На що очікувати аграріям від держави?

11-жовт-2022

Від початку вторгнення росії скорочення доходів аграрного сектора сягає 30%, а збитки перевищили 10 мільярдів доларів.

Які кроки необхідно робити, щоби підтримати виробників сільськогосподарської продукції під час спричиненої війною кризи, обговорювали у ході Агрополітичного форуму 2022-2023: Стратегія виживання.

Так, на думку першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, одне з основних завдань уряду – на кілька років продовжити митні пільги, щоб нарощувати обсяги експорту від продукції.

Міністерство аграрної політики та продовольства України вбачає підтримку сегменту невеликих виробників. У фокусі профільного відомства надання доступу до засобів виробництва, забезпечення збуту продукції через налагодження логістики, а також доступ надання аграріям доступу до фінансування.

«За програмою пільгового кредитування «5-7-9%» аграрії можуть отримати до 60 млн грн під 0% річних, коли 80% застави бере на себе держава через інструмент державних портфельних гарантій».

Діє пільгова програма кредитування 579, при цьому завдяки інструменту держ гар на портф основі держава бере на себе до 80% застави.

У другому півріччі ліміт позики збільшено до 90 млн грн, а аграрії отримали можливість продовжити термін кредитування.

«Перед нами два прості рішення: відкрити доступ для засобів виробництва, та кошти, щоб їх купити», прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький.

pigua.info

Більше новин
Ринок живця: ціни закупівлі впали на 8,7%
23-трав-2019

Закупівельні ціни на живих свиней забійних кондицій продовжили пониження. Зокрема, середньоринкова позначка опустилася на 8,7% порівняно з попереднім тижнем — до 40,6  грн/кг. Такі підсумки моніторингу цін на живець свиней озвучують аналітики Асоціації «Свинарі України».

З початком третьої декади травня діапазон цін на свинину живою вагою понизився до 38-41 грн/кг. Попередні торги завершилися відчутнішим просіданням котирувань ніж оператори очікували: у кінці минулого тижня виробники планували закріпити ціну закупівлі на рівні 40-43 грн/кг, однак не втрималися на бажаному рівні. Так, млява торгівля після свят негативно сказалася на настроях переробників, що посилило їх тиск на ціни. У наслідок постачальники живця цього тижня реалізували товарні партії на 3-5 грн дешевше ніж попереднього.

Представники м’ясопереробної галузі нарікають на мляву споживчу активність після травневих вихідних, а також незадовільну реалізацію протягом святкового періоду. Останнє пов’язують як з несприятливими для пікніків погодними умовами, так і зміненими цінниками, що змусили споживача переглянути обсяги споживаної свинини.

З іншого боку, частина переробників вважає, що досягнутий рівень цін лише шкодить ринку м’яса: споживчий попит практично втратив свою еластичність відносно ціни, а повернення закупівельних цін до рівня окупності виробників свинини може спричинити нову хвилю панічних настроїв серед операторів.

Вищенаведене натякає на те, що відновлення цін закупівлі наступного тижня маловірогідне. Так, учасники Асоціації «М’ясної галузі» вважають, що у кінці травня кілограм свинини живою вагою коштуватиме 39-40 грн/кг. Понад дві третини закупівельників очікує стабілізації цін в межах цьоготижневого діапазону, окремі з них висловлюють очікування поступового відновлення з початку літа.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

 

 

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Інкапсульовані кормові добавки можуть зробити яловичину м'якше
14-трав-2019

Кормові добавки з ефірними маслами гвоздики і розмарину в раціоні харчування ВРХ можуть поліпшити смакові параметри яловичини, не змінюючи при цьому її хімічний склад, проте критично важливо, щоб такі добавки були інкапсульовані. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Бразилії і Португалії.

Дослідники виявили, що зазначені кормові добавки не впливають на тип вирощуваних волокон, хімічний склад м'яса і концентрацію жирних кислот. Разом з тим їх використання збільшило довжину саркомера, а також вміст розчинного колагену в тканині. У свою чергу це позитивно позначилося на такий параметр, як ніжність м'яса.

Цей ефект спостерігається при надходженні добавки в організм тварин тільки всередині капсул, а не у вільному вигляді. Необхідні додаткові дослідження для того, щоб краще зрозуміти процеси, які при цьому відбуваються в організмі тварин.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Максимальне скорочення експортних квот буде основною допомогою ЄС для українського агросектору
21-квіт-2022

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року становили 10,6% ВВП. Про це розповів Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, передає прес-служба міністерства.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — коментує міністр.

За його словами, багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — підкреслив Сольський.

Разом з тим, цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні — 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці. «Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — зазначив очільник міністерства. Крім того, слід звернути увагу на суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні. Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС.

«Ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі. Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — підсумував Микола Сольський.

 agravery.com

Детальніше
ФАО дає поради щодо консолідації українських земель
21-лист-2017

За підтримки міжнародних організацій та проектів, Україна зараз перебуває на заключній стадії підготовки законодавства, що необхідне для відкриття ринку сільськогосподарських земель.

Про це повідомляє АгроПерспектива.

У рамках цього процесу ФАО допомагає впровадженню консолідації земель та розробці проекту закону про консолідацію земель.

Сьогодні ФАО надала Міністерству аграрної політики та продовольства та Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокодекс) свої висновки щодо оцінки правової бази про консолідацію земель в Україні та проекту закону про консолідацію земель, що було сформовано Державним геокатастром. Звіт включає правову оцінку проекту закону та рекомендації ФАО щодо перегляду поточного проекту.

«ФАО рекомендує повністю адаптувати нове законодавство до Добровільних керівних принципів з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами в контексті національної продовольчої безпеки та найкращого міжнародного досвіду. Оцінка ФАО полягає в тому, що поточний законопроект не відповідає даним принципам», — коментує фахівець із юридичних питань ФАО Маргрет Відар, яка працювала над звітом.

Уряд України розглядає консолідацію земель як важливий інструмент для усунення фрагментації земель, котра, як очікується, набере нових обертів після відкриття ринку сільськогосподарських земель.

«Дані щодо техніко-економічних обґрунтувань землеустрою, що проводяться в рамках проекту ФАО у Фастівському та Білозерському районах, підтверджують, що результатом відкриття земельного ринку буде збільшена фрагментація як у володінні землею, так і в землекористуванні. Однак зрозуміло, що в перші роки після відкриття ринку землі проекти консолідації земель не зможуть встигнути за темпами росту фрагментації», — сказав фахівець ФАО із питань землеустрою Мортен Хартвіксен.

Законопроект про консолідацію земель передбачає консолідацію земель в Україні як на добровільній основі, так і мажоритарній, коли більшість учасників можуть прийняти рішення про реалізацію проекту, навіть якщо меншість не погоджується. ФАО, навпаки, рекомендує, щоб консолідація земель проводилася виключно на основі добровільного підходу, принаймні, для початку.

«Якщо Україна вирішить прийняти закон з положеннями про консолідацію земель на основі більшості, — ФАО чітко рекомендує встановити належні гарантії безпосередньо в рамках закону, щоб забезпечити повагу і захист законних прав володіння та користування землею. Законопроект потрібно адаптувати до провідної міжнародної практики у питаннях консолідації земель на основі більшості з гарантіями, які захищають власників землі і користувачів, які можуть не захотіти брати участь у проекті», — сказала Відар.

Іншим важливим пунктом у звіті є прозорість процесу прийняття рішень. ФАО рекомендує включити в проект закону положення, що регулюють створення та функціонування директивних органів в проектах консолідації земель. На сьогоднішній день проект не містить таких положень.

Окрім того, ФАО рекомендує, щоб консолідація земель здійснювалася в рамках більш широкої програми по плануванню розвитку громад.

«У даному форматі законопроект фокусує свою увагу виключно на зміні форми власності на землю і зміні землекористування. В ідеалі консолідація земель повинна супроводжуватися підготовкою планів розвитку громади — разом із місцевим населенням і урядом. Це повинен бути інклюзивний процес, коли всі говорять», — стверджує Хартвіксен.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок