Польща: АЧС може охопити всю країну

Асоціація виробників молока звернулась до Міністерства аграрної політики та продовольства з проблемою неефективної програми дотацій за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році.

«Господарства АВМ занепокоєні, тим що 100% із них ризикують не отримати відшкодування за закуплену і використану спермопродукцію у цьому році. Адже у пункті 10 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107 зазначено наступне «…за закуплену в Україні ідентифіковану сперму бугаїв вітчизняного походження або за ввезену в режимі імпорту, за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м'ясних порід/Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю — 100 гривень за одну дозу у розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів'я», — йдеться в зверненні.

Даний пункт Порядку унеможливлює отримання дотації практично 90% молочнотоварних ферм України. На відшкодування зможуть розраховувати господарства, які використовують у селекційній роботі тільки вітчизняну спермопродукцію або іноземного походження, однак за умови, що господарство, котре подається на відшкодування, самостійно імпортувало її з-за кордону. Проте, господарств, які б використовувати тільки вітчизняний генетичний матеріал або самостійно займаються його імпортом, майже немає.

«Іноземна генетика є більш досконалою. Аналізуючи стрімкий ріст продуктивності українських господарств після використання сперми завезеної з-закордону, ми розуміємо, що рішення про проведення закупівель саме іноземної спермопродукції було вірним. Проте, вивчаючи систему розподілення дотацій, складається враження, що держава хоче змусити нас використовувати дешеву і не зовсім якісну сперму вітчизняного виробництва. Особисто я переконаний, що це — крок назад, який не сприятиме зростанню продуктивності МТФ. Разом з цим, прогалини в законодавстві роблять неможливим самостійний імпорт сперми: величезний перелік ветеринарних норм і особливості митних кодексів. Враховуючи все вище перелічене, сперма є біологічним матеріалом, тому завезення великої партії спермо продукції фізичною особою неприпустиме. Однак великі міжнародні компанії не працюють з кожним власником ферми окремо, а система продажу реалізується через їхнє офіційне представництво», — говорить Ігор Присяжнюк, керівник Української голштинської асоціації.

Прес-служба АВМ

Перш ніж забороняти продавати домашнє м’ясо, в Україні слід створити мережу сертифікованих забійних цехів в селах.

Про це повідомляє AgroPolit.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».

Міжнародних вимог до заборони домашнього м’яса немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м’яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. «З 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», ― зазначає прес-служби Держпродспоживслужби України.

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень. Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

«Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки», — наголошує голова асоціації тваринників України Ірина Паламар.

pigua.info

Найбільші виробники комбікормів і продуктів тваринництва в світі, зокрема компанії Cargill і Bunge, зазнали критики за придбання сої з регіонів Південної Америки, де розширення сільського господарства призводить до вирубки тропічних лісів.

У звіті некомерційної організації Mighty Earth відзначається, що, незважаючи на зусилля, що робляться сьогодні багатьма гравцями ринку, а також регулюючими органами, в тому числі в Європейському союзі, збезлісення Південної Америки триває.

Зокрема, згідно з останніми даними моніторингу воно спостерігалося в Аргентині і Парагваї, де фермери сьогодні прагнуть наростити обсяги виробництва в першу чергу сої для задоволення потреб гігантів міжнародного агроринку.

Виробники ж відкидають звинувачення, заявляючи, що здійснюють моніторинг всієї продукції, що закуповується. Разом з тим, згідно із заявами, опублікованими у відповідь на звіт Mighty Earth, збезлісення є комплексною проблемою, яку не так просто контролювати.     

За матеріалами Feed Navigator

Владислава Магалецька подала заяву на звільнення за власним бажанням з посади голови Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС).

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

«Причина — наполегливі рекомендації лікарів по стану здоров’я в найближчі декілька місяців. Робота на посаді голови ДПСС потребує постійного включення в режимі 24/7/365 і повної самовіддачі. Працювати в такому режимі в найближчий час я просто фізично не зможу», — пояснила вона. 

Магалецька зазначила, що вважає неправильним брати довгий лікарняний і залишати величезну структуру у підвішеному стані фактично без керівництва.

Вона подякувала за плідну співпрацю колегам-посадовцям, команді та партнерам.