Комбікормова промисловість в Європі на порозі змін

23-бер-2018

Виробництво комбікормів в Європейському Союзі (ЄС) переживає період трансформації, заявив Руд Тіджсенс (Ruud Tijssens), представник Agrifirm Group і екс-президент Європейської федерації виробників кормів (FEFAC).

Зокрема, в сировинному сегменті спостерігається серйозна невизначеність, оскільки споживачі стурбовані негативним впливом сільського господарства в Південній Америці на екологію цього регіону. За деякими даними, збільшення виробництва зерна для подальшого експорту в країни ЄС змушує виробників вирубувати ліси, і цей процес сьогодні тільки набирає обертів.

Іншим викликом для виробників є зростаючий інтерес споживачів в продуктах, вільних від генетично модифікованих організмів, відзначає Тіджсенс. З 2019 році заборону на імпорт комбікормів з ГМО повинен бути введений в Польщі, так і в цілому попит на продукти, вільні від ГМО в Європі сьогодні швидко зростає. При цьому велика частина імпорту зерна в Європу припадає на частку ГМО.

Ще одним трендом, який в найближчі роки буде чинити серйозний вплив на ринок комбікормів, стає прагнення виробників замкнути мінеральний цикл. Йдеться про подальшій переробці відходів птахоферм і свиноферм, які згідно з численними дослідженнями містять безліч поживних елементів. Зокрема, вони можуть використовуватися для подальшого виробництва добрив, для вирощування зерна, яке піде на виробництво комбікормів, каже Тіджсенс.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Динаміка попиту на молоко буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації — Rabobank
23-груд-2020

Динаміка попиту на молоко і молочну продукцію буде залежати від відновлення економіки і результатів вакцинації, які можуть компенсувати навіть зниження державної підтримки населення і попит в першій половині 2021 року буде рости. Такі прогнози представлені в звіті Rabobank, пише The DairyNews.

Слабкий долар буде стимулювати зростання споживання в дефіцитних регіонах і знижувати ціни на продукти в євро. В цілому прогнозується економічне зростання в багатьох регіонах світу після рецесії 2020 року.

У той же час динаміка зростання виробництва молока в ключових країнах-експортерах молока (ТОП-7) сповільниться в порівнянні з 2020 роком. Rabobank прогнозує зростання 2,7 млн ​​тонн молока в 2021 році — для порівняння в 2020 році зростання складе 4,5 млн тонн.

Найбільш постраждалим сектором залишиться громадське харчування, так як обмеження в зв'язку з другою хвилею все ще діють. Попит в роздрібних мережах, навпаки, зростає в період обмежень через зростання домашнього вжитку.

Ціни на біржові молочні продукти залишаються високими після зростання в другому та третьому кварталі 2020 року навіть на тлі сезонного піку виробництва молока в Океанії, ключовий фактор-попит на азіатських ринках, які успішно справляються з пандемією і демонструють економічне зростання. На ціни також позитивно впливає зниження запасів у США і ЄС. Згідно Європейської програми підтримки приватного зберігання запаси сиру знизилися на 43%, СЗМ на — 56%.

При цьому імпорт молочної продукції з боку Китаю знизиться в 2021 році, з огляду на зростання виробництва на 6% в наступному році і невелике зниження запасів у другій половині 2020 року. У 2021 році очікується зниження імпорту в перерахунку на молоко майже вдвічі на тлі зниження темпів зростання попиту з 9% в першій половині 2021-го (зростання в порівнянні з низькою базою першої половини 2020 року) до 3% у другій половині 2021 року. Китай вирішує проблему самозабезпеченості молоком, це підвищує важливість інших ринків у світовій торгівлі.

Ще одним фактором, що підсилює невизначеність на молочному ринку, залишається Брексит. Перехідний період закінчується 31 грудня 2020 року, що може створити перебої в торгівлі в першому кварталі 2021 року. У Великобританії вже очікується двозначне падіння ВВП в 2020 році, жорсткий Брексит може викликати негативну реакцію фінансових ринків і девальвацію британського фунта по відношенню до євро.

У 2021 році за прогнозами Rabobank ціни на корми залишаться високими. Rabobank прогнозує ціни на сою на Чиказькій біржі 12−12,4 доларів за бушель, ціни на кукурудзу будуть вище 4,2 доларів за бушель.

