Молочним коровам корисні жирні кислоти на початку лактації

18-серп-2020

В рамках нового дослідження групи фахівців з Університету штату Мічиган (США) було продемонстровано, що додавання жирних кислот в комбікорми в період ранньої лактації значно покращує продуктивність корів. Зокрема, висока ефективність виробництва була досягнута за рахунок додавання пальмітинової і олеїнової жирних кислот.

При цьому вчені наголошують на необхідності захисту рубця, так як добавки з жирними кислотами можуть негативно позначатися на травленні.

За матеріалами AllAboutFeed

Більше новин
Україна має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу
11-жовт-2017

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

Детальніше
Україна наростила експорт ячменю на 19%
21-черв-2017

У квітні-травні 2017 року Україна зберігала підвищені темпи експорту ячменю. Всього з початку поточного сезону Україна експортувала 5,25 млн тонн ячменю, що вже на 19% перевищує експорт за весь минулий сезон.

Про це пише «УкрАгроКонсалт».

Зазначається, що поставки українського ячменю в Лівію досягли рекордних 920 тис. тонн. Експорт на ринок ЄС збільшився на 53% ― до 348 тис. тонн в порівнянні з 227 тис. тонн за весь минулий сезон.

Експорт українського ячменю в поточному сезоні збільшився майже по усіх ключових напрямах. Зросли поставки в Йорданію, Ізраїль, Алжир. Експорт українського ячменю в Марокко виріс майже в 6 разів, а в Туніс майже в 7 разів.

Крім того, відзначається також і деяке відновлення експортних поставок ячменю з України і на ринок Туреччини. У звітний період українські експортери відвантажили до Туреччини 128 тис. тонн ячменю в порівнянні з 11 тис. тонн в 2015/16 МР.

agravery

Детальніше
Ринок живця: ціни знову «просіли»
10-трав-2019

Після Великодня ціни закупівлі свинини живою вагою «просіли». Так, якщо у перші дні травня ціни на живець свиней в Україні «посунулися» на 1,3% порівняно з передвеликоднім тижнем то у кінці другої декади низхідний рух був більш відчутним. За даними аналітичного відділу АСУ, цього тижня свиней забійних кондицій в середньому реалізували по 47,6 грн/кг, що на 4,5% менше ніж мунулого.

За підсумками моніторингу закупівельних цін та спілкування з представниками м’ясопереробки, ціни на ринку живця цього тижня варіювали в межах 46-49 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі. За відгуками переробників після свят ринкова активність суттєво послабилася, а торгівля на початку місяця була гіршою ніж очікувалось. Унаслідок цього, збутові мережі та дрібна реалізація навіть відмовлялися від попередньо заброньованих партій. Переробні підприємства стикнулися із накопиченням залишків, через що були змушені скоротити обсяги заготівлі або тимчасово її не здійснювати.

Мляву торгівлю у період, коли всі оператори очікували на її активізацію, частково пов’язують з погіршенням погодних умов. Так, похолодання не дозволило поєднати великодні свята з довгоочікуваним початком пікнікового сезону. З іншого боку, переробники також відзначають, що досить стрімкий підйом цін на свинину протягом квітня і їх високий рівень на початку травня «відлякав» споживача.

З огляду на це, переробники очікують на подальше пониження цін на ринку живця. Зокрема, учасники Асоціації «М’ясної галузі» очікують, що наступного тижня більшість товарних партій закуповуватимуть по 45-46 грн/кг. Тож, цінові тренди на ринку свинини України в травні розходитимуться зі світовими.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018-2019 рр.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
Стартував проект з допомоги адаптації законодавства України до норм ЄС
24-бер-2017

У березні розпочав свою роботу проект технічної допомоги Twinning «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».

Цьому питанню була присвячена зустріч Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи із заступником директора Державної служби із захисту рослин у Латвії, постійним радником проекту Twinning (RTA) Райвісом Грозбардісом.

Під час зустрічі було обговорено основні питання реалізації зазначеного проекту. Зокрема, діяльність проекту буде зосереджено на трьох напрямах:

  • Перегляд та оновлення законодавства, надання оновлених редакцій на затвердження Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин та Кабінетом Міністрів України;
  • Проведення організаційного та операційного перегляду інспекційних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, початок подальшої роботи у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17020;
  • Проведення організаційного та операційного перегляду лабораторних служб, підготовка рекомендацій з оптимізації, переліків необхідного нового обладнання та витратних матеріалів, розробка стратегії та плану дій з конкретними рекомендаціями для Одеської прикордонної контрольно-токсикологічної лабораторії щодо роботи у напрямку отримання міжнародної акредитації відповідно до стандарту ISO 17025, а також для 4 міжрегіональних лабораторій (Ужгород, Тернопіль, Полтава та Житомир) у напрямку акредитації відповідно до стандарту ISO 17025 Національним агентством з акредитації України (НААУ).

 Джерело: minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок