Комфорт корів в сухостійний період

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

 Україна за січень-травень поточного року збільшила експорт м'яса і м'ясопродуктів на 50%, - до 154 тис. тонн. Імпорт зріс на 11, - до 71 тис. тонн. Про це повідомляється на сайті Економічного дискусійного клубу.

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту склала 80% - 124 тис. тонн, або на 42% більше, ніж роком раніше. Високим попитом українська птах користується в Єгипті, Нідерландах, ОАЕ, Азербайджані.

Виріс попит зовнішнього ринку на яловичину і свинину, експорт яких в січні-травні перевищив минулорічний більш ніж в два рази. Найбільші обсяги української продукції надійшли в Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Грузію, Молдову.

У січні-травні експортовано 22 тис. тонн яловичини, що становить 18% від її виробництва, і 6 тис. тонн свинини (близько 2% від виробництва).

М'ясний імпорт переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці в січні-травні зріс на 47%, а свинини - зменшився на 15%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні в січні-травнем 2017 року склала 8%.

За балансовими розрахунками, за п'ять місяців в порівнянні з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом і м'ясопродуктами майже на 5% нижче, ніж роком раніше (яловичина - "мінус" 3,8%, свинина - "мінус" 5,3%, м'які м'ясо птиці - "мінус" 5,3%).

Середнє споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 4,4% (або 1 кг) і склало за звітний період 20,5 кг в розрахунку на людину.

poultryukraine.com за матеріалами  All Retail

Україна експортує значно більше кормів, ніж продовольчого зерна. Тому проблеми з експортом української кукурудзи, шротів олійних культур та сої відчують тваринники в усьому світі.

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

Він підкреслив, що тваринництво — це галузь, яка має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти. 

«Корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я, шукаючи заміни на місці. Але дива не буває — місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, тож ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів», — пояснює він. 

Ярмак додає, що різкий стрибок вартості кормів призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази.

«На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року, ці країни побачать космічні ціни на м'ясо», — прогнозує він. 

Експерт зазначає, що у вересні-жовтні 2022 р. світ зіткнеться з новою хвилею революцій та локальних війн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. 

agroportal.ua

Напередодні Великодня споживання свіжої молочної продукції в багатьох регіонах країни знизилося, а продати надлишки на експорт, як це відбувається в інших категоріях молочної продукції, нереально.

Незважаючи на пасивність продажів, виробники свіжих молочних продуктів не знижують ціни на свою продукцію, щоб потім у квітні знову не обговорювати з мережами збільшення цін. У крайньому випадку переробники вдаються до акційних знижок.

В середині березня свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами, в основному, за наступними цінами:

молоко 2,5%, плівка — 17,0−19,0 ​​грн/л

кефір 2,5%, плівка — 19, 5−22,0 грн/л

сметана 15%, плівка — 42−48 грн/кг

сир кисломолочний 9% - 90−100 грн/кг

Ціни на свіжі молокопродукти трохи зміцняться вже в квітні, незважаючи на прогнозоване зниження цін на молоко сировину.

Експорт свіжих молокопродуктів залишається вигідним, але шукати зовнішні ринки збуту для такої продукції вкрай складно. Час від часу вдається тільки трохи збільшувати експортні продажі ультрапастертеризованого молока, але минулий місяць і по цій позиції виявився провальним: в порівнянні з січнем експорт молока впав відразу в два рази, до 700 тонн, а в цілому свіжих молокопродуктів було продано за кордон лише 1,2 тис. тонн. Кардинально збільшити експорт цих продуктів найближчим часом навряд чи вдасться.

А ось імпорт свіжих молочних продуктів зростає майже стабільно. У лютому в країну завезено 550 тонн кисломолочних продуктів.

infagro