На молодняк ВРХ передбачено від 300 до 2500 грн дотацій

09-лют-2018

Дотація за утримання корів надаватиметься двічі на рік на безповоротній основі суб’єктам господарювання (юридичним особам) за кожну наявну на 1 січня та 1 липня поточного року корову в розмірі 1,5 тис грн на одну голову, двома рівними частинами по 750 грн за півріччя.

Це передбачено порядком розподілу 6,3 млрд грн для агросектору, який уряд планує оприлюднити найближчим часом.

Крім того, передбачена дотація на молодняк ВРХ, який на момент подання вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі:

300 грн за голову — за молодняк віком від 1 до 5 місяців
1000 грн за голову — за молодняк віком від 5 до 9 місяців
2500 грн за голову — за молодняк віком від 9 до 12 місяців

У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за збереження молодняка в розмірі:

700 грн за наступні 4 місяці утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців
1500 грн за наступні 4 місяці утримання молодняка віком від 9 до 12 місяців

minagro

Більше новин
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-квіт-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Детальніше
Всесвітній банк допоможе з розвитком інвестицій в АПК України
20-лют-2018

Експерти Світового банку та Міністерства аграрної політики та продовольства формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій області, для їх усунення.

Про це йшла мова на зустрічі першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, експерти деталізували напрямки і проекти, що сприяють збільшенню інвестпривабливості і пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм і розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблоковано, збільшивши частку аграрного сектора в національній економіці.

«Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, але має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза і підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним і врахувати в ньому досвід інших країн», — підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення найближчим часом, після чого будуть розроблені конкретні проекти за певними напрямами.

Для довідки: За січень-вересень 2017 в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В цілому частка капінвестицій в сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.

minagro

Детальніше
Держпродспоживслужба займатиметься питанням транскордонних хвороб тварин
02-груд-2020

Минулого тижня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) в онлайн-форматі обговорила кілька важливих питань з новою очільницею Держпродспоживслужби Владиславою Магалецькою.

У державному органі зазначили, що наразі триває процес автоматизації послуг і невдовзі бізнес зможе комунікувати з офіційними органами та отримувати сервіси від Держпродспоживслужби з допомогою кількох кліків на смартфоні чи іншому електронному пристрої. Деякий цифровий функціонал доступний для бізнесу вже сьогодні, зокрема, єдиний онлайн-реєстр тварин.

«Також під час зустрічі з членами УКАБ обговорювались питання контролю транскордонних хвороб тварин, зокрема пташиного грипу та африканської чуми свиней, фітосанітарні заходи та питання відомчої реєстрації с/г техніки. Як зазначив директор із зв’язків з органами влади асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Денис Башлик, УКАБ готовий до співпраці та спільного вирішення нагальних проблем. Питання та пропозиції від членів УКАБ будуть акумульовані та передані до Держпродспоживслужби», — повідомляється на офіційному сайті відомства.

PigUA.info за матеріалами dpss.gov.ua

Детальніше
Аграрії отримали лише 2,3% коштів за програмою компенсації вартості сільгосптехніки
11-жовт-2017

За даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки. А це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у держбюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький, повідомляє прес-служба ННЦ.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей — 24 підприємства — придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки — 10 одиниць на суму 3 млн грн — в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області — 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської — 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей — на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

«Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки», — зауважив Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу — оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільгосптехніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів держбюджету, до 1 травня. Адже до цього часу агропідприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно з бюджетним розписом Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Читайте також: Як держава підтримає свинарів у 2018-му?

«Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми „Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників“ за напрямом „Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва“, є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі», — підсумував Навроцький.

Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, станом на 3 жовтня, вже 74 аграрним підприємствам направлено 11,58 млн гривень за програмою часткової компенсації за придбану сільгосптехніку українського виробництва в рамках бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок