Пташиний грип в Україну занесли не дикі птахи - орнітолог

28-січ-2020

Орнітолог "Українського товариства охорони птахів" Ольга Яремченко висловила сумнів, що причиною інфікування домашньої птиці на Вінниччині стали дикі птахи. Про це вона заявила у коментарі УНН.

Яремченко нагадала, що перший і єдиний спалах пташиного грипу було зафіксовано 18 січня. І додала, що в цей період птахи не мігрують.

"Можливі невеликі переміщення птахів, оскільки цьогорічна зима більше схожа на весну. Але вони не масштабні. Міграція птахів починається, як правило, із середини лютого.

Натомість у січні, коли було зареєстровано спалах хвороби, птахи не мігрують - вони зимують. Вони групуються у певних регіонах України, в тому числі - і на Вінниччині. Певні скупчення водно-болотних птахів може бути на водоймах. Але вони розташовані, як правило, далеко від місця проживання і побуту людей. Не може бути такого, щоб від дикого птаха, який перебуває на водоймі, пташиний грип перенісся на курку, яка утримується на підприємстві", - каже Яремченко.

Офіційна причина спалаху пташиного грипу в Україні поки що невідома, продовжила орнітолог.

"Виникає питання, яким чином взагалі встановили, що мова йде саме про пташиний грип і що його занесли дикі птахи? Хіба поряд із підприємством, де було зафіксовано спалах, були знайдені мертві птахи? Десь у місцях, де вони скупчуються? Якщо пташиний грип занесла дика птиця, то першим показником цього є факт знахідки неподалік мертвої дикої птиці. Особисто я про такі факти не чула, і це свідчить про те, що не у диких птахах причина", - додала вона.

Джерело: УНН

Більше новин
За період війни 37 молокопереробних підприємств зупинили роботу — Вадим Чагаровський
27-черв-2022

Попри війну переробна галузь продовжує працювати. За кілька тижнів після початку війни всі молокопереробні підприємства відновили роботу. Загалом в Україні працюють понад 100 молочних заводів. Проте галузь зіткнулася з низкою труднощів, про які розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики».

«Якщо говорити відверто, то до війни молокопереробна галузь знаходилася в стані кризи. Ключовою проблемою тоді була відсутність державної підтримки і бачення розвитку молочної галузі та її значення у розвитку економіки країни. Думаю, що війна повинна розставити все на свої місця», — зауважив Вадим Чагаровський.

До ключових проблем галузі у воєнний період експерт відносить:

  • Зменшення виробництва молока-сировини внаслідок скорочення кількості ВРХ. При цьому частина поголів'я залишається на окупованих територіях.
  • Обмежені можливості експорту української молочної продукції через Європу.
  • Збільшення собівартості виробництва молочної продукції.
  • Скорочення кількості споживачів молочної продукції на внутрішньому ринку.
  • Імпорт молочної продукції з Європи, насамперед сирів.
  • Втрата виробленої молочної продукції на окупованих територіях та у зоні бойових дій.
  • Проблеми з розрахунками зі сторони торгівельних мереж.
  • «Заморозка» програм держпідтримки виробників та переробників молока на період війни.
  • Відсутність дієвого інструментарію кредитування молокопереробних підприємств на період війни.

«Більшість молокопереробних підприємств у перші два місяці війни приймали молоко на переробку, виробляли вершкове масло і сухе молоко, щоб запобігти вирізанню поголів'я ВРХ. Запаси продукції накопичились на складах, внаслідок чого заводи не мають обігових коштів. Водночас не отримали від держави дієвого інструментарію кредитування на поповнення цих коштів. Загалом галузь кредитується незадовільно», — додає експерт.

За словами Вадима Чагаровського, в Україні достатньо виробничих потужностей для переробки 5 млн т молока. В цьому сенсі кризи немає, оскільки цьогоріч на переробку надійде менше молока, ніж торік (у 2021 році перероблено 3,2 млн т молока).

milkua.info

Детальніше
У 2018 році уповільнилася динаміка капітальних інвестицій в агросектор
21-бер-2019

Обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень-грудень 2018 року, порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років, збільшився на 14%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%.

Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, повідомляє прес-служба Національної академії аграрниї наук України.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році — 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив — 1,00 грн/грн; 2012 року — 1,40 грн/грн; 2015 року — 2,16 грн/грн; 2017 року — 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції — 0,6 — між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

«Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

Детальніше
Бразилія прагне до санітарної компартменталізації
26-бер-2021

Санітарна компартменталізація — це не що інше, як запобігання зараження свиней у виробництві однієї або декількома хворобами шляхом прийняття певного статусу і контролю. У Бразилії ця практика вже закріпилася в птахівництві, і ідея полягає в тому, щоб перейняти її для свинарства.

Ізольована ферма вільна від певних видів хвороб і, отже, має право продавати свою продукцію, навіть якщо спалах хвороби вражає місто, штат або всю країну, а торгівля блокується або припиняється іншими країнами і владою.

Наразі у федеральному окрузі налічується 33 сучасних свиноферми, шість великих боєнь і 157 тис. домашніх тварин. Інші великі господарства столиці можуть незабаром досягти такого ж статусу, що відіб'ється на якості продукції і більшої цінової конкуренції з іншими державами.

Компартменталізація полягає в прийнятті комплексу санітарних правил і правил біобезпеки для свинарства, сприятиме міжнародній торгівлі і гарантувати генетичний захист, а також принесе користь виробникам і створить робочі місця і доходи.

pig333.com

Детальніше
В Україні за рік зникла худоба цілої області
14-груд-2018

Система дотацій, за якої в Мінагрополітики запропонували господарствам населення отримувати гроші на кожну вирощену голову молодняка ВРХ, не стримала спаду в тваринницькій галузі.

Про це можна зробити висновки з інформації, опублікованої Державною службою статистики України.

Так, станом на 1 грудня 2018 р., в Україні нараховується 3 млн 653 тис. голів ВРХ. Падіння чисельності за рік склало 153 тис. голів, або понад 4%. Для порівняння, в Київській області утримується 130 тис. голів худоби, Дніпропетровській —145 тис., Волинській — 138 тис., а в Кіровоградській узагалі — 98 тис. Тобто за рік в Україні зникло більше корів, ніж є зараз в багатьох областях держави.

Ріст кількості худоби зафіксовано тільки у чотирьох областях: Житомирській, Київській, Луганській та Закарпатській. Найбільше ж худоби вирізали на Миколаївщині — тут поголів'я зменшилось за рік на 32%! При цьому окремо в господарствах населення падіння виявилось ще більшим — 35,5%. Суми дотацій, отримані господарствами України, не здатні вирішити ситуацію та стримати падіння.

Зокрема Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької області нещодавно похвалився досягненнями в реалізації програми дотацій на вирощування молодняка ВРХ. На Хмельниччині, де третє за кількістю поголів'я худоби в Україні, її кількість теж іде на спад. За рік в області видано 18,2 млн грн дотацій у межах зазначеної програми. Ці кошти отримали 9 330 заявників для вирощування 16 тис. голів молодняка. Загалом же в господарствах населення області утримується 166 тис. голів худоби, тобто лише 9,6% від цієї кількості — молодняк, на вирощування якого було отримано гроші.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок