Уряд деталізував порядок використання коштів для підтримки галузі тваринництва

Верховна Рада України 17 червня 2020 р., ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№2280), який стосується просторового планування громад.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що це один з законопроєктів, який є частиною комплексної земельної реформи.

5 основних змін законопроєкту:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;

зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;

цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;

громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;

до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об'єктів, та можуть примусово відчужуватися.

milkua.info

Уряд спрощує вимоги до імпорту та переміщення с.-г. продукції рослинного походження

Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу в період воєнного стану.

«Для спрощення фітосанітарних заходів при імпорті сільськогосподарської продукції рослинного походження та створення безперебійного постачання такої продукції на період воєнного стану, Уряд спростив вимоги до імпорту та переміщення сільськогосподарської продукції рослинного походження, у тому числі насіння, в умовах воєнного стану», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 від 01 квітня 2022 року «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», яка діятиме на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Постановою передбачено:

1. Запровадження принципу екстериторіальності для реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби.

Відтепер суб'єкт господарювання за його вибором має право:

• звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби;
• звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи(аналізів) до будь-якої фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби.

2. Спрощення фітосанітарного контролю імпорту товарів, які належать до груп 07- 12 згідно з УКТ ЗЕД, шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи(аналізів).

Як виняток, повноцінний фітосанітарний контроль здійснюється, якщо:

• фітосанітарні сертифікати(фітосанітарні сертифікати на реекспорт) відсутні або недійсні;
• вантаж не відповідає інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті(фітосанітарному сертифікаті на реекспорт);
• під час інспектування виявлено зараження(його ознаки) чи пошкодження регульованими шкідливими організмами.

3. Скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу(палети, піддони, коробки пакувальні, ящики тощо), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження.
4. Скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованих об'єктів регулювання, у т. ч. насіння, у супроводі карантинного сертифіката.
5. Видача карантинного сертифікат виключно на вимогу особи.

Як альтернатива з метою контролю пропонується ведення особами обліку об'єктів регулювання та надання інформації за запитом Держпродспоживслужби (на частіше одного разу на місяць).

Прийняті зміни сприятимуть спрощенню імпорту сільськогосподарської продукції рослинного походження та дерегуляції переміщення насіння територією України, що матиме позитивний вплив на забезпечення продовольчої безпеки держави.

minagro.gov.ua

Думки щодо зведення анти-АЧС-ного паркану у Польщі розділилися: з одного боку це значні (і можливо неоправдані) витрати — 33 млн євро, з іншого — без нього знижується ефективність боротьби із хворобою серед диких кабанів.

«Будівництво паркану не убезпечить нас від проникнення хвороби всередину країни. Вірус може занести випадковий водій або турист. Замість паркану гроші можна направити на масовий відстріл кабанів і введення правил біобезпеки в усій Польщі», — поділився Олекандр Даргевіч з Національної спілки роботодавців — виробників свиней Польщі.

Читайте також: Польща збудує паркан на кордоні з Україною і Білоруссю

Проблема зі зведенням паркану виникає і через те, що частини кордону Польщі з Україною та Білоруссю проходять важкодоступними землями (лісисті місцевості, річки, озера і канали, які створюють болота і торф’яники), які включають великі лісові комплекси Аугустовської, Книшинської і Біловезької пущ (національні і ландшафтні парки). Доступ до них вимагає змін в законодавстві.

Наразі в країні створена міжвідомча група, яка повинна оцінити, провести аналізи щодо можливості будівництва такого паркану. Про це повідомила Ева Лех, замміністра сільського господарства:

«У нас є проблеми з тим, що частина кордону проходить по річці, до кордону підходять приватні території тощо. Це дуже непросто. Будівництво паркану — це не все. Потрібно інтенсифікувати відстріл кабанів у смузі 100 км від східного кордону Польщі».

