Принципи безпеки аграрного бізнесу

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

У рамках програми держпідтримки сільського господарства, молодим фермерам надають дотації з бюджету на розвиток господарства. Такі субсидії можуть отримати фермери, не старші від 35 років. Її виплачують раз на рік в розмірі до 40 тисяч гривень.

Про це заявив заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета.

За словами заступника міністра, уряд виплачує початківцям фермерам субсидію в розмірі 3 000 гривень на 1 гектар, але не більше 60 тисяч гривень на одне господарство. Дотації надають протягом трьох років після його створення. Ці кошти можна витратити на пально-мастильні матеріали, проведення весняно-польових робіт, посівної кампанії.

У програму здешевлення кредитів для тваринництва внесли бджільництво. За заявою Віктора Шеремети, воно є дуже перспективним напрямом. Держава компенсує відсотки за банківськими кредитами в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ, якщо ці кредити використовуються для галузей вівчарства, козівництва, бджільництва, кролівництва, шовківництва та рибництва.

«Важливою метою для уряду та Міністерства аграрної політики є забезпечення сталості державної підтримки. Та водночас ми реагуємо на виклики галузі й доповнюємо програми новими актуальними напрямами. Зокрема, мова йде про підтримку молодих фермерів, нових фермерських господарств, галузі бджільництва, відшкодування вартості обладнання для шокової заморозки ягід тощо», — повідомив Віктор Шеремета.

Заступник міністра додав, що з програмами підтримки аграрно-промислового комплексу можна ознайомитися на спеціальному сайті.

1tv.kr

У країнах ЄС посадка добового молодняку ​​індиків в 2020 році скоротилася на 4,5%, в порівнянні з 2015 роком.

Про це під час Міжнародного практичного форуму Poultry Farming Йоахим Хольц, заявив регіональний директор в Південній і Східній Європі компанії Moorgut Kartzfehn von Kameke GmbH & Co. KG (Німеччина).

Наприклад, Польща в серпні-грудні 2020 року скоротила посадки добового молодняку ​​індиків на 26,8%, в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. А протягом перших п'яти місяців 2021 року-на 11%, як порівняти з січнем-травнем минулого року.

Всього в 2020 році Польща посадила 46 млн голів добових індичат, тоді як роком раніше - 51,1 млн.

Йоахим Хольц підкреслив, що для України така ситуація якраз непогана, адже в ЄС відчувається дефіцит м'яса індички. І перші українські виробники індичатини вже експортують її до Євросоюзу.

«Україна добре розвивається», - вважає Йоахім Хольц.

Він додав, що споживання індичатини в ЄС становило в 2019 році 4,1 кг на людину. Зокрема, в Німеччині - 5,8 кг, Австрії - 5,4 кг, Польщі - 5,2 кг.

ptichki.net

Уряд готується запровадити для імпортерів з ЄС дзеркальну процедуру отримання дозволів на ввезення продукції на свою територію.

Це випливає із аналізу проекту наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера», розміщеного на сайті відомства.

Раніше Україна в односторонньому порядку визнала дію всіх внутрішніх дозволів ЄС без аудиту, як це передбачено Угодою про асоціацію. Відповідна процедура спрощення була передбачена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 1 квітня 2014 року № 118 «Про визнання еквівалентності системи контролю виробництва та обігу продукції та сировини тваринного походження Європейського Союзу» № 431/25 208. Цей наказ в односторонньому порядку дозволяє імпорт харчової продукції усім іноземним виробниками, які мають «єврономери».

Наразі ж МЕРТ збирається виправити цю помилку і пропонує скасувати наказ № 118 та запровадити порядок надання дозволу на імпорт харчової продукції за результатами аудиту з боку ДПСС.

«Зараз важливо відновити паритет у торгівлі і скасувати наказ 118 схваливши порядок проведення аудиту, відповідно до якого іноземні підприємства отримають доступ до ринку України після проведення аудиту», — сказано у проекті рішення наказу МЕРТу.

Тож після затвердження даного наказу всі європейські компанії повинні будуть пройти повну процедуру отримання дозволів для ввезення своєї продукції на ринок України.

agropolit.com