Поголів'я корів в Україні за 38 років скоротилося в 13 разів

Компанія з іноземними інвестиціями Livestock4Export запустила у Київській області нову ферму з відгодівлі овець і бичків м’ясних порід.

Про це пише AgroTimes.

«Відгодівля бичків й овець на експорт нині є прибутковим напрямом тваринництва, — зазначив директор Livestock4Export Сергій Голембівський. — У світі надзвичайно великий дефіцит м’ясної продукції. Люди хочуть отримати якісний продукт, і Україна здатна його забезпечити».

Найперспективнішими напрямками збуту продукції є країни Південно-Східної Азії. Ферма вже має певні домовленості щодо поставок за кордон.

Попит на внутрішньому ринку незначний, а ціни на м’ясо — необґрунтовані: на низькоякісне — вищі проти європейських, а високоякісне недооцінюється.

«В Україні не сформована культура споживання яловичини, — зауважив Сергій Голембівський. — Вона зародилася лише кілька років тому й потроху розвивається: наприклад, у великих містах відкриваються стейкхаузи, бургерні».

Тому експортний напрям нині є перспективнішим, ніж внутрішній збут, резюмував він.

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

Для подальшого проведення осінньо-польових робіт український агросектор додатково потребує 80−90 млрд гривень фінансування з боку держави. Ці кошти необхідні для завершення збиральної кампанії та старту осінньої посівної кампанії.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

«Завдання держави — знайти ці кошти, щоб агросектор не зупинив свою роботу. Завдання аграріїв — зберегти урожай», — сказав він.

За його словами, держава може підтримати аграріїв різними інструментами: провести державні інтервенції та викупити частину врожаю чи допомогти із зберіганням зерна.

«30 років наша країна вивозила свій врожай через порти. Порти сьогодні заблоковані. Так, тривають перемовини в Туреччині щодо розблокування морських шляхів, є певні результати, але слово росіян нічого не варте. Довіряти не можна. На сьогоднішній день близько 20 млн тонн минулорічного зерна лежить на складах. Це створює низку проблем: у аграріїв немає грошей, бо не реалізований врожай, через це немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», — зазначив Андрій Дикун.

Уже сьогодні можна сказати, що врожай цього року буде вдвічі меншим, ніж у 2021 році.

«У цьому році ми очікуємо, що зберемо близько 50 млн тонн зерна. Так, продовольством Україна буде забезпечена, але цей обсяг буде чекати на реалізацію. В минулому році агросектор дав 17% ВВП країни. В цьому році, з огляду на те, що металургійна галузь майже знищена, аграрії стають головними наповнювачами бюджету. Але аграріям важко працювати, особливо тим, хто господарює біля фронту. Багато земель окуповано, а по прилеглих територіях постійно гатять із артилерії, тому робота припиняється. З тих областей, з яких окупанти пішли, багато хто з аграріїв не сіяли через те, що залишились заміновані поля, втрачено техніку та обладнання. Масштаби збитків для агросектору великі і вони досі не підраховані», — наголосив Андрій Дикун.

Та додав, що для нормальної роботи агросектору потрібна стабільність та можливість продавати продукцію. Агроспільнота сподівається, що держава знайде гроші для підтримки фермерів. Далі потрібно перемагати ворога та розблоковувати порти, додав Андрій Дикун.

uacouncil.org