Про спалах пташиного грипу повідомили на Київщині

21-січ-2021

Цього тижня в особистому селянському господарстві в селищі Гостомель на Київщині зареєстрували спалах високопатогенного грипу птиці типу А субтипу Н5N8. Загибель птахів від захворювання підтверджено звітом Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 18.01.2021 № 000400 м.п.м./21. Про це повідомило ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Наразі в районі поширення вірусу встановлено карантин та запроваджено епізоотичне зонування.

“Відповідно до рішень комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Гостомельській селищній раді, при Ірпінській міській раді і Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Бучанській міській раді, введено карантин щодо грипу птиці, застосовано зонування і запроваджено обмеження. Так, до епізоотичного вогнища потрапило одне з домогосподарств котеджного містечка «Канадське селище», селище Гостомель, Київської області. До буферної зони (захисту) потрапили: територія навколо неблагополучного пункту (епізоотичного осередку) радіусом 3 км, до якої включено котеджне містечко «Канадське селище» та частина території селища Гостомель (місцевість Мостище) Київської області. До зони спостереження (нагляду) потрапили: територія навколо неблагополучного пункту (епізоотичного осередку) радіусом 10 км, до якої включено населені пункти Київської області: с. Мощун, с. Горенка, селище Гостомель, смт Коцюбинське, м. Ірпінь, м. Буча”, – повідомляє регіональне управління Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Більше новин
Ціни на м’ясо в Україні вдвічі нижчі за середньосвітові
24-черв-2019

Індекс цін на м’ясо від британської компанії Caterwings продемонстрував, що не дивлячись на достатньо низькі ціни на м’ясо в Україні, вітчизняні споживачі вживають достатньо небагато цього продукту, порівняно з жителями інших країн.

48,5 кілограмів — стільки в середньому українці споживають м’яса за рік. Із 52 країн, дані яких проаналізувала компанії Caterwings, Україна за цим показником виявилась на 44 місці. Лідерами за споживанням стали Австралія (111,5 кг на рік), Нова Зеландія (106,4 кг), Австрія (102 кг), Аргентина (98,3) та Іспанія (97 кг). Список п’яти країн з найменшим споживанням цього продукту виглядає так: Індія (4,4 кг), Індонезія (11,6кг), Туреччина (25,3 кг), Єгипет (25,6 кг) та Таїланд (25,8 кг).

Що ж до цін, то найвищі вони у Швейцарії — на 141,86% вищі за середньосвітові. Далі йдуть Норвегія (63,68%) та Гонконг (60,94%). Найнижча ціна — в Україні. Тут вартість м’яса на 52,32% нижча ніж у середньому в світі. Далі йде Малайзія (-50,3%) та Індія (-42,26%).

Якщо говорити про ціни на конкретні види тваринного білка, то яловичина в Україні на 59,5% дешевша, ніж у середньому в інших країнах. Ціна на курятину на 61,9% нижча за середньосвітову, на свинину — на 54,1%, баранину — 50,9%. Також дослідники враховували рибу як альтернативу м’ясу, ціни на цей продукт в Україні на 35,2% нижчі, ніж середньосвітові.

meat-inform.com

Детальніше
Експерт розповіла, що буде з ціною на м'ясо свинини восени
14-серп-2019

Експерти Асоціації «Свинарі України» не виключають, що восени вартість свинини в живій вазі може знизитися. Однак категорично стверджувати це не можна.

Про це в коментарі ГолосUA повідомила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

«Спостереження за ціновою динамікою за останні десять років вказують на те, що пікові ціни на свинину спостерігаються саме на межі літнього та осіннього сезонів. При цьому частіше максимальної позначки закупівельні ціни на живця досягали саме у вересні, після чого почався їх поступовий сезонний спад. Втім, нинішні коливання цін на свинину в живій вазі мають значно більшу амплітуду, що практично не дає можливості операторам ринку спрогнозувати подальшу їх зміну більш-менш точно.

Залежно від сценарію розвитку подій «жива вага» в Україні може як піднятися в ціні до 50 грн за кілограм, так і опуститися нижче 45 грн за кілограм. Від цього багато в чому будуть залежати і ціни на свинину на полицях супермаркетів. Зокрема, в першому випадку роздрібні ціни на свинину будуть на рівні початку травня, у другому — повернуться до позначок середини липня», — говорить експерт.

О. Бондарская розповіла, які фактори вплинуть на вартість свинини.

«Те, як будуть «вести себе» ціни в закупівлі, в першу чергу, залежить від того, як буде співвідноситися між собою вплив нижчезгаданих факторів. Це, зокрема обсяг пропозиції живця забійних кондицій. Скорочення останнього в літній період обумовлено тим, що у спекотну погоду тварини повільніше набирають вагу і довше ростуть до забійних кондицій. По мірі зниження температур, ситуація протилежна, тому восени пропозиція живця зростає. Тому прогнозовані високі температури в кінці серпня і на початку вересня опосередковано будуть підтримувати ціни на ринку живця.

Наступний фактор — попит на свинину з боку переробників, який залежить як від рівня купівельної активності споживачів, так і від наявності запасів і пропозиції імпортної сировини.

Також важливим є фактор співвідношення динаміки внутрішніх і європейських цін на свинину. Так, в ключових «свинарських» країнах ЄС спостерігається позитивна динаміка, тоді як в Україні ціни ослабли протягом останніх тижнів. Різноспрямованість векторів руху цін з одного боку, зменшує привабливість закупівлі імпортної сировини. З іншого, внутрішній ринок може незабаром «підхопити» цю тенденцію.

Також на ціну живої ваги свині впливають сезонні зміни попиту. Із завершенням періоду відпусток, зменшення попиту буде найбільш відчутним у курортних регіонах, зокрема, на півдні країни, тоді як повернення споживачів в міста, тривалі вихідні в кінці літа, погожі дні в першій половині вересня дають надію на деяку реабілітацію продажів. Однак підготовка до нового навчального року, а потім і до нового опалювального сезону може змусити українців переглянути сімейні бюджети і, як наслідок — раціон», — пояснила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

PigUA.info за матеріалами golos.ua

Детальніше
Білорусь і Узбекистан реалізують спільний проект по створенню селекційно-генетичного центру
22-черв-2020

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by

Детальніше
Україна вивезла майже усе торішнє зерно
22-лист-2022

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок