На підприємстві «Міраторга» спалахнула африканська чума свиней

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

В Україні на базі Держпродспоживслужби створена Національна платформа продовольчої безпеки. Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зауважимо, що Національна платформа продовольчої безпеки, дозволяє об'єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій для стимулювання розбудови української економіки, навіть в умовах війни, та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.

«За допомогою платформи можна швидко сформувати потребу в тих чи інших товарах та побачити пропозиції інших учасників ринку. В часи, коли кожна хвилина має значення, ми створили інструмент, який допомагає забезпечити наших захисників та населення найнеобхіднішими продуктами. Запрошуємо агрофірми, виробників, торговельні мережі та органи влади активно користуватись цим майданчиком», — заявив Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби.

Додамо, цінність для підприємств та інших учасників: доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій тих чи інших товарів, що значно спрощує варіанти пошуку ринку збуту для вашої продукції; можливість миттєвої комунікації з покупцем чи постачальником без зайвих посередників; замовлення послуг транспортування; вже за декілька днів — смарт-контракти за декількома з публічних оферт та доступ до держзамовлень без зайвих паперів та втрати часу.

«До платформи вже долучились більш ніж 600 учасників. Реєстрація та використання функціоналу платформи безкоштовне. З кожним днем функціональне наповнення платформи зростає та з’являються нові можливості для учасників», — підкреслили у відомстві.

pigua.info

Наприкінці минулого тижня у Національному природному парку «Нижньодніпровський» (Олешківський район, Херсонська область) загинуло 20 лебедів. Зразки біоматеріалу птахів було проаналізовано. У вівторок, 2 березня Держпродспоживслужба повідомила, що причиною загибелі лебедів був вірус пташиного грипу типу А1 субтипу Н5.

Наразі представники Держпродспоживслужби вживають заходів щодо запобігання подальшому поширенню вірусу.

«Пташиний грип зараз активно розповсюджується світом, у тому числі і в Європі, через диких перелітних птахів. Розпочався сезон весняної міграції, тож всім, хто утримує домашню птицю в господарствах бажано дотримуватися рекомендацій щодо профілактики захворювання. А саме: бажано організувати безвигульне утримання птиці; утримувати домашню птицю в умовах, що виключають її контакт зі сторонньою птицею; забезпечити належні санітарні умови утримання домашньої птиці тощо», – зазначає очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Meat-Inform

Компанія з США вивчає можливість використання плодів дерева понгамія в годуванні продуктивних тварин. За словами представників підприємства, це тропічне дерево дає врожайність у 10 разів більше, ніж соя на акр, і при цьому її плоди за всіма характеристиками схожі з бобовими культурами.

Цікаво, що понгамія використовується в традиційній медицині протягом 1000 років. Попередні лабораторні тести продемонстрували, що вона може стати відмінною заміною сої в раціоні ряду сільськогосподарських тварин. В даний час понгамія активно росте на території Індії та Австралії, однак, використовуючи грант в 20 млн доларів, американські вчені планують вирощувати її на території штату Флорида, а також на Гаваях.

За матеріалами All About Feed