Світові ціни на вітамін С фосфат 35% і вітамін К3 MSB досягли мінімальних значень

10-лип-2020

Спотові ціни на вітамін С фосфат 35% знизилися на 54% з середини лютого, досягнувши 2,31 дол. за 1 кг. Покупцям у Франції він доступний за ціною всього в 2,14 дол. за кілограм.

Аналогічним чином на 54% знизилася ціна на вітамін К3 MSB. Середня ціна на світовому ринку становить 14 дол. за 1 кг. При цьому в Польщі його можна придбати за ціною в 13,81 дол. за кілограм.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
ВРУ усунула наявні економічні перекоси на ринках м'ясо- та молокопереробки, — Інститут аграрної економіки
13-лип-2021

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш. Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції — в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві — без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, — призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних — соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20%, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак — певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20%. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14%. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової — 20%‑ої — ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно — на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування, а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с.-г. продукції — її переробка — торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна — по всьому ланцюгу постачання — знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих — обраних — продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

agropolit.com

Детальніше
Інтерес агровиробників й інвесторів до будівництва комбікормових заводів зростає
13-трав-2021

В Україні зростає інтерес агровиробників й інвесторів до будівництва потужностей для виробництва кормів.

Таку думку висловив Віктор Димшиц, директор із продажу BDW Feedmill Systems у Східній Європі.

«Останніми роками в Україні спостерігається тенденція до нарощування обсягів виробництва м’яса та яєць. І оскільки наявні потужності не здатні задовольнити потреби у якісних комбікормах, потрібно будувати нові комбікормові заводи та переоснащувати ті, що працюють на обладнанні ще часів радянської доби. Переконаний, що в найближчій перспективі наше обладнання та технології на українському ринку матимуть попит», — розповідає експерт.

Зауважимо, що цього року BDW Feedmill Systems планує ввести в експлуатацію три об'єкта з виробництва комбікормів: завод «Мега Корм» компанії «Ветсинтез», завод компанії «Світ м’яса» та оновлене виробництво агропідприємства «Агро-Овен».

«Реалізація трьох потужних проєктів за рік — красномовне підтвердження, що гравці агросектору готові інвестувати в будівництво комбікормових заводів. Окупність комбікормового заводу середньої потужності 10−15 т/год за рентабельності 10−15% становить кілька років», — підкреслює Димшиц.

За словами директор із продажу BDW Feedmill Systems, ураховуючи капітальні інвестиції, це небагато.

«Відкриття заводу з виробництва преміксів для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці Novacore у Дніпропетровській області 2013 року стало знаковою подією в галузі кормовиробництва країни. Поява заводу європейського рівня не лише «задала тон» стандартів якості продукції й організації виробництва в галузі, а й сприяла підвищенню ефективності роботи агропідприємств — споживачів цієї продукції», — підсумував Віктор Димшиц.

Джерело: Agravery.com

Детальніше
За перші два місяці 2018 року експорт України склав $7,4 млрд
24-квіт-2018

Протягом двох місяців 2018 року Україна експортувала в інші країни товарів на $7,4 млрд. Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

Повідомляється, що це — на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

37,6% — а це майже $3 млрд від загального експорту — становить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості.

Не менше світові ринки зацікавлені в українській продукції металургійного комплексу. Її продали на майже $2 млрд — 26,8% від загального експорту.

За продукцію машинобудування імпортери заплатили українцям $840 млн — 11,4%. Трохи менше експортували мінеральних добрив — на суму $375 млн.

Попитом також користується українська продукція хімічної та легкої промисловості, деревина та паперова маса, різні промислові товари.

Найбільше українських товарів купують країни Європейського Союзу. За два місяці ми експортували до них продукції на суму в $3,3 млрд. Це на 36,2% більше, ніж торік.

Після ЄС найчастіше товари, зроблені в Україні, купують у Росії. Після них у нашій продукції зацікавлена Туреччина, Індія та Єгипет.

Позитивна динаміка у торгівлі спостерігається з Сингапуром, Білоруссю, Молдовою та Іраком. Водночас менше українського стали купувати в Індії, Ірані, Алжирі, Південній Америці та Саудівській Аравії.

Найбільше європейські країни зацікавлені в українських напівфабрикатах зі сталі, рудах та залізних концентратах, пшениці, ізольованих проводах та кабелях, соєвих бобах, кукурудзі, м’ясі свійської птиці та телефонних апаратах й їх частинах. Тоді як українську соняшникову олію, круїзні судна, маргарин та двигуни стали купувати менше.

milkua.info

Детальніше
АЧС: нові випадки у Київській та Тернопільській областях
23-трав-2018

Станом на 22 травня в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у Київській області в траншеї на узбіччі дороги мікрорайону Польок м. Обухова виявили труп домашньої свині.

Крім того, захворювання та падіж свиней зареєстрували в особистому підсобному господарстві у с. Білокриниця (Зборівський р-н, Тернопільська область).

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок