Переповнення груп з телятами призведе до захворювань

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

Аграрії повинні враховувати існуючу невизначеність на світовому ринку зерна, коли приймають рішення про укладення форвардного контракту і продажу майбутнього врожаю.

Таку думку висловив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Експерт уточнив, що сільгоспвиробники зараз визначаються, коли продавати майбутній урожай - зараз, і відповідно фіксувати ціни, або відкласти укладання форвардних контрактів на 4-6 тижнів.

Він розповів про нинішню ситуацію - продажу пшениці пожвавилися, надходять дзвінки фермерів трейдерам і експортерам. Причини - зростання експортних цін і девальвація гривні.

«Ми впевнені, що ціни на пшеницю продовжать зростання і в короткостроковій перспективі. На тлі коронавірусу попит на борошно, крупи виросли не тільки в Україні. Підвищився внутрішній попит і в країнах Європи, Африки. А ось в міжнародній логістиці виникли проблеми. Кораблі після заходу, наприклад, в Італію повинні стояти на карантині 2 тижні. Це скорочує наявність вільного фрахту, як наслідок, труднощі з поставками по споту в ту ж Африку, і зростання цін», - констатує експерт.

Тиск фундаментальних факторів, за його словами, теж зростає. Площі озимої пшениці в США низькі, стан посівів в Європі відносно слабкий. Інтерес до пшениці з Чорноморського регіону посилюється, але це не довгостроковий фактор.

«Інша ситуація на ринку кукурудзи, ціни на яку багато в чому зав'язані на нафту, опосередковано через етанол / біопаливо. У майбутньому році Україна може збільшити площі кукурудзи, але це ж планують і США», - зазначив Фефофілов.

У той же час, він уточнив, що в структурі ярих площ очікується скорочення посівів ячменю на користь кукурудзи. Велику частину сезону 2019/20 рр. кукурудза виглядала набагато більш прибутковим товаром. Однак після падіння ціни на нафту і зниження попиту на кукурудзу з боку біоетанольної промисловості, переваги кукурудзи вже не настільки очевидні.

Експерт припустив, що на ринку кукурудзи варто чекати такої ж ситуації, яка була з ячменем 2 роки тому - ціни і зростання пропозиції з одного боку, і стабільна ємність ринку / попиту, з іншого.

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit

10 квітня новий випадок африканської чуми свиней (АЧС) зафіксували у Хмельницькій області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у ТОВ «Оболонь Агро», що розташоване в с. Почапинці Чемеровецького району Хмельницької області зафіксували падіж свиней. 

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info