На «АГРО-2021» представили довгоочікувані новинки аграрної техніки

АЧС за останнє десятиріччя стала однією з найактуальніших проблем в АПК. Утім найбільший негативний вплив цієї епізоотії став відчутним із серпня 2018-го, коли перші спалахи хвороби зафіксували у Китаї. У 2019-му спостерігається подальша ескалація поширення вірусу АЧС, вплив якої стане відчутним не лише для виробників, перевізників та переробників свинини але й кінцевих її споживачів. Наслідки поширення АЧС у січні-серпні 2019-го року для глобального ринку свинини підсумували аналітики Асоціації «Свинарі України» у вигляді наглядної інфографіки.

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) з 2016-го року і дотепер — вірус АЧС поширився на 54 країни світу. Наразі вільними від хвороби залишаються американські континенти та Австралія. Хоч перші випадки захворювання і виявили в Африці, однак, найбільші втрати вона заподіяла в країнах Азії. Так, Міністерство сільського господарства Китаю заявило про скорочення поголів’я свинини понад 32,2% в липні у порівнянні із відповідним періодом минулого року. А у В’єтнамі, де перший випадок хвороби виявили вже в лютому 2019-го, в ході ерадикації ліквідували вже понад 4,5 млн свиней.

Сукупні втрати поголів’я свиней, за вісім місяців 2019-го в країнах в цілому перевищують 130 млн гол., що складає 17% від сукупної кількості цих тварин в світі. Такі величезні втрати еквівалентні 19 млн т. свинини забійної маси або ж – середньорічному споживанню свинини для понад 1 млрд людей*.

*середньорічне споживання свинини в світі, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook 2019-2028, становить 15,9 кг забійної маси.

pigua.info

Враховуючи вимоги Угоди про асоціацію з ЄС, в Україні має залишитися лише три сорти молоко-сировини — екстра, вищий і перший. Від другого ґатунку потрібно поступово відмовитися. Чому ж Україні варто відійти від цього пояснив ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ) Ігор Присяжнюк.

«Змінилися вимоги до молока яке буде прийматися на переробку. І під них підпадає 2 ґатунок. За рік такої сировини здається близько 1,5 млн тонн, але виробляється його втричі більше. Тобто 1,5 млн тонн — це переважно молоко, яке вироблено в господарствах. Другу частину цього молока, близько 44%, виготовляють в селянських присадибних фермерських господарствах», — зазначив він.

Він підкреслив, що є ще частина цього молока, яка не обліковується, споживається селянами, продається на стихійних і не стихійних ринках у вигляді сирого чи переробленого молока.

«Таке молоко є більш небезпечнішим, аніж молоко першого, вищого та екстра ґатунків. Однак, є механізми для покращення якості молока. Якщо брати фермерські господарства, там є ньюанси, що можна виправити. І в цьому допомогають спеціалісти АВМ, налагоджуючи роботу менеджменту в годівлі, доїнні, управлінні господарством», — сказав Ігор Присяжнюк.

Головний ветеринарний лікар виділив два механізми для покращення якості молока, які виділять в рамках XІ Міжнародного молочного конгресу:

— вибудовування холодного ланцюжка

(чим раніше охолоджене молоко, тим воно якісніше. Якість втрачається з часом зберігання в теплих умовах. Найкраща температура для зберігання молока +4 градуси)

— використання доїльного апарату

(це мінімізує контакт молока з руками, повітрям і запобігає антисанітарії під час процесу доїння).

Експерт додав: «Спочатку ці два моменти можуть здатися нездійсненними, але за рахунок запровадження Закону, проведення децентралізації, утворення ОТГ — це все реально зробити та не потрібно витрачати власні кошти. Слід при ОТГ започаткувати молочні кооперативи. Тим паче, що 2018 року є ймовірність отримати фінансування від держави».

За словами Ігоря Присяжнюка, кооператив при сільській громаді закуповує або домовляється з молокопереробним підприємством, встановлює та облаштовує пункт прийому молока. І всі люди, які входять до громади, протягом 2 годин після доїння зносять молоко на такий прийомний пункт. У свою чергу, сировина швидко охолоджується та не втрачає своєї якості.

Прес-служба АВМ

Новий випадок африканської чуми свиней зафіксували в Україні 5-го березня. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

Так, у особистому підсобному господарстві громадянина в с. Котляреве Вітовського району Миколаївської області зареєстрували захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС).

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Україна має великі можливості для розвитку галузі тваринництва, продукція може конкурувати на світовому ринку, але сектор в останні роки знаходиться у кризовому стані. На це вплинули І закриття російського ринку збуту і збільшення комунальних тарифів, витрат на виробництво і економічна криза.

З 2015 року поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 10,8% і склало 2 млн 17 тис. голів. Висока вартість утримання корів та скорочення споживання молока поставило тваринницькі господарства в умови, коли вигідніше забивати поголів'я і продавати м'ясо, ніж продовжувати розведення худоби. Також через високу вартість утримання за цей самий період скоротилася і кількість кролів в Україні на 8%, до 4 тисяч. І тільки вирощування кіз та овець, незважаючи на свою нішевість в останні роки, показували зростання (+1−2%). Спад у тваринництві відобразився і на ринку кормів. З 2015 по 2017 рр., їх виробництво впало до 29,74 млн. тонн.

Усі корми, які використовуються в сільському господарстві в Україні, можна розділити на такі види:

Соковиті корми — це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70−92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.

Грубі корми — це сухі корми рослинного походження, які містять багато клітковини (25−45%). А саме: сіно, солома, полова, гілковий корм.

Концентровані корми — це корми з невеликим вмістом води (8−12%) і клітковини (3−10%) і високою поживністю (0,7−1,35 кормових одиниць на 1 кг корму). До них відносяться: зерно злакових, олійних і бобових культур, продукти їх переробки (дерть, висівки, макуха, комбікорми), а також відходи харчової промисловості.

Інші корми: замінники молока, сироватка, м'ясна і кісткове борошно, інші корми тваринного походження, кормові суміші, харчові та інші відходи.

Не дивлячись на скорочення поголів'я худоби, споживання грубих гранульованих кормів зростає. Це відбувається завдяки великому попиту з боку сільських господарств, які використовують його в якості замінника більш дорогих комбікормів. Для кожної виду тварин існують свої причини використання саме такого виду харчів. Наприклад, козам влітку можуть нашкодити певні рослини, які ростуть на пасовищах. Тож використовуючи гранули, господар впевнений в якості і користі корму. А у вівець грубі корма — взагалі основа раціону. Правильне харчування молочних корів має принципове значення і напряму впливає на їх продуктивність. Для виробництва молока необхідно багато мікро- і макро-елементів, і якщо корова не отримує їх з корму, то «віддає» з власного організму, що призводить до виснаження тварини.

Близько 3% виготовлених гранульованих кормів Україна відправляє на експорт. Одними з найбільших ринків споживання українських трав'яних гранул є Німеччина, Франція і Єгипет. Але ці ринки вже доволі насичені, тому експорту радять орієнтуватися на країни Близького Сходу. Наприклад, Саудівську Аравію, яка повністю стала залежна від імпорту необхідної продукції для сільського господарства, особливо після прийняття закону про заощадження водних ресурсів в країні.

agravery