Кількість корів на 1 листопада: вісім областей наростили промислове поголів’я

Агропромисловий комплекс залишається лідером серед галузей економіки в структурі експорту. За підсумками минулого року, 45% закордонних продажів у 2020 році склала саме продукція АПК. Серед рекордсменів за обсягами експорту в галузі тваринництва були виробники курятини та меду, повідомляють у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки”.

«Характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. Знову за підсумками календарного 2020 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту соняшникової олії – 6,9 млн т та м`яса птиці – 431 тис. т. Серед товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку закордонних поставок, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті меду (81 тис. т), заморожених плодів і ягід (55 тис. т) та ін. Вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК 2020 року стало збільшення обсягів постачань до Азії, які торік досягли свого найбільшого значення за період незалежності України», – зазначає Микола Пугачов, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Meat-Inform

Споживачі продуктів харчування у Великобританії вкрай насторожено ставляться до продуктів, при виробництві яких не дотримуються виробничі стандарти Європейського Союзу (ЄС). Зокрема, мова йде про використання гормонів при вирощуванні тварин і птиці, а також про обробці м'яса птиці хлором. На думку авторів нового дослідження, воно є вкрай актуальним в умовах триваючих дебатів щодо зміни стандартів на виробництво продуктів харчування в країні після її виходу зі складу ЄС. Споживчі настрої також можуть визначити майбутнє торгових угод Великобританії, в тому числі з країнами, що не виходять в ЄС, відзначають аналітики.

За матеріалами FeedNavigator

Індекс цін ФАО на м’ясо за підсумками лютого перебуває на рівні січневого показника. Проте експерти організації зазначають, що індекс цін на свинину продовжує низхідний рух, який почався ще у вересні минулого року. В якості причини такого «зсуву» зазначають обмеженість попиту з боку країн-імпортерів.

Так, в Китаї не зважаючи на лютневі свята (Новий рік за східним стилем), ціни закупівлі живця рухались донизу. Зокрема, якщо у кінці січня кілограм свинини живою вагою там коштував 2,4 дол. США, то вже за півмісяця котирування понизились до позначки у 2,25 дол. США/кг.

У США ціни на свинину також послаблювалися у відповідь на сезонно активнішу пропозицію свиней забійних кондицій. Тож за місяць втратили 24 центи на кілограмі, понизившись до 1,37 дол. США.

Під впливом млявого як внутрішнього, так і зовншінього попиту помітно понизилися і ціни на бразильську свинину. Так, на початку лютого ціна живих свиней коливалась в межах 1,10-1,12 дол. США/кг, а на рубежі сезонів «впала» нижче долара.

Не зважаючи на епізодичні позитивні коливання цін закупівлі всередині місяця, канадські котирування також завершили зиму із пониженням відносно кінця січня — до 1,29 дол. США/кг забійною вагою. Проте зниження цін у доларовому еквіваленті було відчутнішим через укріплення валюти США проти канадської.

Аналогічна ситуація склалася і в Мексиці, де ціни на свинину в національній валюті мали відносно сталий рівень протягом лютого: 29,42 мексиканських песо за кілограм у штаті Халіско та 25,6 мексиканських песо/кг (-3% упродовж лютого) у штаті Сонора.

Живець свиней забійних кондицій у РФ за лютий вратив 7 руб./кг чи 0,12 дол. США/кг.

Проте, не в усіх країнах світу ціни на свинину скорочувались, коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України»:

«Традиційну зимову динаміку „зламали“ ціни закупівлі у ЄС та Аргентині. Так, в останній підвищення цін на живець свиней відбувається не зважаючи на послаблення курсу національної валюти відносно долара: на початку третьої декади лютого кілограм свинини живою вагою коштував 1,17 дол. США, що на 2% (та на 4% у національній валюті) перевищує позначку кінця січня. Щодо європейських цін, то з другої декади лютого вони почали більш впевнений приріст, додаючи по 3% за тиждень у середині місяця», — коментують аналітики Асоціації. «Пожвавлення цін пояснють скороченням пропозиції свиней на забій на тлі активнішого попиту трейдерів. Крім цього, м’ясопереробники скористалися низьким рівнем цін для заготівліі морожених запасів, що спричинило додатковий внутрішній попиту. Тож станом на 8-й тиждень середньоєвропейська ціна на свиней клас Е (вихід м’яса з туші — 55-59,9%) встановився на рівні 1,45 євро чи 1,8 дол. США за кілограм забійною вагою».

Зауважимо, що цього лютого в Україні закупівельні ціни на живець свиней також рухалися всупереч звичним трендам. Підштовхували їх як стриманіша пропозиція тварин забійних кондицій, так активніший попит з боку заготівельників, зокрема з метою формування морожених запасів.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

• нестабільна аграрна політика;
• брак національної стратегії розвитку галузі;
• відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
• відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info