Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС

24-лип-2020

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

Більше новин
Андрій Жук зустрівся із представниками Європейської Бізнес Асоціації щодо проблемних питань експорту молока
21-черв-2017

20 червня Перший заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Андрій Жук обговорив із представниками Європейської Бізнес Асоціації проблемні питання, які виникають у процесі виробництва та експорту молочних продуктів.

Сторони обговорили перспективи перегляду розмірів плати щодо проведення досліджень молочних продуктів органами та установами, що входять до сфери управління Держпродспоживслужби. Андрій Жук наголосив, що наразі розробляються проекти двох підзаконних актів Кабміну, які регламентують нову процедуру формування тарифів на проведення лабораторних досліджень. Також Перший заступник звернув увагу, що новим Законом №0906, який прийнятий Верховною Радою та переданий на підпис Президенту, передбачено створення ринку лабораторних послуг установ різних форм власності задля недопущення монополії в даній сфері, що також буде позитивно відображатися на вартості плати щодо проведення лабораторних досліджень.

Учасники розглянули напрацьовані Держпродспоживслужбою зміни до українського законодавства, які усувають дублювання послуг та плати за них в процесі отримання ветеринарних документів під час експорту молочних продуктів, типові проблеми, які виникали у представників бізнесу при ввезенні товарів тваринного походження з ЄС до України щодо погодження форм ветеринарних сертифікатів із окремими країнами Євросоюзу.

Андрій Жук також відповів на питання представників бізнесу щодо ризиків проникнення до України заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, наголосивши, що в нашій державі наразі не фіксується дане захворювання, але з метою попередження його поширення передбачено створення резерву вакцини проти ЗВД ВРХ.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Торговельні обмеження ЄС матимуть відповідну реакцію України - міністерство
21-трав-2020

Україна цінує торгове співробітництво з ЄС, проте в разі обмежень буде змушена ввести відповідні заходи. Так в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прокоментували пропозицію Угорщини обмежити ввезення курятини у ЄС з інших країн, передає УНН.

Зазначимо, що сьогодні Україна є одним із найбільших постачальників м’яса птиці у ЄС, а отже будь-які обмеження будуть для країни серйозним ударом. Водночас, Україна є і імпортером м’яса птиці з ЄС, а відтак перекриття торгових кордонів буде взаємоневигідним усім.

У Мінекономіки, посилаючись на дані Євростату, розповіли, що в 2019 році Україна експортувала до ЄС майже 110 тис. тонн м’яса птиці.

«З них в Угорщину — 10,6 тис. тонн (10,6% — ред.)», — пишуть у міністерстві.

Водночас, з ЄС в Україну було ввезено 130,9 тис. тонн продукту. 13,6% курятини поставила Україні Угорщина, розповіли у Мінекономіки.

Аналогічна тенденція зберігається і в 2020 році. Так, у першому кварталі 2020 року Україна поставила до ЄС 23,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, водночас з ЄС було ввезено в Україну — 26,5 тис. тонн.

«Таким чином, обсяги поставок м’яса птиці з ЄС перевищують експорт аналогічних товарів з України до Євросоюзу. А у разі обмеження Європейським Союзом імпорту української птиці, українська сторона виходитиме з необхідності захисту національних інтересів та вжиття відповідних кроків, спрямованих на обмеження імпорту м’яса свійської птиці, походженням з держав-членів ЄС», — прокоментували у Мінекономіки.

Джерело: УНН

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Комплексна вакцинація свиней дозволила KSG Agro знизити падіж новонароджених поросят на 20%
12-груд-2019

Комплексна вакцинація поголів'я свиней дозволила знизити падіж новонароджених поросят на свинокомплексі в Ниві Трудовій (Апостолівський район, Дніпропетровська область) на 20%. 

Про це повідомила прес-служба агрокомплексу KSG Agro.

За словами головного технолога свинокомплексу в Ниві Трудовій Юрія Шавкуна, одним з найважливіших пріоритетів підприємства є боротьба з внутрішніми хворобами свиней.

«В першу чергу мова йде про протидію інфекції епідемічної діареї свиней (ЕДС), яка виникає в послаблених свиноматок. Хвороба призводить до народження слабких поросят і в підсумку до їх загибелі, — розповідає Юрій Шавкун, — Щоб уникнути захворювання, необхідна комплексна вакцинація поголів'я. Саме тому останнім часом ми провели аутовакцинації всіх свиноматок комплексу. Таким чином, ми посилили їх здоров'я, і ​​в результаті падіж новонароджених поросят зменшився на 20%».

З метою оздоровлення та посилення поголів'я на свинокомплексі проводяться заходи з оновлення групи кнурів. В результаті відбувається омолодження та оновлення стада більш якісними тваринами.

«Для нерозповсюдження внутрішніх захворювань ми реалізуємо цілий комплекс заходів, серед яких — поділ комплексу на зони, заборона співробітникам без необхідності переміщуватися з однієї зони в іншу, обов'язковий спецодяг для кожної зони та ін.», — розповідає Юрій Шавкун.

У нинішньому році агрохолдинг профінансував купівлю вакцин на суму близько 0,5 млн грн.

Для нормального приросту ваги у тварин та відсутності захворювань, пов'язаних з харчуванням свиней, свинокомплекс працює лише з перевіреними та авторитетними постачальниками якісного корму. У їх числі такі постачальники преміксів (мінерально-вітамінних добавок), як Агровет Продакшн та міжнародна компанія Cargill. Щорічно витрати агрохолдингу на кормову базу, з огляду на харчову (зернову) частину та необхідні для росту тварин мінерали, вітаміни, амінокислоти та інші складові кормів, складають від 13 до 20 млн грн.

На даний час з питань вакцинації, поновлення поголів'я та кормової бази агрохолдинг консультує група експертів на чолі з консультантом ряду міжнародних компаній, доцентом кафедри патанатомії Дніпропетровського аграрно-економічного університету, кандидатом ветеринарних наук Елеонорою Єсіною.

Довідка:

KSG Agro — один з провідних агрохолдингів України, європейська інноваційна група компаній, яка працює за принципом вертикальної інтеграції. Акції холдингу включені до лістингу Варшавської фондової біржі. KSG Agro входить до складу Європейської бізнес-асоціації (EBA).

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок