Китай вводить нові правила для імпорту м’яса через COVID-19

За підсумками І півріччя 2019 року частка аграрної продукції в загальній структурі українського експорту становила 41%.

Такі дані оприлюднила ГС «Економічний дискусійний клуб».

«Суттєвих змін у структурі українського експорту з початку 2019 року не сталося. Як і раніше, три чверті вітчизняного експорту — це експорт сировини та продукції з низьким ступенем обробки. Зокрема, майже половина нашого експорту у січні−червні цього року припала на чорні метали (19,6%), зернові культури (18,7%) та рослинні олії (9,7%)», — йдеться у повідомленні.

Також відмічається, що провідним торговельним партнером України лишається Євросоюз, обсяги торгівлі з яким у І півріччі цього року зросли (експорт — на 5%, імпорт — на 9,1%). Частка ЄС у структурі українського експорту — на рівні 42%, імпорту — 41,9%.

Друге та третє місця у зовнішньоторговельному обороті України посідають Китай та Росія.

milkua.info

Після спалаху коронавірусу у китайській провінції Хубей та подальшої ізоляції, почалися збої з постачанням кормів для птахофабрик. Це, та загроза поширення пташиного грипу є значними ризиками для галузі птахівництва Китаю.

Продовольча безпека Китаю знову опинилася під тиском через ситуацію з африканською чумою свиней в країні та заходи ізоляції, введені в провінції Хубей – районі, постраждалому від спалаху нового коронавірусу. Хубей також є однією з провінцій, яка концентрує велику кількість виробників птиці, а нові обмеження в перевезенні птахів і кормів призвели до масового забою птиці, повідомляє Reuters.

Щорічне виробництво птиці в провінції досягає 500 мільйонів голів, але ця цифра може різко скоротитися, оскільки закриття регіону і спалах пташиного грипу, про який було повідомлено минулого тижня, загрожують майже 300 мільйонам птахів.

Починаючи з минулого року, Китай збільшив імпорт м’яса до рекордного рівня, щоб побороти дефіцит тваринного білка на ринку країни, спричинений поширенням африканської чуми свиней.

Meat-Inform

Недостатній рівень логістики і ємності аграрної інфраструктури може завадити реалізації потенціалу українського АПК.

Про це написав в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що зважаючи на параметри українського АПК інвестори нічого з того не бояться і цифри «70 млн тонн врожаю, 45 млн+ тонн експорту» перекривають можливі перестороги.

«Рекордний врожай цього року яскраво виявив дисбаланс потреба/наявні потужності, і вирівняти його вдалося виключно тому, що вагони "Укрзалізниці" фактично перетворилися в склади на колесах», — наголосив Максим Мартинюк.

Він зауважив, що  ці проблеми будуть поглиблюватися по мірі зростання валу врожаю.

«Але хороша новина в тому, що Уряд передбачив суттєву допомогу на їх вирішення, і в бюджеті на 2019 рік із загальним аграрним кошторисом на рівні 6 млрд гривень програми підтримки поширені і на проекти із переробки та зберігання сільгосппродукції», — відмітив очільник Мінагрополітики.

Він зауважив, що за останні вісім років Україна додала до переліку торгових партнерів 50 країн світу, втративши при цьому одного (але великого). Загальний баланс на сьогодні — 170 ринків збуту. Лише за останній рік погоджено 20 міжнародних сертифікатів на експорт тварин і продуктів тваринного походження. Стимулювання зовнішнього попиту — необхідна умова для розвитку вітчизняного АПК.

Мартинюк зазначив, що наступного року Мінагрополітики планує точкову  підтримку галузей, які найбільше цього потребують, насамперед тваринництва.

«Ефективність профільних програм стане очевидною мінімум через 3 роки, тому попри критику уряд продовжуватиме їх дію. Моя світоглядна позиція полягає в тому, що український АПК досяг такого рівня, який дозволяє не калькувати європейську систему дотацій… У нас немає мети, та й немає ресурсу, якщо чесно, щоб роздавати гроші на гектар. Такий підхід нічого не стимулює», — зазначив Максим Мартинюк.

Він також зауважив, що для інвесторів важлива стабільність у галузі, яку має забезпечити уряд. Іноземних партнерів не лякають ні воєнний стан, ні вибори в Україні, головне, щоб «координати», в яких вони працюють, не змінювалися або змінювалися прогнозовано.

milkua.info

Посібник створено для спеціалістів ветеринарної медицини, щоб оперативно діагностувати загрози та реагувати на спалахи ЗВД ВРХ у випадку її занесення на територію країни.

Заразний вузликовий дерматит (ЗВД ВРХ) («нодулярный дерматит», lumpy skin disease [LSD]) — це вірусне захворювання великої рогатої худоби. Хвороба, що характеризується утворенням вузликів на шкірі тварин, передається, головним чином, комарами, мухами та іншими гематофагами (кровосисними членистоногими). Завдає значних економічних збитків скотарству зумовлених відсутністю лікування, запровадженням спеціального режиму для скотогосподарств, витратами на проведення моніторингових і діагностичних досліджень, організацію профілактичних заходів у випадку загрози її занесення та ліквідаційних, у разі спалахів. Наслідки її занесення матимуть також і значний соціальний вплив, зокрема на сім'ї, що проживають у сільській місцевості та займаються вирощуванням великої рогатої худоби, оскільки ЗВД ВРХ призводить до зниження надоїв молока і може спричинити розвиток стерильності у бугаїв та безпліддя у корів.

Хоч традиційно це екваторіальна хвороба, що є епізоотичною для країн Африки, розташованих південніше Сахари, однак ЗВД ВРХ почав повільно просуватись на нові території, такі як Близький Схід та Туреччина, а з 2015 року набув поширення у більшості Балканських країн, на Кавказі і Російській Федерації, що значно посилює загрозу. Надзвичайно високим є ризик поширення хвороби на території сусідніх країн, у яких вона раніше не реєструвалась.

Наразі склалася ситуація, коли ветеринарні служби постраждалих країн Близького Сходу та Європи, а також країн, що перебувають в зоні ризику занесення ЗВД ВРХ, стикаються з ним вперше. Відповідно, державні ветеринарні служби, власники тварин та інші учасники, задіяні в скотарстві, детально не знайомі з клінічними ознаками хвороби, шляхами її занесення, механізмом передачі та особливостями запобігання і контролю.

Саме для того, щоб подолати ці прогалини, Служба тваринництва і здоров΄я тварин ФАО розробила практичний посібник для лікарів ветеринарної медицини, який нещодавно вийшов українською мовою. Власники тварин та фермери, які займаються розведенням великої рогатої худоби також знайдуть в Посібнику багато цікавої та корисної для себе інформації.

Завантажити посібник можна за посиланням.

milkua.info