Світовий ринок молока: прогнози на наступні 12 місяців

Майже половину 2021-го закупівельні ціни на свиней забійних кондицій поступалися минулорічним. Лише у кінці року середня цьогорічна позначка «наздогнала» торішню — 44,5 грн/кг з ПДВ. Це сталося завдяки вищим цінам у другій половині року — середня ціна за кілограм свинини у липні-грудні склала 46,3 грн/кг, що на 8,6% вище ніж у першому півріччі та на 4,4% вище ніж у відповідний період 2020-го.

Витрати на виробництво свинини, навпаки, не лишилися на рівні минулого року. До істотного здороження кормових культур, яке завдало чималого удару по виробниках свинини у першій половині 2021-го, у другій половині року додалося зростання тарифів на енергоносії, зокрема природний газ та електроенергію. Новий урожай приніс нетривале полегшення, адже у жовтні-листопаді основні сільгоспкультури були на 6–24% дорожчими, ніж рік тому, без урахування ПДВ. Тож промислове вирощування свиней у першому-третьому кварталах 2021-го обійшлося на 16–25% чи 5-7 грн/кг в середньому дорожче порівняно з відповідними витратами минулого року.

«Стриманість» цін на вітчизняному ринку свинини обумовила більша пропозиція як з боку внутрішнього виробництва, так і з боку надходження імпортної м’ясної сировини. Так, вже за 11 місяців 2021-го cільськогосподарські підприємства реалізували на забій майже стільки ж, скільки забили за весь 2020-й — 4,74 млн гол. чи 524,2 тис. т живою масою, що +13,8% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Імпортні поставки охолодженого та мороженого м’яса свиней цьогоріч також встановили низку рекордів ще до кінця року. Так, вичерпання квот у кінці літа лише незначно стримало потік дешевшої імпортної свинини з ЄС, а в жовті поставки сягнули нової рекордної позначки (6,06 тис. т), яка перевищує річні надходження свинини з-за кордону у 2015-2017 рр. Попередній підсумок імпорту свинини за 11 місяців 2021-го складав 36,6 тис. т, що на 9,7 тис т перевищує річні поставки свинини до України у 2020-му та на 14,6 тис. т показник 2019-го. Трійку основних країн-постачальниць між собою розділили Данія, Польща та Нідерланди, звідки надійшло понад 85% завезеного м’яса свиней.

Водночас, такі зміни спричинили збільшення ємності внутрішнього ринку свинини. Так, за попередніми підсумками цьогоріч споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у розрахунку на пересічного українця зросло на 0,7 чи 3,7% порівняно з минулим роком та склало 19,5 кг. Враховуючи чутливість споживання свинини до зміни, його збільшенню сприяло незначне підвищення цін роздрібної торгівлі на охолоджені напівфабрикати цього виду м’яса порівняно з істотним здороженням інших його видів. Зокрема, у першій половині 2021-го ціни на свинину в національних мережах супермаркетів були на 1% нижчими ніж за відповідний період 2020-го, а в другій половині року були на 2,7% вищими, відповідно. Водночас, різниця цін інших видів м’яса за відповідні періоди коливалася в межах 8-11% у першому півріччі, а в другому відхилення становило вже 17-31%. Тож за сприятливих економічних обставин, внутрішнє споживання свинини має значні резерви для підвищення.

Довший ніж попередній кризовий період помітно пригальмував відновлення промислового свинарства, яке спостерігали ще на початку року. Скорочення кількості промислового поголів’я та перевищення обсягів забою над приростом живої маси свиней у сільськогосподарських підприємствах у кінці 2021-го року сигналізує про те, що внутрішнє виробництво свинини наступного року не зросте. При цьому, дефіцитність ринку слугуватиме передумовою для сприятливішої цінової та економічній ситуації для його операторів.

Асоціація «Свинарі України» 

В Україні неможливо робити ставку чи на дрібнотоварне, чи на великотоварне виробництво молочних продуктів — має бути комбінація цих двох моделей.

Про це розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни», пише agroportal.ua.

«3 2022 по 2030 роки необхідно передбачити розвиток промислового виробництва молока: будівництво ферм, розвиток індустрії, висока якість молока, поголів'я 1 млн голів. Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, в одноосібних господарств шлях один — перетворення на сімейні молочні ферми.

«Хоча є певні проблеми: не вирішене питання із землею, інвестиціями. У 2030 році на переробку має надходити 6 млн т молока. Фактично нам необхідно за вісім років подвоїти переробку молока — з 2,7 млн т, які очікуються у 2022 році», — говорить Вадим Чагаровський.

У Спілці молочних підприємств пропонують три етапи розвитку молочної галузі.

Перший етап — на період бойових дій — це збереження поголів'я великої рогатої худоби через відновлення програм державної підтримки. Потреби молочної галузі в кредитних обігових коштах становлять близько 3 млрд грн.

Другий етап розвитку — післявоєнний період (один-два роки після війни) — передбачає збільшення і поголів'я ВРХ, і виробництва молока на 10−15%, і розширення експортних ринків. Фінансування цього етапу потребує $ 150 млн.

Третій етап — створення сучасної молочної галузі. У цій справі найважливіше — підготовка кадрів.

Майже половина керівників компаній (47%) прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу в 2023 році.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з «Райффайзен Банком» за підтримки Gradus Research серед компаній-членів ЄБА.

Зазначається, що цьогорічні результати очікувано демонструють погіршення настроїв та прогнозів топменеджерів, адже минулого року позитивні прогнози робили 83% керівників.

Водночас 28% директорів розраховують у 2023 році втримати бізнес-показники на нинішньому рівні, ще 25% очікують погіршення стану справ їхнього бізнесу (минулого року таких було лише 2%).

Водночас більшість компаній розраховують наступного року на позитивний фінансовий результат. Так, 58% респондентів очікують зростання доходів у гривні й 43% — у натуральному вираженні. Падіння доходів у гривні прогнозують 31% директорів, у натуральному вираженні — 36%.

Під час планування бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладають вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/$. Останні два роки прогнози щодо курсу гривні залишались сталими — на рівні 29 грн/$.

Тільки 1 із 5 керівників планує наймати нових людей наступного року. Тоді як більшість директорів, а саме 53%, стверджують про плани втримати команду без змін, інші 28% будуть вимушені вдаватися до скорочення штату, свідчать результати опитування.

Лише 1% компаній планують скорочення заробітних плат у 2023 році, ще 26% залишать їх на поточному рівні. Водночас 73% запланували підвищення заробітних плат для співробітників, з них 40% підвищуватимуть платню на рівні від 10% до 20%.

У порівнянні з минулим роком на третину зменшилась кількість підприємців, що планують впровадження нових інвестиційних проєктів — наразі таких 19%. Середня вартість запланованих проєктів складає близько $3 млн.

Натомість кількість компаній, що планують інвестиції в соціальні ініціативи, зросла — таких наразі 60%. В середньому бізнес готовий спрямовувати на соціальні проєкти близько 8% від доходів, що значно перевищує минулий показник — до 3% від доходу компанії.

В опитуванні взяли участь 104 топменеджери компаній-членів ЄБА.

agroportal.ua

В Україні майже на рік обмежили реєстрацію, а також купівлю/продаж нових зразків сільськогосподарської техніки, що не отримала сертифікати затвердження. Наказом Мінекономіки від 08.07.2021 № 210 було скасовано документи, які уповноважують певні органи видавати дані сертифікати.

Так, згідно з нововведенням втрачають чинність накази Мінекономрозвитку № 890 від 02.08.2013 та № 213 від 09.02.2016, які уповноважували ДП «УкрЦВТ» та ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» оцінювати відповідність сільськогосподарської техніки вимогам технічних регламентів. При цьому нових органів з оцінки відповідності призначити не вдалось (немає навіть розуміння, яке міністерство має право надавати такі повноваження).

Унаслідок таких політичних перипетій права проводити оцінку та видавати сертифікати немає ні в кого. Фактично, наразі немає змоги ввести в обіг трактори. Як результат — ні виробникам, ні дилерам не дозволяється продавати нову техніку, яка мала б вводитись в обіг під новий сезон.

Щоб вирішити це питання, експерти рекомендують внести зміни до Законів України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», згідно з якими буде визначено органи, відповідальні за оцінку відповідності сільгосптехніки.

Варто наголосити, що наразі нардепи вже зареєстрували законопроєкти № 6070 і № 6070−1, які можуть врятувати ситуацію.

Також у пояснювальній записці до проєку закону № 694 вказано, що його прийняття дасть змогу розблокувати діяльність органів з оцінки відповідності та забезпечити їх повноцінне функціонування, а також відновити відомчу реєстрацію сільгосптехніки.

superagronom.com