Детальніше
Названі рішення для подолання продовольчої кризи
30-черв-2022

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

  • пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
  • припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
  • відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
  • провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

Детальніше
Експорт української курятини досяг майже півмільярда доларів - МінАПК
03-січ-2019

У Міністерстві аграрної політики продовжують підводити підсумки 2018 року. На цей раз відомство порахувало, яку продукцію Україна найдинамічніше експортувала закордон, передає УНН.

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, за 11 місяців 2018 року експорт аграрної та харчової продукції загалом сягнув 17,02 млрд дол.

В основі агрохарчових поставок за кордон — зернові культури, олія та насіння олійних культур

Крім того, українські виробники активно експортували м’ясо та субпродукти домашньої птиці. За вказаний період сума сягнула 471,9 млн дол.

Досить вагомими були поставки цукру — на 196,6 млн дол., шоколаду та інших продуктів з вмістом какао — на 158,4 млн дол., хлібобулочних, кондитерських виробів — на 140,8 млн дол., олії соєвої — на 139,5 млн дол.

Загалом, за рік експорт продукції рослинництва зріс до 15,7 млрд, експорт продукції тваринництва — до 1,3 млрд. дол.

Трійка любителів української агрохарчової продукції виглядає наступним чином: Азія із показником експорту у 7,3 млрд дол., країни ЄС — 5,6 млрд дол., країни Африки — 2,2 млрд дол.

Джерело: УНН

Детальніше
Понад 75% промислових виробників свинини планують нарощувати обсяги виробництва
28-січ-2020

Понад ¾ промислових свиногосподарств налаштовані на подальший розвиток, не дивлячись на економічні та епізоотичні перепони. Такі попередні висновки зробили аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу настроїв серед виробників свинини.

«Згідно опитування промислових свиногосподарств, які сукупно утримують понад 40% індустріального маточного чи третину загального свинопоголів’я сільськогосподарських підприємств Україні, понад 3/4 операторів заявили про готовність розвивати свинарський бізнес надалі. З них 15% планують будівництво нових майданчиків у наступному році, 18% опитаних продовжуватимуть будівництво потужностей, почате цьогоріч, близько 40% планують здійснити реконструкцію наявних виробничих майданчиків. Крім цього, понад 60% опитаних свиногосподарств планують часткове переоснащення комплексів, 10% — підвищення рівня автоматизації виробництва. Понад 40% учасників опитування збираються нарощувати поголів’я свиней наступного року, в тому числі, третина — за рахунок імпорту свинопоголів’я», — уточнюють аналітики АСУ.

Одне з підприємств, що не зупинятиметься на досягнутому, — ТОВ «Рантьє», яке входить до Групи компаній KSG Agro.

«На даний час проєкт розвитку свинокомплексу реалізований на 50% і має близько 60 тис. поголів'я свиней одночасного утримання та 4,5 тис. свиноматок. Цьогоріч продовжуватимемо нарощування поголів’я, щоб наблизитися до планової потужності у 8,6 тис. свиноматок», — про це заявив голова Ради Директорів агрохолдингу Сергій Касьянов.

Водночас, за словами Руслана Писаренка, директора ТОВ «Камчатка», бажання розвиватися є, однак на заваді стоїть бюрократична складова:

«Наразі ми плануємо нарощувати потужності виробництва за рахунок будівництва нового маточника на 600 голів. Однак, наскільки ці плани будуть здійснені залежить тільки від держави та чиновників, від того чи вдасться отримати дозвільну документацію».

 «Невизначеність щодо долі ринку землі та державної політики відносно свинарства, складнощі з отриманням дозвільної документації для запуску виробничих потужностей, що накладаються на складну епізоотичну ситуацію в країні залишаються ключовими обставинами — все ці бар’єри змушують свинарів двічі подумати щодо реалізації задумів розвитку. З іншого боку, глобальний тренд до здороження свинини, очікування відносної сталості цін на виробничі ресурси, зокрема на корми, та стабільного попиту на цей вид м’яса «обіцяють» виробникам вищу прибутковість», — зауважує керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. «З огляду на результати проведеного опитування, вітчизняних виробників свинини не лякають складнощі, що вселяє обережний оптимізм стосовно майбутнього галузі».

До анкетування, що проводилося напередодні 2020-го, долучилися оператори різних масштабів діяльності: від 200 основних свиноматок чи 3 тис. гол. одночасного утримання до флагманів ринку.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок