Нову козину ферму відкриють на Житомирщині

18-серп-2017

У с. Гай на Житомирщині реконструюють тваринницькі приміщення для одночасного утримання 1 тис. кіз.

Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Житомирської ОДА.

На фермі розводитимуть кіз зааненської породи молочного напряму.

Як сказано в повідомленні, на новому підприємстві ТОВ «Мила кізонька Гай» вироблятимуть і перероблятимуть продукцію козівництва.

Інвестує в реконструкцію ТОВ «Озонінвестмент».

Довідково: Зааненська порода кіз — це на сьогодні чемпіон із молочного козівництва. Вона є результатом селекції в долині Зааненталь у Швейцарських Альпах.

Зааненська порода відрізняється великим зростом, великою вагою, високою плодовитістю і молочністю.

Це просто міні-корови, здатні давати до 9 л молока на день. Лактація триває 270−360 днів і становить 600−800 кг молока (при інтенсивних технологіях — 1200−1500 кг).

Зааненській породі належить світовий рекорд за надоєм — 3507 л молока.

milkua.info

Більше новин
Між Україною та Латвією поглиблюється співпраця щодо сільського розвитку
07-вер-2017

6 вересня 2017 року відбулася зустріч української делегації на чолі із заступником Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з Міністром сільського господарства Латвійської Республіки Янісом Дуклавсом та фахівцями міністерства. Метою зустрічі стало обговорення української та латвійської політики сільськогосподарського та сільського розвитку, зокрема в частині інтеграції сільського сектору в європейський ринок.

«Нам особливо цікавий досвід Латвії щодо підтримки малих виробників сільськогосподарської продукції, кооперативів, які створені такими виробниками. Зокрема, досвід застосування різних фінансових інструментів такої підтримки, досвід функціонування системи сільського консультування та діяльності різних інституцій підтримки сільського розвитку», - зазначила Олена Ковальова.

У ході зустрічі учасники від Латвії поділилися своїм досвідом щодо формування та реалізації аграрної політики, адаптації латвійського законодавства до ЄС, діяльності служб підтримки сільського господарства та сільського розвитку, співпраці між міністерством та фермерськими організаціями. Також було обговорено нові напрями та проекти продовження співпраці між Україною та Латвією.

Після засідання, українська делегація відвідала найбільшу виставку продовольства Балтії «Riga Food», на якій особливу увагу привернула експозиція регіональних продуктів.

Окрім того, українські фахівці детально ознайомитися із підходами та практикою регіональної політики в сільських районах Латвії під час візиту до Міністерства навколишнього середовища та регіонального розвитку Латвії.

Захід пройшов у рамках проекту «Зміцнення системи консультацій для інтеграції сільського сектора в загальний ринок ЄС», що реалізується Латвійським центром сільських консультацій та освіти.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
В Україні скоротилося поголів'я ВРХ у порівнянні з минулим роком
12-жовт-2018

Станом на 1 жовтня в Україні налічується 3 млн 861,7 тис. голів ВРХ, що на 4,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на дані Держстату.

Зокрема в сільськогосподарських підприємствах скорочення поголів'я склало 3,2% — 1 млн 164,7 тис., а в господарствах населення — 4,5%, 2 млн 697 тис.

Зростання національного стада відмічається в чотирьох областях: Луганській (59,3 тис.; +14,5%), Житомирській (204,4 тис.; +6,1%), Закарпатській (143,2 тис.; +1,2%) та Київській (132,6 тис.; +0,4%).

Приріст промислового поголів'я відзначився лише в трьох областях: Івано-Франківській (12,2 тис.; +7%), Тернопільській (30,5 тис.; +6,3%) та Херсонській (15,7 тис.; +2,6%).

Виробництво молока за дев’ять місяців цього року скоротилося на 2% та склало 7 млн 908,3 тис. т. Приріст обсягів був незначним, за винятком Хмельниччини, де загальне виробництво зросло на 3,8% — до 491,1 тис. т. Найбільше молока було вироблено у Вінницькій (643,7 тис. т.), Полтавській (594 тис. т.) та Хмельницькій (491,1 тис. т.) областях.

Виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах залишилося на рівні минулого року та склало 2 млн 125,7 тис. т. Найбільший приріст промислового молока був у Миколаївській області — +10,3% — 35,2 тис. т. Також зросло виробництво у Тернопільській (59,7 тис. т; +9,1%), Кіровоградській (47 тис. т.; +7,1%) та Херсонській (34,1 тис. т; +6,9%) областях.

В той же час, виробництво в господарствах населення скоротилося на 2,9% — до 5 млн 782,6 тис. т. Найбільший приріст був у Хмельницькій (365,1 тис. т; +4,3%), Луганській (75,9 тис. т.; +3,3%) та Донецькій (88,5 тис. т; +2,1%) областях.

milkua.info

Детальніше
Тест від німецьких вчених дозволяє дізнатися, чим годували тварину
23-бер-2017

Молоко від корів, які утримуються в природних умовах, відрізняється від того, що дають тварини, які харчуються комбікормом. Зокрема, мова йде про продукти глікірування. Саме вони стали маркером в тесті на визначення походження молока — метод розроблений вченими з Технічного університету Дрездена (Німеччина).

Продукти глікірування утворюються в реакції цукру з білками при термічній обробці комбікорми. Корови на екологічному утриманні отримують переважно їжу, яка не підлягає підігріву: трава, силос та ін. Тому продуктів глікірування в їх молоці набагато менше.

Запатентований метод вчених з Дрездена буде представлений ними 31 березня на конференції регіонального відділення Товариства з хімії продуктів харчування в Халле.

Медікфорум

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок