На ринку живця «спокійно»

Напередодні Року Свині, українці розкуповують карликових домашніх поросят, немов гарячі пиріжки. Зараз домашні улюбленці стали чи не популярнішими від ялинки, повідомляє «Сегодня».

Власниця міні-пігів Людмила Половинкіна вирощує цих тварин. Каже, що карликові свині чимось схожі на собак.

«Свинка в будинку — це як маленька собачка. Тільки набагато позитивніша і цікавіша. Вони не гавкають і дуже охайні. І нічого не гризуть і не псують будинку», — розповідає Людмила.

Крім того, карликові свинки — розумні. Їх можна навчити декільком десяткам команд.

Коштує таке порося від шести до 12 тисяч гривень. Як і у випадку з карликовими собаками, головне — це розмір. Чим менше — тим дорожче.

«На них немає алергії. Вони не линяють, у них немає лупи ніякої підшкірної. Доглядати дуже легко — достатньо протерти вологими серветками, і ваш піг чистий і прекрасний», — говорить Людмила.

Якщо таких свинок правильно годувати — точніше не перегодовувати — то вони дівчатка виростають до 10 кілограмів, а хлопчики — до 16.

Міні-піга можна вигулювати на мотузці. Якщо виходити на вулицю взимку, обов’язково потрібно надягати порося. Адже домашні свинки бояться снігу і морозів.

Але найголовніше — не можна плутати міні-пігів з іншими поросятами. Чим, до речі, користуються зоошахраї. Адже, якщо в Європі, наприклад, в Британії карликові свині стали популярні більше 10 років тому, в Україні це ще екзотика.

«Карликова свинка — це порода, яка в Україні недавно. До цього дуже довгий час можна було купити замість карликової свинки звичайне в'єтнамське порося. Поки він маленький, він залишався маленьким. А потім дуже стрімко починав зростати. І через півроку по квартирі ходила маса вагою 60 кг, яку загалом і не гріх було подати до столу», — розповідає Людмила.

pigua.info

Завдяки відміні тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались у перші ж місяці.

«За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Йдеться про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці», — зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова, пише Економічна правда.

Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу — чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС — сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Найбільшим виробником м'яса за підсумками 2017 року став «Миронівський хлібопродукт» (МХП).

Частка «МХП» на ринку становить 45,5%, що більш ніж в 5 разів перевищує частку «Комплексу Агромарс» (8,6%).

У ТОП-5 виробників м'яса увійшли:

«Миронівський хлібопродукт» — 45,5%;

«Комплекс Агромарс» — 8,6%;

«АПК—Інвест» — 5,1%;

«Агро—Овен» — 4%;

«Птахокомплекс «Дніпровський» («АПГК «Дніпровська») — 4%.

latifundist

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.