На Сумщині зросла кількість племінних господарств

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1600-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.

Про це повідомляє Офіс президента України.

Закон відновлює 20-відсоткову ставку податку на додану вартість при ввезенні на територію України та постачанні великої рогатої худоби, свиней та овець, молока, жита, вівса, насіння льону, олійних культур, цукрових буряків.

Водночас залишається ставка ПДВ у 14% при операціях з постачання пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, свиріпи або ріпаку, соняшнику.

Документ набирає чинності з наступного дня після опублікування та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього закону.

На українському молочному ринку ситуація досить складна.  І складною вона буде ще довго. 

Цього року великі проблеми будуть вже не тільки у переробників, як це було досі, а й у виробників сировини.  До недавнього часу прибутковість виробництва молока в країні була досить високою.  А ось у другому кварталі деяким аграріям-молочникам можливо навіть доведеться попрацювати без прибутку.  Ціни на сире молоко знижуються, а собівартість його виробництва зростає (подорожчали корми).  Після тривалого періоду відмінних заробітків змиритися з цим важко.

Зараз на українському молочному ринку відбувається наступне:

Зростає пропозиція сировини за рахунок молока, виробленого в господарствах населення.  При цьому закупівельні ціни знизилися, але поки не настільки, щоб масово виробляти продукцію для експорту.

Після суттєвої активізації продажів в березні, помітно знизився внутрішній попит майже на всі молокопродукти.  Слід зазначити, що падіння попиту було б більш істотним, якби в Україну не повернулися з Європи сотні тисяч трудових мігрантів, збільшивши кількість потенційних споживачів.

 Закриття каналів збуту HoReCa і ринків підірвало бізнес ряду операторів, що мали налагоджені канали реалізації для цих категорій споживачів.

Внаслідок рецесії світових ринків, обвалилися ціни зовнішнього попиту на експортоорієнтовані товари.  Зовнішні продажі зараз беззбиткові в основному лише при поставках в пострадянські країни, і то вже не по всіх товарах.

Незважаючи на березневу девальвацію гривні, імпорт молокопродуктів продовжує збільшуватися.  У першому кварталі поточного року ввезення більшості товарних позицій у багато разів вище показників 2019 року.

ІНФАГРО

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців 2019 року становило майже $7,1 млрд, що на $549,9 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

«За 9 місяців 2019 року експорт товарів становив $ 37,093 млрд, або 107,4% порівняно із 9 місяцями 2018 року, імпорт — $ 44,191 млрд, або 107,5%. Негативне сальдо становило $ 7,1 млрд (за 9 місяців 2018 року також негативне — $ 6,55 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільше товарів за вказаний період Україна експортувала до Китаю (на $ 2,59 млрд; на 79,2% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Польщі (на $ 2,53 млрд; на 4,4% більше) та Російської Федерації (на $ 2,45 млрд; на 9,7% менше).

Найбільше за три квартали цього року Україна продала на зовнішніх ринках чорних металів (на $ 6,9 млрд; на 10,3% менше, ніж за аналогічний період 2018 року), зернових (на $ 6,8 млрд; на 42,5% більше), жирів та олій (на $ 3,3 млрд; на 3,9% більше).

Найбільше товарів у січні-вересні 2019 року Україна імпортувала з Китаю (майже на $ 6,6 млрд; на 26,1% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Російської Федерації (на $ 5,4 млрд; на 6,9% менше) та Німеччини (на $ 4,5 млрд; на 0,9% менше).

Основними товарними позиціями українського імпорту за 9 місяців цього року були машини, обладнання та механізми (на $ 9,47 млрд; на 12,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на $ 8,9 млрд; на 7% менше), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (майже на $ 5,7 млрд; на 8,8% більше).

Зовнішньоторговельні операції у січні-вересні 2019 року проводились із партнерами із 221 країни світу.

Agropolit

Антимонопольний комітет України провів дослідження, у межах якого визначив головних виробників курятини країни, повідомляє УНН.

Лідером з виробництва курятини визначено компанію “Миронівський хлібопродукт” (ТМ “Наша Ряба). На другому місці - “Група Агромарс” (ТМ “Гаврилівські курчата”). ТОП-3 замикає компанія “Птахокомплекс Дніпровський” (ТМ “Знатна курка”).

Далі за списком йдуть “Агро-Овен” (ТМ “Золотко”) та “Володимир-Волинська птахофабрика” (ТМ “Епікур”).

У дослідженні АМКУ також зазначається, що за останні три роки виробництво курятини в Україні зросло на 12%, а експорт українського продукту за кордон — на 38%.

Джерело: УНН