Чому набирає популярності м'ясо пухнастих свиней?

Пташиний грип продовжує залишатися серйозною проблемою для птахівників у всій Європі.

За останні два місяці про спалахи хвороби повідомлялося в Польщі, Англії, Франції, Угорщині, Нідерландах, Ірландії та Італії, останній - спалах, виявлений у лебедів неподалік Риму. В Угорщині 5000 індиків на фермі в графстві Бекеш було вбито на початку цього тижня через спалах високопатогенного вірусу пташиного грипу H5N1.

Два тижні тому через спалах пташиного грипу в південному районі Бач-Кішкун на одній фермі було відбраковано понад 38 000 качок, а на другому – близько 500 гусей.

Франція також підтвердила минулого тижня наявність вірусу на птахофабриці поблизу бельгійського кордону. Вірус аналізується Французьким агентством з продовольства, навколишнього середовища та охорони праці. Усі птахи на ураженій фермі у північно-західному місті Вархем будуть відбраковані, а також встановлено 10-кілометровий периметр спостереження, за якого будь-яке переміщення свійської птиці в цьому районі заборонено.

Частина обмеженої території знаходиться у бельгійській провінції Західна Фландрія. Федеральне агентство Бельгії з безпеки харчового ланцюга сьогодні вжило додаткових заходів для міст Де Панн, Верн, Альверінгем та Поперінг. Птахівники та приватні власники повинні тримати птахів у клітинах, а виставки та ярмарки птиці заборонені.

Влада Великобританії також повідомила про 5 спалахів на комерційних фермах, і птахівникам по всьому королівству рекомендовано тримати птаха в приміщеннях, щоб запобігти поширенню вірусу. Влада Ірландії повідомила про три спалахи за останні 30 днів.

В Італії найбільший парк Риму був частково закритий для відвідування після того, як лебідь помер від пташиного грипу.

У листопаді влада Польщі повідомила про більш ніж 25 спалахів, і галузь може зіткнутися з ще одним поганим сезоном через обмеження, запроваджені країнами за межами ЄС. Польща також є найбільшим виробником м'яса птиці в ЄС із часткою ринку 19%.

ptichki.net

Новий Регламент Європейського Парламенту і Ради Європейського Союзу про органічне виробництво й маркування органічних продуктів (№ 2018/848) введено в дію з 1 січня 2022 р.

Документ посилює відповідальність операторів у разі виникнення підозри щодо забруднення продукції, перехід від еквівалентності до відповідності та встановлення вимог до групової сертифікації, повідомляє OrganicInfo.ua.

Як і раніше, сфера дії органічного законодавства поширюється на такі три категорії:

— живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

— перероблені сільськогосподарські продукти для використання в якості харчових продуктів;

— корми.

В окремому додатку до нового регламенту наводяться категорії інших продуктів, що відтепер можуть бути також сертифіковані за органічним законодавством. Мова йде про продукти, які тісно пов’язані з сільським господарством.

До цього переліку ввійшли дріжджі для використання в якості харчових продуктів/кормів, мате, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю, кокони шовкопряда, натуральні гуми та смоли, ефірні олії, корки, бавовна, вовна, шкури, традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

Вперше до переліку також внесено морську сіль та інші солі, що використовуються в харчових продуктах і кормах, хоча раніше сіль, як і вода, не підлягали сертифікації.

Сфера дії законодавства, як і раніше, не поширюється на діяльність закладів громадського харчування. В таких випадках можуть застосовуватись національні або приватні стандарти.

Норма про перехід від еквівалентності до відповідності безпосередньо стосується третіх країн, які експортують свою продукцію до ЄС, зокрема, й України.

«Існуватимуть паралельно дві системи, згідно яких можна буде здійснювати експорт органічної продукції до ЄС. Перша — це торговельні угоди з третіми країнами», — пояснюють експерти.

Друга система — це повна відповідність стандартам ЄС. Якщо до цього часу українські виробники проходили сертифікацію відповідно до вимог, що еквівалентні стандартам ЄС, то вже незабаром від них вимагатиметься повна відповідність стандартам ЄС.

Протягом наступних перехідних трьох років органи сертифікації, що здійснювали діяльність у третіх країнах, повинні пройти акредитацію за новим законодавством ЄС. Це стосується і тих органів, які зараз працюють в Україні.

Крім того, ЄС посилює контроль за обігом органічної продукції та встановлює чіткі кроки для операторів та їх органів сертифікації в разі виникнення підозри щодо забруднення недозволеними продуктами і речовинами. При цьому значна відповідальність покладається на самого оператора — від ідентифікації такої продукції до всебічної співпраці з органом сертифікації. Останній, в свою чергу, повинен повідомити компетентний орган про початок розслідування та проінформувати про його результати.

Орган сертифікації у випадку підтвердження підозри може заборонити введення такої продукції в обіг як органічної або ж навіть знову розпочати відлік перехідного періоду.

milkua.info

Тимофій Милованов розповів про мету та перспективи об’єднання двох міністерств — Мінагрополітики та Мінекономрозвитку. 

Про це повідомляє прес-служба МЕРТу.

Раніше Милованов озвучив 5 ключових тез із розвитку агросектору — ринок землі, правила роботи на аграрному ринку, розвиток дрібних агрокомпаній та фермерства та про АПК як національний бренд. 

Зазначається, що об'єднання має на меті пришвидшення реалізації ключових реформ, таких як:

приватизація державних підприємств;

 запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення;

детінізація аграрних ринків та земельних відносин;

 лібералізація трудових відносин — збільшення кількості легальних робочих місць;

 розширення доступу до міжнародних ринків;

перезавантаження системи професійного навчання;

 модернізація підходів до наукових досліджень та запровадження інновацій в аграрному секторі.

«Детальний опис реформи буде викладений у Програмі Уряду, що буде представлена на розгляд Парламенту у визначені законом терміни. Наразі Кабінет Міністрів напрацьовує карту пріоритетів та план дій», — йдеться в повідомленні.

Для Міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків та запровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з огляду на її комплексність вимагає стратегічного узгодження із ключовими змінами в інших сферах.

Дерегуляція та діджиталізація — ключові інструменти боротьби з корупцією у сферах апробацій, сертифікації та дозвільної діяльності пов’язаних з доступом новітніх засобів виробництва в аграрному секторі та доступу виробленої сільськогосподарської продукції до українського та міжнародного споживача.

Приватизація державних підприємств — ліквідація неефективності в управлінні суб'єктами господарювання та прямих втрат державного бюджету.

Перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри, щодо показників розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державно політики у відповідній сфері.

«Безумовно, об'єднання міністерств носить не лише бюрократичний, а і стратегічний характер. І в цьому стратегічному вимірі нам критично почути ключових стейкхолдерів. З огляду на це, ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу — наш виклик і можливість», — зазначає Тимофій Милованов.

Тимофій Милованов підкреслив, що буде докладено максимально зусиль, аби життєвий сільськогосподарський цикл не було порушено.

agropolit.com

Українські переробні заводи молочної продукції вирішили провести репетицію сезону «великого молока», який починається в Україні не раніше квітня-травня, знизивши закупівельні ціни на молочну сировину вже наприкінці січня. Незважаючи на те, що за два місяці ціни в закупці впали на 1 грн і на сьогодні становлять в середньому по Україні 8,5 грн/кг, молочні продукти на полицях магазинів дорожчають. З 27 січня по 17 березня роздрібна ціна на молоко зросла з 23,47 до 24,13 грн/кг, на масло – з 167,46 до 178,13 грн/кг, на сир – з 158,51 до 165,57 грн/кг.

Про це розповів голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун на прес-конференції «Молочні ріки витікають з України або чому в Україні більше не буде сезону «великого молока» в прес-центрі інформаційного агентства УКРІНФОРМ.

«Два місяці йде зниження закупівельних цін і два місяці ми спостерігаємо на прилавках подорожчання продуктів. Я розумію, що у нас в країні війна, дуже багато є інших важливих задач, які треба вирішувати Уряду і Верховній Раді України, але на сьогоднішній день нас, як виробників сировини, це питання надзвичайно непокоїть, тому що, якщо ціни на сировину падають, а ціни на прилавку продовжують рости, це говорить про те, що об’єми будуть продаватися ще менші, і ще менше молока буде йти на переробку», - сказав Андрій Дикун.

Присутній на прес-конференції заступник голови ВАР Михайло Соколов зазначив, що ця ситуація є загрозливою для фінансового стану всіх молочних підприємств, адже на сьогодні вони змушені платити 100% нарахованого ПДВ до бюджету, не отримуючи при цьому обіцяних державою дотацій.

«Судячи з того, як іде процес, виплачуватися дотації почнуть не раніше травня. На даний момент прийнята лише частина нормативних актів, які необхідні для того, щоб механізм запрацював. І навіть незважаючи на те, що частина вже прийнята, і сільгоспвиробники – тваринники, овочівники, садівники – мають повне право подавати заяви на отримання дотацій, ми на практиці стикаємося з тим, що ці заяви незаконно не приймають. Відбувається це, ймовірно, через те, що податкові органи не розуміють, що з ними робити. Вони ніколи з цим не стикалися, бояться брати на себе відповідальність, не розуміють, що буде далі. Найпростіший вихід для них – просто не прийняти заяву, а там, можливо, щось станеться і не доведеться ні за що відповідати», - сказав Михайло Соколов.

Його підтримав і директор підприємства «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша, компанія якого займається виробництвом молока та переробкою.

«Якщо така цінова політика продовжить своє існування, то нам не буде сенсу займатися тваринництвом. Якщо відняти ПДВ, яке ми мусимо платити, то ми залишаємося в збитку», - зазначив він.

У свою чергу голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, який також брав участь у прес-конференції, сказав, що зростання цін на молочну продукцію відбувається через падіння продажів. Також, він звернувся до виробників та представників роздрібної торгівлі сісти за стіл переговорів з переробниками, щоб разом визначити принципи цінової політики на внутрішньому ринку.

Андрій Дикун зауважив, що Асоціація виробників молока (АВМ) запрошувала представників переробних підприємств на такий круглий стіл 17 березня, однак вони не з’явилися.

Присутні на прес-конференції директор з маркетингу і комунікацій агропромислового холдингу «Астарта» Микола Ковальський та віце-президент Українського кооперативного альянсу Інна Метєлєва підтримали ідею влаштувати стіл переговорів між виробниками, переробниками та торгівлею, однак за умови, що до них долучаться представники державної влади.

«Те, що молокопереробники мають змову, не є секрет для ринку. Вони збираються, якщо не щотижнево, то щодекадно і коригують ціни на молоко. Зазвичай щорічно ціна знижується в квітні, зараз цей процес почався значно раніше. Яким чином ми можемо на це вплинути? Я хочу підтримати Миколу Ковальського, що повинні збиратися не тільки переробники і виробники, щоб між собою вирішувати це питання. На сьогодні в аграрному комітеті Європарламенту вирішують питання, яким чином справедливо розподілити прибуток між виробником, переробником і торговельною мережею. Тому, звичайно, до діалогу потрібно залучити Мінекономіки, Мінагрополітики і представників парламенту», - сказала Інна Метєлєва.

Текст: Прес-служба АВМ

Фото: Корми і Факти