Уряд створив план розвитку малого і середнього бізнесу в Україні до 2020 року

11-трав-2018

10 травня Кабінет Міністрів України ухвалив план заходів щодо реалізації розробленої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року.

Повідомляється, що План передбачає реалізацію низки завдань: створення порталу МСП на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку; створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку; реалізацію пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП; реалізацію пілотного проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва; запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів; удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

«В Україні діють майже 2 мільйони малих та середніх підприємств, що створюють більше половини всього валового продукту країни. Уряд та Мінекономрозвитку розуміють важливість підтримки та сприяння розвитку цього сектору економіки. Саме з цією метою ми ухвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. Ухвалений сьогодні план у свою чергу покликаний активізувати та підвищити ефективність роботи уряду щодо імплементації прописаних у Стратегії напрямів», — зазначив перший віце—прем'єр—міністр  економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Також повідомляється, що Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року — це стратегічний документ, що містить низку напрямів створення сприятливого середовища для його розвитку, розширення доступу до фінансування, спрощення податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток підприємницьких навичок, підвищення конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу малого і середнього підприємництва.

milkua.info

Більше новин
Українська молочка не складе конкуренцію продукції країн ЄС
19-черв-2017

Українська молочна продукція неконкурентна за ціною в порівнянні з продукцією деяких країн ЄС через більш високу вартість і недостатньо високу якысть сировини.

Таку думку висловив директор департаменту з зовнішньоекономічної діяльності та сертифікації «Лакталіс-Україна» Володимир Мартинчук.

«У Євросоюзі немає сортності. Все молоко, яке у нас сорту «екстра», у них просте молоко, а решта вибраковується або застосовується для виробництва технічного казеїну. Крім того, сировина в Португалії, Польщі, наприклад, дешевше, ніж у нас, — в зимовий період ціна великих господарств була вищою, ніж ціна на молоко в Польщі. Якщо перерахувати по відсотку білку і жиру, врахувати сортність, то у них сировина дешевша», — говорить Мартинчук.

За його словами, коли ставка ввізного мита для європейської продукції буде знижена до нуля, є ризик для українського ринку. Він буде заповнюватися польською продукцією, і без держпідтримки конкурувати буде складно.

«Можна застосувати практику скорочення ПДВ, як в ЄС, щоб на молочну продукцію було не 20%, а 8-10%, але при ввезенні з ЄС необхідно застосовувати ставку 20%. Також це може бути цільова дотація на розвиток виробництва молока високої сортності, програма підтримки виробничих молочних кооперативів», — вважає Мартинчук.

milkua.info за матеріалами «Українські новини»

Детальніше
ЄС: зниження попиту на корми вплине на оброблювані культури у 2021-2031
10-груд-2021

Очікується, що виробництво зернових у ЄС скоротиться через менше використання кормів. А виробництво білкових культур, навпаки, значно зросте.

Прогнозується, що протягом прогнозного періоду загальна площа сільськогосподарських угідь, що використовується, дещо скоротиться до 160,5 млн га в 2031-му році. Більшість скорочення сільськогосподарських угідь відбудеться за рахунок посівних площ і, зокрема, зернових. Навпаки, очікується, що перехід від традиційного сільського господарства до органічного у 2021-2031 роках залишиться активним.

Зниження 2,8% площі зернових ЄС, порівняно з 2021 р., у поєднанні із зменшенням урожайності може призвести до скорочення виробництва зернових. Очікується, що виробництво знизиться до 276 млн. т у 2031 році (-2,5% порівняно з 2021). Щодо споживання, згідно з прогнозами, використання ЄС скоротиться на 2,7%, сягнувши 254,8 млн т, що пов'язано зі зниженням використання кормів. Щодо торгівлі, очікується, що ЄС залишиться конкурентоспроможним, але зіштовхнеться з жорсткою конкуренцією, що призведе до скорочення частки ринку.

Щодо білкових культур, очікується, що протягом прогнозного періоду виділена площа збільшиться на 19%. Оскільки ці культури продовжують викликати інтерес завдяки своїм агрономічним перевагам та ринковим перспективам, очікується, що врожайність зросте на 14% до 2031-го року. Очікується, що виробництво значно зросте на 33% до 5,2 млн т у 2031-муроці. Споживання в ЄС також зросте у 2021 році. -31, до 5,6 млн т у 2031-му році, що на 14% більше порівняно з 2021-м роком.

pig333.com

Детальніше
Бізнес пропонує уніфікувати систему рецептів на ліки для тварин
21-черв-2019

Бізнес виступає за уніфікацію системи рецептів людської та ветмедицини. Про це минулого тижня представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації говорили з керівництвом проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», повідомляє прес-служба асоціації.

«Перевагою лікування тварин є те, що зараз можна використовувати ліки для людей, які можна купити в звичайній аптеці. Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами, як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці та виключно за рецептом людського лікаря. Виникає правова колізія, адже виходить, що, наприклад, щоби пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це щонайменше дивно», — пояснив координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він також додав, що побоювання викликає ситуація з антибіотиками. Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів.

Власне, саме тому й важливо максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини, щоб мінімізувати можливості для неякісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків. Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям — електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність цього препарату. Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг. Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту. Наразі така система розробляється, вона має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі.

Друге важливе питання ветеринарної сфери — оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо. Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається. Тож якщо, наприклад, тварину потрібно вивезти за кордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час і потребує додаткових коштів.

«Така ситуація виглядає абсурдно та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями. Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота підготує відповідні пропозиції та надасть Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування. Сподіваємося, ситуацію вдасться вирішити», — йдеться в повідомленні.

milkua.info

Детальніше
Держпродспоживслужба сподівається на додаткове фінансування протиепізоотичних заходів
10-трав-2017

У Державному бюджеті 2017 року на фінансування Держпродспоживслужби передбачено 1,7 млрд грн, що на 70% більше, ніж у 2016 році. Більша частина цих коштів йде на виплату зарплат, проте гострим питанням залишається фінансування протиепізоотичних заходів. На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа в одному з інтерв’ю.

«Мінімально ми оцінювали наші потреби для боротьби із захворюваннями тварин в 190 млн грн. Проте необхідний обсяг коштів складає 360 млн грн», - наголосив Голова Держпродспоживслужби.

За словами Володимира Лапи, зараз ведеться робота над можливим перерозподілом коштів і збільшення фінансування саме протиепізоотичних заходів.

«Є розуміння і співпраця щодо цього питання з Міністерством аграрної політики і продовольства та Міністерством фінансів, аби таке фінансування збільшити. Розраховуємо на додаткове виділення кошів на суму орієнтовно 100 млн грн», - зазначив Голова Держпродспоживслужби.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок