікувань від оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Результатом таких діалогів стане узагальнена позиція бізнесу, яка буде врахована під час підготовки переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди.

«Позиція уряду України має базуватися на очікуваннях та потребах українського бізнесу, національного виробника, — заявила Ольга Стефанішина. — Вперше бізнес-гравці мають можливість свідомо та прозоро оцінити ефективність роботи зони вільної торгівлі з ЄС, визначити наявні бар'єри у торгівлі, відстояти свої інтереси та примножити свої можливості».

Віце-прем'єр-міністр нагадала, що положення Угоди розроблялися ще у 2010 році, за 10 років змінилися стандарти та запити як в Європейському Союзі, так і в Україні, зокрема в торгівлі, тож вони потребують інших підходів. Тому оновлення Угоди про асоціацію, зокрема модернізація торговельної частини угоди, — це необхідність та рушій поглиблення європейської інтеграції України.

В агрохолдингу МХП, який є одним з лідерів агросектору України, вітають ініціативу Ольги Стефанишин щодо проведення ряду консультацій з бізнесом в рамках поновлення Угоди про асоціацію з ЄС.

«МХП наголошує, що державна підтримка українських виробників на зовнішніх ринках є запорукою сталого розвитку не тільки аграрного сектора України, а й національної економіки загалом. Ми переконані, що український бізнес має всі передумови для якісного та масштабного представлення на зовнішніх ринках, зокрема, на європейському. Ми вітаємо ініціативи Уряду та наголошуємо, що сила — в єдності та командній грі. Сподіваємося на конструктивну взаємодію органів державної влади та бізнесу задля розвитку та успіху України», — наголосила Ірина Ванникова.

agropolit.com

«Польща кілька місяців не надає плани щодо заходів захисту від АЧС, тому Європейська комісія не може прийняти рішення про виділення допомоги на ці цілі», — повідомив комісар ЄС з питань сільського господарства Філ Хоган.

Польща просить допомоги в ЄС, щоб боротися з вірусом АЧС з осені минулого року. Заява з цього питання, яку підготувало Міністерство сільського господарства, описувала три види заходів, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 90 млн євро. Йшлося про три види допомоги: вирівнювання втрат фермерів від низьких збутових цін, підтримка переробних підприємств і боєнь, а також компенсації для малих господарств за відмову від свинарства. Однак до сих пір Комісія прийняла позитивне рішення тільки за заявкою про вирівнювання втрат, але це — менше мільйона євро.

На думку комісара Хогана, у поляків немає плану боротьби з АЧС. За його даними, протягом останнього півріччя відбулося шість технічних зустрічей представників польської влади з чиновниками з Брюсселя, на яких Комісія вказувала на необхідність надання плану. Однак вони не принесли результатів.

Він зазначив також, що в уряду Польщі є інші можливості підтримати фермерів, які постраждали від АЧС. Серед них — зміна «Програми розвитку сільських районів», із засобів якої можуть бути профінансовані підтримуючі заходи. У цій програмі є 300 млн євро, з яких 190 млн євро — це кошти ЄС.

При цьому він додав, що Польща разом з країнами Балтії отримала значні кошти від Генеральної дирекції здоров’я і безпеки продуктів харчування Європейської комісії на знищення хвороби. «Я не чув, щоб хтось із польського уряду про це згадував», — сказав комісар.

Хоган запевнив, що боротьба з африканською чумою свиней є дуже важливим питанням для Комісії. «Ми дуже стурбовані поширенням вірусу, тому що наслідки для торгівлі свининою впливають не тільки на Польщу та прибалтійські країни, а й на весь ЄС. Після відкриття китайського ринку ми не бажаємо труднощів у торгових відносинах Європи з рештою світу через свинину», — зазначив Хоган.

Pigua.info за матеріалами  GreenFront

Сьогодні багато птахофабрик яєчного спрямування скоротили поголів'я, не садять ремонтний молодняк, працюють на мінімумі, бо збитки колосальні.

Вони не знають, що робити далі, просто чекають.

Про це розповів начальник відділу продажу ТОВ "Інкуба" Євген Хайлов.

За його словами, з початку війни поголів'я курей-несучок в Україні на кінець квітня скоротилося щонайменше на 40%.

"Це якщо говорити про кількість птиці у тих підприємств, які ще працюють і не постраждали через бойові дії, - уточнив Євген Хайлов. - Тому що, наприклад, Чорнобаївська птахофабрика втратила через війну велику кількість птиці, і незважаючи на це її пташники майже неушкоджені. Є зруйновані, а також частково пошкоджені господарства в Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській та Донецькій областях. Я знаю принаймні 6 таких підприємств. Повністю або частково знищені господарства в Оріхівському, Гуляйпільському районах Запорізької області, які у середньому мали близько 400-800 тис. голів птаха кожна».

Сьогодні повноцінно здійснюють посадку птиці лише господарства Західної України, зазначив експерт. Нині вони відновили постачання курчат із-за кордону, головним чином із Словаччини, Польщі, Угорщини. У центральній та східній частинах України саджати курчат у повному обсязі поки що ніхто не наважується.

У перші тижні війни все виготовлене яйце надходило на внутрішній ринок. Ситуація на ринку суттєво покращилася після відновлення експорту.

"Птахогосподарства Західної та Центральної України вже експортують куряче яйце, - зазначив Євген Хайлов. - Сьогодні поставки відбуваються через Польщу та Румунію. Але поки що це далеко не ті обсяги, що були до війни».

ptichki.net

 Відкриття нового гена, відповідального за транспортування і розподіл цукру, білка і інших ключових поживних речовин в рослинах, дозволить підняти врожайність основних сільськогосподарських культур до небувалих висот. Новий ген, який ще не отримав офіційної назви, був відкритий групою вчених з Університету Кембриджу у Великобританії і Університету Бордо у Франції.

 Відзначається, що цей ген відповідає за формування крихітних поживних транспортних каналів між клітинами рослин, які називаються плазмодесмамі.

 Ці нанорозмірні канали проходять уздовж бар'єра клітинної стінки, пов'язують клітини рослин і переносять необхідні їм речовини. На думку авторів дослідження, деякі з цих плазмодесм мають те, що називається модифікований цитоплазматический рукав, який дозволяє їм переносити поживні речовини з більшою швидкістю.

 Потенційно, ген можна змінити таким чином, щоб "модифікований цитоплазматический рукав" мали всі плазмодесми. Це може істотно збільшити швидкість росту і врожайність сільськогосподарських культур.

 За матеріалами AllAboutFeed