У країні зареєстровали вже 533 випадки АЧС серед диких кабанів. Тільки минулого тижня виявили 19 нових осередків і майже всі зафіксували на відстані до 30 км від польсько-білоруського кордону.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Майже половину 2021-го закупівельні ціни на свиней забійних кондицій поступалися минулорічним. Лише у кінці року середня цьогорічна позначка «наздогнала» торішню — 44,5 грн/кг з ПДВ. Це сталося завдяки вищим цінам у другій половині року — середня ціна за кілограм свинини у липні-грудні склала 46,3 грн/кг, що на 8,6% вище ніж у першому півріччі та на 4,4% вище ніж у відповідний період 2020-го.

Витрати на виробництво свинини, навпаки, не лишилися на рівні минулого року. До істотного здороження кормових культур, яке завдало чималого удару по виробниках свинини у першій половині 2021-го, у другій половині року додалося зростання тарифів на енергоносії, зокрема природний газ та електроенергію. Новий урожай приніс нетривале полегшення, адже у жовтні-листопаді основні сільгоспкультури були на 6–24% дорожчими, ніж рік тому, без урахування ПДВ. Тож промислове вирощування свиней у першому-третьому кварталах 2021-го обійшлося на 16–25% чи 5-7 грн/кг в середньому дорожче порівняно з відповідними витратами минулого року.

«Стриманість» цін на вітчизняному ринку свинини обумовила більша пропозиція як з боку внутрішнього виробництва, так і з боку надходження імпортної м’ясної сировини. Так, вже за 11 місяців 2021-го cільськогосподарські підприємства реалізували на забій майже стільки ж, скільки забили за весь 2020-й — 4,74 млн гол. чи 524,2 тис. т живою масою, що +13,8% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Імпортні поставки охолодженого та мороженого м’яса свиней цьогоріч також встановили низку рекордів ще до кінця року. Так, вичерпання квот у кінці літа лише незначно стримало потік дешевшої імпортної свинини з ЄС, а в жовті поставки сягнули нової рекордної позначки (6,06 тис. т), яка перевищує річні надходження свинини з-за кордону у 2015-2017 рр. Попередній підсумок імпорту свинини за 11 місяців 2021-го складав 36,6 тис. т, що на 9,7 тис т перевищує річні поставки свинини до України у 2020-му та на 14,6 тис. т показник 2019-го. Трійку основних країн-постачальниць між собою розділили Данія, Польща та Нідерланди, звідки надійшло понад 85% завезеного м’яса свиней.

Водночас, такі зміни спричинили збільшення ємності внутрішнього ринку свинини. Так, за попередніми підсумками цьогоріч споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у розрахунку на пересічного українця зросло на 0,7 чи 3,7% порівняно з минулим роком та склало 19,5 кг. Враховуючи чутливість споживання свинини до зміни, його збільшенню сприяло незначне підвищення цін роздрібної торгівлі на охолоджені напівфабрикати цього виду м’яса порівняно з істотним здороженням інших його видів. Зокрема, у першій половині 2021-го ціни на свинину в національних мережах супермаркетів були на 1% нижчими ніж за відповідний період 2020-го, а в другій половині року були на 2,7% вищими, відповідно. Водночас, різниця цін інших видів м’яса за відповідні періоди коливалася в межах 8-11% у першому півріччі, а в другому відхилення становило вже 17-31%. Тож за сприятливих економічних обставин, внутрішнє споживання свинини має значні резерви для підвищення.

Довший ніж попередній кризовий період помітно пригальмував відновлення промислового свинарства, яке спостерігали ще на початку року. Скорочення кількості промислового поголів’я та перевищення обсягів забою над приростом живої маси свиней у сільськогосподарських підприємствах у кінці 2021-го року сигналізує про те, що внутрішнє виробництво свинини наступного року не зросте. При цьому, дефіцитність ринку слугуватиме передумовою для сприятливішої цінової та економічній ситуації для його операторів.

Асоціація «Свинарі України»