М'ясо свинини, соняшник, просо: які пропозиції агрокомпанії публікують на Національній платформі продовольчої безпеки

Запропонований Міністерством аграрної політики та продовольства України механізм компенсації процентних ставок за цільовими кредитами під реконструкцію тваринницьких комплексів дозволить уникнути скорочення виробництва і погіршення ситуації в галузі.

Про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу KSG Agro Сергій Касьянов.

На його думку 2017 рік став складним періодом у розвитку галузі.

Читайте також: Євросоюз виставив Росії рахунок за свинину

«Справа не тільки в АЧС, яка привела до скорочення поголів’я свиней і збільшила незадовільний попит на якісну свинину. Основною проблемою тваринництва, і, зокрема, свинарства стала фактична відсутність внутрішніх джерел фінансування і недоступність дешевих кредитних ресурсів. Ферми ВРХ і свинокомплекси — інвестиційно ємні проекти, терміни окупності тут за українськими мірками значні — 5-7 років. Відсутність фінансування вже призвело хоча і до незначного, але скорочення виробництва на 0,1%», — говорить він.

Касьянов вважає запропонований Мінагродом механізм компенсації процентних ставок по кредитах на реконструкцію або будівництво нових тваринницьких комплексів — своєчасним і ефективним заходом, спрямованим на досягнення зростання в галузі.

На думку Касьянова, найбільш важлива умова держпідтримки — прозорий механізм розподілу коштів держпідтримки.

«На відміну від корумпованих чиновників, які звикли за „мзду“ виділяти фінансові ресурси наближеним бізнесменам, банки будуть відбирати проекти ретельно і за прозорими процедурами. Вони не будуть кредитувати ризиковані стартапи або „липові“ проекти», — сказав глава ради директорів KSG Agro.

PigUA.info за матеріалами agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило перелік суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість. Відповідний наказ від 5 січня п.р. №3 розміщено на сайті міністерства.

«Затвердити перелік суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість: борошна пшеничного (КВЕД – 10.61), молока пастеризованого (КВЕД – 10.51), хліба житньо-пшеничного (КВЕД – 10.71), яєць курячих (КВЕД – 01.47), птиці (тушка куряча) (КВЕД – 10.12) та олії соняшникової (КВЕД – 10.41)», - ідеться в тексті наказу.

Загалом до зазначеного переліку включено 6803 підприємства. Повний список міститься в додатку до наказу.

Також уточнюється, що перелік складено на виконання вимог постанови КМУ від 30 грудня 2021 р. №1435, якою для зазначених підприємств обмежується розмір націнки на природний газ.

АПК-Информ

У 2006-му році в США була схвалена перша у світі вакцина рослинного походження (від хвороби Ньюкасла у свійської птиці). Тепер з'явилася вакцина для класичної чуми свиней (КЧС) — це висококонтагіозного вірусного смертельного захворювання, яке вражає як свійських свиней, так і диких.

Це вакцина вироблена на основі рослин. Через переваги, які рослинні вакцини мають порівняно з іншими видами вакцин, їх може стати більше для свиней та інших свійських тварин. Виробництво вакцин на рослинній основі відноситься до так званого «біофармінгу» або «молекулярного розведення рослин», коли генетично модифіковані рослини використовуються для широкого спектру фармацевтичних препаратів та промислових продуктів.

«На початку роботи над фармацевтичними препаратами на основі рослин основна увага приділялася використанню продовольчих культур, таких як кукурудза та рис, сподіваючись розробити дешевий та ефективний спосіб доставки вакцин», — пояснює д-р Дональд Стюарт, генеральний директор канадської біофармацевтичної компанії PlantForm Corporation. «Проте прогрес у цій галузі сповільнився приблизно з 2002-го року через побоювання з приводу перехресного зараження інших польових культур».

Потім у поле зору потрапили нехарчові культури, такі як тютюн. Тютюн —  підходяща рослина для біофармінгу, зі швидким зростанням та добре вивченою генетикою. Протягом багатьох років тютюнові рослини були генетично модифіковані для виробництва терапевтичних білків, моноклональних антитіл та вакцин для лікування раку, запальних захворювань та інших станів. Інші рослини, що використовуються в біофармінгу, — це водорості, мох та люцерна.

Порівняно з іншими системами культивування біологічних препаратів, системи на основі рослин дешевші, швидше і мають більшу ємність, з необмеженим масштабуванням. Вони також забезпечують нижчий ризик зараження патогенами тварин та/або людини та можуть виробляти нові та складні молекули, які поки що не можуть бути отримані за допомогою культур клітин тварин. Нові лікарські препарати з урахуванням рослин проходять самі процеси затвердження регулюючими органами, як і інші біологічні (крупномолекулярные) білкові препарати.

pigprogress.net

За період січень-вересень 2019 року експорт продукції аграрної галузі склав 15 775,6 млн дол. США, що на 21,5% або 2 795, 9 млн дол. США більше, ніж за відповідний період 2018 року. Загалом, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за звітний період досяг 19 979,4 млн дол. США, що на 18,6% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Регіональна структура експорту аграрної продукції була такою:

країн Азії — 41,4% (6 529 млн дол. США);

країн ЄС — 33,9% (5 344,2 млн дол. США);

африканських країн — 15,2% (2 400,5 млн дол. США);

країн СНД — 6,6% (1 045,2 млн дол. США);

США — 0,4% (66,4 млн дол. США);

інших країн — 2,5% (390,2 млн дол. США).

П’ять найбільших країн-імпортерів української сільгосппродукції — Китай (8,6%), Єгипет (7,5%), Нідерланди (7,1%), Індія (7,1%), Туреччина (6,7%).

Так, найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються зернові культури — 43,3%, олії — 20,8% та насіння олійних культур — 10,5%.

Загалом, за підсумками 9 місяців поточного року зросли обсяги експорту продукції рослинництва — на 22,9% (кукурудзи — на 61,3%, пшениці — на 26%, насіння ріпаку — на 30,6%, макухи та інших твердих відходів, одержаних під час добування соняшникової олії — на 22,6%, макухи та інших твердих відходів соєвої олії — в 2,2 рази, ячменю — на 24,5%, сої — на 14%, олії соєвої — на 56,3%, олії соняшникової — на 1,9%, тютюну та виробів з нього — на 13,6%, а також продукції тваринництва — на 5,7% (м'яса та субпродуктів домашньої птиці — на 15,3%, молока згущеного — на 36,5%, меду — на 26,4%, яєць птиці — на 13,9%, живої ВРХ — на 34,5% та ін.).

При цьому обсяги експорту продукції рослинництва становили 93,1% всього експорту сільгосппродукції, а тваринницької продукції — 6,9%.

minagro.gov.ua