Польща спростить контрольні процедури для імпорту та експорту агропродукції, зокрема свинини

Асоціація European Milk Board, що представляє інтереси виробників молока у Євросоюзі, опублікувала результати дослідження собівартості виробництва молока в шести країнах: Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, Люксембурзі і Нідерландах.

Дослідження проводилося BAL (Farm Economics and Rural Studies Office, Німеччина). Як повідомляється на офіційному сайті EMB, в роботі були використані офіційні статистичні дані, надані European Commission’s Farm Accountancy Data Network (FADN). Це надійне, репрезентативне та вичерпне джерело. Враховувалися також актуальні ціни на корми, насіння, добрива, електроенергію, зарплати працівників ферм.

За оцінками представника EMB, це перший аналіз, який представляє актуальні дані по ринку молока у Євросоюзі. Собівартість виробництва літра молока в 2016 році складала: Франція 0,45 євро, Бельгія 0,41 євро, Німеччина 0,50 євро, Данія 0,41 євро, Люксембург 0,44 євро та Нідерланди 0,45 євро.

Найнижча собівартість виробництва (41 євроцент) була зафіксована відразу в двох країнах: Данії і Бельгії. Найбільш високі показники, за даними дослідження, відзначалися в Німеччині — 50 центів.

milkua.info за матеріалами European Milk Board

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.

Стратегічна мета Європи — вдвічі скоротити споживання м’яса та, відповідно, сектор тваринництва до 2030-го року. Усе це для того, щоби зменшити викиди парникових газів на 3%.

Досягти такого результату прагнуть за рахунок введення «податку на м’ясо».

Значну частину з цих коштів планують використати для фінансування фермерських господарств, щоб допомогти їм впроваджувати кращі практики сталого виробництва.

Попередні ставки, які обговорюються, —1 євро/кг курятини, 2 євро/кг свинини і 3 євро/кг яловичини.

Опитані споживачі у Німеччині, Голландії та Франції підтримують ініціативу платити за мясну продукцію більше. Близько 70% готові доплачувати 10 євроцентів за 100 г м'яса. Серед опитаних 53% німців, 40% французів і 32% голландців готові збільшити цю ставку до 25 євроцентів за 100 г м’яса.

В Англії також зробили обрахунки і прогнозують, що впровадження податку на м'ясо додатково акумулюватиме 242 млн фунтів на рік.

PigUA.info

Держава повинна перейняти досвід сусідів та спростити складну систему отримання коштів для тих, хто дійсно хоче працювати.

Про це повідомив член ради Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ) Василь Малкович.

«Потрібно перейняти досвід Польщі, віддати гроші фермерам, а потім отримати звіт — на що та з якою користю вони були використані. Зрозуміло, що деякі моменти потрібно вдосконалити, має бути застава та інше. Але для людей, які справді хочуть працювати система отримання коштів повинна бути простішою», — наголошує Малкович.

Також він додає, що понад 8 років займався тваринництвом, з 13 голів збільшив стадо до 120 голів. Лише один раз він користувався програмою безвідсоткового кредиту на 5 років, і отримав 70 тис. грн.

«Окрім цього в банках ніколи нічого не брав, щоб не залишитися голим», — зауважує член ради асоціації.

Василь Малкович зазначає, що потрібно боротися зі створенням псевдокооперативів, бо майбутнє за тими, що відповідають стандартам.

«Кооперації добре працюють у світі. А в нас в Україні молочний бізнес монополізований. Не зрозуміло, як з цим боротися, щоб створювали не фейкові кооперативи, як роблять деякі молокозаводи, а дійсно ті, що відповідатимуть стандартам. За ними майбутнє. Люди повинні отримувати реальну ціну за молоко, а не дивитися, як в одну бочку зливають молоко різної якості, а ціну платять однакову», — підкреслює він.

agropolit