Максим Мартинюк призначений т.в.о. міністра аграрної політики

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Президент України доручив уряду забезпечити в двомісячний термін розробку та затвердження Плану заходів з трансформації продовольчих систем держави на період до 2030 р.дане доручення закріплено Указом №41/2022 від 7 лютого п. р., розміщеним на сайті глави держави.

Як випливає з тексту документа, розробка зазначеного плану повинна буде здійснюватися «за участю провідних вітчизняних і міжнародних експертів і з урахуванням цілей сталого розвитку України на період до 2030 р.».

При цьому розроблений план повинен передбачати, зокрема:

- визначення національних пріоритетів трансформації продовольчих систем в Україні до 2030 р., у тому числі за такими напрямками, як " здорове харчування, дружнє до навколишнього середовища виробництво, стійкість до ринкової нестабільності та доступність харчових продуктів для всіх груп населення»;

- забезпечення реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем при розробці проектів прогнозних і програмних документів та проектів нормативно-правових актів, насамперед, у сферах сільського господарства, питань продовольчої безпеки, безпеки та якості харчових продуктів;

- запровадження системи моніторингу реалізації національних пріоритетів трансформації продовольчих систем з обов'язковим оприлюдненням результатів такого моніторингу щороку до 1 березня року, наступного за звітним.

Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.

АПК-Інформ

Закупівельні ціни на молоко у вересні традиційно демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: сезонне зниження виробництва молока, девальвація гривні, яка дає змогу хоч якось підтримати експорт та незначне пожвавлення внутрішнього ринку з початком холодів.

Середня ціна на екстраґатунок на кінець вересня склала 9,60 грн з урахування ПДВ, що на 1,3% вище ціни фіксованої на початку місяця. Загалом, діапазон цін коливався в межах 9,10−9,90 грн/кг. Середнє значення вересня склало 9,54 грн/кг, що практично відповідає показникам минулого року. Чого не скажеш про решту ґатунків — вони в порівнянні з минулим роком подешевшали.

Середня ціна на вищий ґатунок у вересні склала 8,75 грн, що на 2,8% нижче, показників минулого року. Перший ґатунок коштував 8,14 грн, що на 5,4% нижче ціни вересня минулого року.

Така різниця в ціноутворенні в першу чергу залежить від потреби в молоці найвищої якості.

В першій декаді жовтня варто очікувати продовження росту цін на молоко екстраґатунку до 9,90−10 грн/кг з урахуванням ПДВ за велику партію. Більшого зростання можна буде очікувати лише за умов пожвавлення експортної торгівлі, що наразі малоймовірно.

За підсумками серпня світові ціни на молоко перебувають на рівні 34,4 дол./100 кг ЕСМ (дані IFCN), що на 10% нижчі, ніж в минулому році. В Україні середня ціна на молоко у серпні склала 26,9 дол./100 кг, що на 1,1% нижче ціни серпня минулого року.

Аналітичний відділ АВМ

Виробництво м’яса птиці в Китаї у 2020 році має досягти рекордного рівня в 14,85 млн. тонн, повідомляє Департамент сільського господарства США (USDA). У 2019 році обсяги виробництва курятини в КНР склали 13,75 млн тонн (+ 18% порівняно з 2018 роком). Це інтенсивне нарощування виробництва має на меті зменшити дефіцит тваринного білка на китайському ринку, незважаючи на те, що внутрішній попит на птицю низький через коронавірус.

Крім того, збільшення обсягів розглядається як фактор, що покликаний зменшити залежність від імпорту на тлі останніх побоювань щодо безпеки іноземного м’яса. Нагадаємо, минулого тижня в КИтаї заявили, що в курячих крильцях з Бразилії виявили коронавірус.

“Зараз ціна курятини в Китаї достатньо низька. Я не думаю, що це просто через слабкий попит, цьому також сприяє достатня пропозиція”, – зазначає Пан Ченджун, старший аналітик Rabobank.

Минулого року в Китаї забили 9,3 мільярда курей. Лідери галузі, такі як Liaoning Wellhope Agri-Tech, Yum China, Fujian Sunner Development та ін. вже планують розширення для досягнення мети Пекіна щодо більш інтегрованого виробництва продуктів харчування. Куряче м’ясо розглядається як найбільш доступний варіант заміни свинини, виробництво якої в КНР значно зменшилось після початку поширення африканської чуми свиней у 2018 році.

Meat-Inform