Виробництво молока промисловими підприємствами в Україні продовжує скорочуватися

16-груд-2019

За січень-листопад 2019 року у промислових підприємствах вироблено на 1,2% менше молока порівняно з аналізованим періодом минулого року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Виробництво молока за одинадцять місяців поточного року в господарствах усіх категорій знизилося на 3,7%, до 9 млн 79,2 тис. т. Виробництво наростили тільки Хмельницька (598,7 тис. т; +2,5%) і Тернопільська (426,3 тис. т; +1,1%) області.

У промислових господарствах вироблено 2 млн 518,7 тис. т молока, що на 1,2% менше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є Тернопільська (+10,4%), Хмельницька (+5,7%), Дніпропетровська (+4,2%) області.

Топові позиції з виробництва тримають: Полтавська (365,6 тис. т), Черкаська (267,4 тис. т), Чернігівська (226 тис. т), Харківська (222,7 тис. т), Київська (198 тис. т) області.

У господарствах населення вироблено 6 млн 560 тис. т молока, що на 4,7 менше порівняно з аналізованим періодом 2018 року. Найбільший приріст молока показали Луганська 78 тис. т (+1,7%) і Хмельницька 368,3 тис. т (+1,3%) області.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

MilkUa.info

Більше новин
Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — Ігор Присяжнюк
06-трав-2021

За перший квартал 2021 року українські молочно-товарні ферми імпортували живої рогатої худоби на 17,9 млн. грн, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чому Україна збільшила імпорт ВРХ і як це вплине на тваринництво? — коментар для delo.ua дає Ігор Присяжнюк, лікар ветеринарної медицини Асоціації виробників молока та директор Української голштинської асоціації, йдеться на сайті асоціації. 

«Середній надій у промислових господарствах України у 2020-му році становив 6500—6600 кг молока на дійну корову. В Європі ці цифри вищі на порядок: 9000−10 000 кг. Надій значною мірою залежить від генетичного потенціалу. Тому для України стратегічно важливим є процес оновлення своїх тварин, нижчих за продуктивністю», — зазначає Ігор Присяжнюк.

Крім того, підприємства, які імпортували чистопородних племінних тварин, розраховують на отримання часткового відшкодування їх вартості в рамках державної підтримки розвитку тваринництва. Так, минулого року господарства отримали за програмою держпідтримки 206,17 млн грн. за 12 617 племінної ВРХ, в тому числі імпортованої. На 2021-ий рік передбачене збільшення частки відшкодування закупленої племінної худоби — з 50 до 80% вартості без ПДВ (але не вище 50,4 тис. грн за голову) в рамках державної підтримки розвитку тваринництва.

Важливо, що за умовами цієї програми держпідтримки, господарства звітують про збереження у стаді тварин, за які отримали відшкодування, ще впродовж двох років після купівлі, і в разі обґрунтованого вибуття зі стада окремих тварин зобов’язуються повернути отримані за них кошти в бюджет, а у випадку необґрунтованого вибуття навіть однієї тварини — всю суму. Тобто це є гарантією того, що господарства будуть працювати і не закриються.

Програми держпідтримки сприятимуть підтримці і розвитку молочних господарств, адже племінна худоба коштує в середньому 1800 дол. за нетель, а повернення цих інвестицій варто очікувати не раніше як через 3 роки.

Відтак в Асоціації виробників молока вважають, що імпорт великої рогатої худоби є справді позитивним для ринку, адже оновлення генетики в стаді сприятиме швидшому генетичному прогресу, а це — невід'ємна складова відновлення і розвитку.

Детальніше
Серед компаній, що отримали найбільші дотації у тваринництві — 2 фермери
23-серп-2018

Бюджетну підтримку в тваринництві за перше півріччя 2018 р. отримали агрокомпанії, серед яких у лідерах опинилися підприємства двох фермерів.

Про це йдеться у виписці, яку має в своєму розпорядженні AgroPolit.com за підписом заступника директора департаменту аграрної політики і сільського господарства Мінагропроду.

У записці сказано, що сума компенсації з бюджету залежить від вартості об'єкта, який агропідприємство здає в експлуатацію або реконструює. За даними Мінагропроду, ці 5 компаній отримали в цілому 220,1 млн грн бюджетних коштів за те, що здали в експлуатацію/реконструювали тваринницьких об'єктів на суму 733,7 млн ​​грн.

Фермери отримали 9 млн грн дотацій на свої компанії.

Бюджетну підтримку одержали:

«Прогрес» — 5,9 млн грн (вартість об'єкта будівництва/реструктуризації — 196 млн грн). Власник — Анатолій Вітрук (фермер).

«Вінницька птахофабрика» заявила 2 об'єкти, тому дві суми компенсації: 95,7 млн ​​грн (вартість об'єкта 319 млн грн) і 91,8 млн грн (306,1 млн грн). Власник — Юрій Косюк.

«Генетик-Інвест» (розведення свиней) — 2 об'єкта: 2,4 млн грн (вартість — 8 млн грн) і 70 тис. грн (235 тис. грн). Власник — Максим Мачек (фермер).

«Урманське» (входить до групи компаній «Агропродсервіс») — 1,6 млн грн (вартість — 5,4 млн грн). Кінцевий бенефіціарний власник — Андрій Баран.

«Аграрна Компанія 2004» (в групі компаній VITAGRO) — здає 2 об'єкти: перший — 11,9 млн грн (вартість — 39,6 млн грн) і другий — 10,8 млн грн (вартість — 35,9 млн грн). Власник — народний депутат Сергій Лабазюк.

milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики заявило про переорієнтацію агробізнесу в умовах війни
12-вер-2022

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

Детальніше
Україна з початку 2016/2017 МР експортувала 39,14 млн т зерна
17-трав-2017

Україна з початку 2016/2017 маркетингового року (МГ, липень-червень) і станом на 17 травня 2017 року експортувала 39,14 млн тонн зернових.

Згідно з повідомленням міністерства аграрної політики і продовольства, до теперішнього часу експортовано близько 16,28 млн тонн пшениці, 5,14 млн т ячменю, 17,5 млн тонн кукурудзи.

Крім того, на зазначену дату на експорт поставлено майже 306 тис. тонн борошна.

У 2015/2016 МР Україна експортувала 39,487 млн ​​тонн зерна, на 13,5% більше, ніж в попередньому маркетинговому році.

Джерело: "Інтерфакс

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок