Масло кориці покращує травлення у поросят

Сьогодні в Україні частка електроенергії, в залежності від типу харчової продукції, впливає на ціну від 3% до 5%. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час ефіру Всеукраїнського марафону «Єдині новини», повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Він зазначив, що в Україні вирощують значно більше зернових, олійних культур і продуктів їх переробки, аніж потрібно для внутрішнього споживання. Значна частина цієї продукції завжди відправляється на експорт, але за необхідності вона буде спрямована не на експорт, а на внутрішній ринок.

Що стосується відключень електроенергії, то Тарас Висоцький зазначив:

Частка електроенергії в залежності від типу продукції впливає на ціну від 3% до 5%. Все залежить від того, яка надалі буде частота відключень і, відповідно, від потреб використання альтернативних джерел, які є дорожчими. Якщо ситуація буде поточною, з прогнозованим плановим відключенням, то суттєвого здорожчання не передбачається. Будуть незначні коригування, на кілька відсотків, але не більше.

Крім того, він додав, що багато альтернативних джерел, тобто генераторів вже в дорозі до України. Вони замовлені за кошти підприємств, а також профінансовані міжнародними партнерами. Доставка очікується найближчим часом.

Щодо зменшення площ посіву озимих культур, Тарас Висоцький запевнив, що причин для хвилювань з приводу цього немає:

Скорочення посіву зменшить експорт, але навіть при наявних засіяних площах, Україна матиме удвічі більше вирощеної агропродукції, аніж потрібно для споживання. Це може вплинути на об'єм експорту, але не на внутрішній ринок.

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

Українські виробники отримали можливість постачати на ринок Туреччини додаткові обсяги аграрної продукції. Це стало можливим завдяки окремим рішенням Уряду Туреччини щодо збільшення квот і зменшення ввізного мита.

Зокрема, серед них рішення щодо імпорту в рамках тарифної квоти продукції тваринництва у відповідних обсягах із застосовуванням нульових ставок. Іншим Рішенням Кабінету Міністрів Турецької Республіки було застосовано знижені митні ставки на окремі імпортовані товари тваринницького та агропромислового комплексу.

Загалом, Урядом Турецької Республіки було зменшено мито на імпорт худоби до 26%, на імпорт туш великої рогатої худоби до 40%, а також встановлено зниження митних ставок для деяких видів імпорту пшениці та ячменю з країн ЄС та інших країн до 35−45%. Мито на імпорт кукурудзи зменшилось з 130 до 25%.

Зацікавлені українські установи і компанії щодо експорту відповідної продукції до Турецької Республіки в разі необхідності, можуть звертатись до Посольства України в Туреччині. Посольство готове надати підтримку та сприяти встановленню контактів і налагодженню взаємодії з місцевими профільними установами, у межах компетенції.

Прес-служба Мінагрополітики

У листопаді в Білорусі було отримано 529,8 тис. т молока в сільськогосподарських організаціях. У порівнянні з жовтнем цього року виробництво скоротилося на 5,9%.

Разом з тим листопад-2017 виявився краще листопада-2016 на 4,2%.

Обсяг виробництва за підсумками 11 місяців досяг 6,426 млн. тонн, що на 3,2% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Для порівняння: в 2016 році виробництво молока в Білорусі зростало з темпом 1,8%.

Можна очікувати, що в цьому році виробництво молока в країні зросте не менш ніж на 3%, а валовий надій тільки в промсекторі може досягти 7 млн. тонн.

beldairyblog.by