На світовий ринок м’яса впливають одразу дві кризи

Цьогоріч у світі вироблять 105,3 млн т свинини. Це на 4% менше порівняно з 2019-м, насамперед через вплив африканської чуми свиней (АЧС) в азійських країнах. Обсяг виробництва у ЄС також дещо знизиться  —на 0,4%, враховуючи ситуацію у Німеччині, спричинену АЧС та, як наслідок, експортною ізоляцією за межі ЄС.

На противагу, зростання виробництва у 2020-му прогнозують у США, РФ, Бразилії, Канаді та Мексиці. Для приклад, у США приріст поголів’я складе 2%, а загальний обсяг виробництва свинини — 12,8 млн т. У Росії виробництво свинини додасть 6% за підсумками 2020-го — сягне 4,2 млн т.

Загальний обсяг експорту свинини в світі сягне 11,1 млн т в 2020 році, що на 16% більше, ніж минулоріч.З них 47% припадуть на поставки до Китаю  — понад 5 млн т, що на  80% більше в річному численні. США, Бразилія, ЄС, а також Канада, Мексика, Росія і Чилі отримують максимальну вигоду від сплеску попиту з боку Китаю та інших азійських країн. Так, до жовтня США майже втричі збільшили поставки в Китай: з 303 тис. т до 775 тис. т. Незважаючи на заборону, накладену на поставки свинини з Німеччини до низки країн, ЄС завершить рік зі збільшенням продажів на 6%. Мексика продала в Китай у вісім разів більше свинини за перші дев'ять місяців цього року, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для експорту свинини з Росії до В’єтнаму підтримував ключову роль відіграв доступ до в’єтнамського ринку, куди направили 31% від усіх обсягів поставок. Нарощування експортних потужностей Чилі також пов'язано з відкриттям китайського ринку.

pig333.com

Бізнес-плани з відгодівлі та переробки ВРХ було розроблено в рамках проекту ФАО та ЄБРР "Публічно-приватний політичний діалог у м'ясній галузі", вони є абсолютно безкоштовними та не мають обмежень до поширення.

Про це повідомила перс-служба ФАО.

За словами економіста інвестиційного відділу ФАО Андрія Ярмака, Організація найняла найкращих міжнародних з зернової відгодівлі молочних порід ВРХ та фахівців забою, які досконало вивчили ситуацію в Україні та розробили детальні бізнес-плани.

«Це фактично готова інструкція для виробників та переробників. Вони дуже детальні, з технологічними та фінансовими викладками, раціонами відгодівлі, що враховують специфіку України», — зазначає Андрій Ярмак.

Бізнес-плани можна завантажити за посиланнями:
Інтенсивна зернова відгодівля молодняка ВРХ
Організація роботи комплексу забою та первинної переробки ВРХ

milkua.info за матеріалами kurkul

За перші чотири місяці 2020 року Україна продала за кордон м’яса птиці на загальну суму 178,62 млн. доларі США. Це на 10% менше, ніж у січні-квітні 2019 року. У натуральному еквіваленті осяг експорту курятини за чотири місяці склав 137,85 тис. тонн, повідомляє latifundist.com з посиланням на дані Держаної митної служби.

Раніше найбільший український виробник м’яса птиці, компанія МХП, повідомив про зменшення обсягу закордонних продажів у першому кварталі цього року.

Утім, варто зазначити, що в натуральному еквіваленті зменшення обсягів експорту було не настільки помітним, як у грошовому, оскільки світові ціни на курятину знижуються. Крім того, зменшення закордонних продажів було спричинене виникненням логістичних проблем через пандемію COVID-19. Також протягом перших двох місяців 2020 року частина країн обмежила імпорт м’яса птиці з Україні через спалах пташиного грипу на одній з птахофабрик на Вінниччині.

За роки незалежності України площа кормових культур скоротилася на 85%. Про це повідомили у Національній академії аграрних наук України, передає УНН.

"На початку 90-х у всіх категоріях господарств площа під кормовими культурами становила близько 12 млн гектарів, а в 2017 році — 1,8 млн гектарів. Відбулося скорочення майже на 85%. Разом із тим вкрай екстенсивно ведеться й лучне кормовиробництво на орних землях", - заявили у НААН.

Загальна площа природних кормових угідь усіх класів в Україні складає 6,4 млн га, з якої отримують лише 10-11% валового збору кормів. Продуктивність 1 га луків залишається вкрай низькою — 1-1,2 т/га.

У академії заявили, що до такого результату призвела ціла низка причин. Серед них і той факт, що останнє обстеження та паспортизація природних кормових угідь в Україні проводили ще у 1957-1961 роках. До того ж, досі не регламентовано порядок експлуатації таких угідь, наслідком цього є їхнє нецільове використання. Крім того, посилюються деструктивні процеси рослинності, знижується продуктивність, спостерігається деградація лучних ґрунтів.

З огляду на це Президія НААН вирішила розробити пропозиції до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природокористування щодо повномасштабного обстеження природних кормових угідь з використанням аерокосмічного картографування та моніторингу, а також ініціювати розробку законопроекту "Про природні кормові угіддя".

Джерело: УНН