Як американці запобігають поширенню АЧС

Протягом 2021 року Україна імпортувала 96,6 млн голів живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок.

Це на 5,2% більше, ніж минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті імпорт живого свійської птиці у 2021 році досяг $69,5 млн – на 10,2% більше, ніж у 2020 році.

Найбільшими постачальниками живих птахів в Україну в 2021 році були Угорщина ($24,3 млн), Німеччина ($16,2 млн) та Польща ($14,6 млн).

ptichki.net

Продукти тваринного походження виготовлені в Україні і експортовані на міжнародні ринки у 2020 році найбільше споживали країни Близького Сходу. Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо – 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко.

За словами Авраменко, у 2020 році до країн близького Сходу Україна експортувала 39,8 % всього експорту продуктів тваринництва. На другому місці опинилася Європа з показником 27,5 % експорту української продукції тваринного походження. На третьому місці – ЄАЕС (До Євразійської економічної зони Україна експортувала 12,1 % експорту тваринництва).

У 2020 році експорт продуктів тваринного походження був налагоджений до 134 країн. Основні експортери – Саудівська Аравія, ЄС, Об'єднані Арабські Емірати, Китай та Узбекистан.Зазначу, що, наприклад, ще у 2001 роціукраїнський вектор промислового птахівництва був майже відсутній, але сьогодні курятина з України експортується до 75 країн світу і я думаю, що цей напрям буде і далі успішно розвиватися», – розповіла Олександра Авраменко.

За її словами, майже аналогічна ситуація склалася з експортом свинини.

Основні експортери української свинини – ОАЕ, Гонконг та країни Африки. Незважаючи на те, що в Україні фіксують спалахи Африканської чуми свиней і ми боремося з цією проблемою, світова торгівля вказує , що існує досить високий попит на цю продукцію і він буде надалі зростати, приблизно на 5 % кожного року. Сьогодні Україна займає 20 місце на ринку торгівлі свининою у світі. В той же час, яловичина сьогодні експортується до країн ЄАЕС і не експортується до Європейського Союзу. Також основним споживачем цієї продукції є Китай. Відсоток зростання цього сектору торгівлі прогнозується доволі високий – 4 % на рік, що суперечить заявам про те, що штучне м'ясо буде згодом домінувати на цьому ринку і натуральна яловичина почне скорочувати присутність на ринках. В той же час, Україна потужно експортує ВРХ. Багато живої худоби. Тренд сформувався за останні 4 роки і обсяги зросли до $54 млн на рік. Основними покупцями живої худоби є Узбекистан і країни Близького Сходу», – розповіла Олександра Авраменко.

За підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $22 млрд, що складає 45% всього експорту України.

Agropolit

За 9 місяців 2021 року оборот торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та Азією збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 20% і сягнув показника у $10 млрд. Про це поінформував заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки Микола Пугачов, передає «ПроАгро Груп».

При цьому, зазначив він, додатне для нашої країни сальдо торгівлі вдалось збільшити до $8 млрд. завдяки зростанню вітчизняного експорту (+$1,5 млрд.), яке перевищило ріст імпорту з країн азійського регіону (+$0,1 млрд.).

«Головними торговельними партнерами для України в Азії в контексті експорту цьогоріч виступають Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль. Сумарно ці країни акумулюють понад 4/5 вартісних обсягів наших продажів в цей регіон», – зазначив Микола Пугачов.

У якості постачальників продовольства найбільші за вартістю закупівлі вітчизняні компанії-імпортери здійснюють в Туреччині, Індонезії, Китаї та Індії, звідки надходить 76 % від всього азійського імпорту.

«Оскільки Азія є найбільшим ринком збуту для української агропродовольчої продукції, товарна структура нашого експорту в цьому регіоні цілком віддзеркалює загальну. Вона представлена переважно зерновими та олійними культурами, олією, залишками переробки харчової промисловості та м’ясопродуктами. Натомість з азійських країн Україна імпортує в основному екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву», – поінформував спеціаліст.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році Україна може оновити минулорічний рекорд аграрного експорту до країн Азії у $10,9 млрд. На користь такого очікуваного результату свідчить зростаюча динаміка поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн цього регіону впродовж понад 10 років, яка зберігалась навіть у період 2014-2016 років, коли значний негативний вплив відчувався внаслідок подій у Криму та на Донбасі. Водночас комплексна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство у цьому регіоні зростає дуже динамічно, підсумував Микола Пугачов.

Незважаючи ні на що, за останні десятиліття смаки вітчизняних споживачів продовольства майже не змінилися. Як і раніше, більшість міських і сільських жителів бажають споживати яловичину і телятину, баранину та інше м'ясо не епізодично, а регулярно. Згідно з рекомендаціями дієтологів, мінімальна норма його споживання становить 14 кг на рік, а досягнутий в даний час показник не перевищує 10 кг навіть в найрозвиненіших, з точки зору тваринницької галузі, регіонах. В Україні налічується близько 2,6 тис. сільськогосподарських підприємств (разом з дрібними), що займаються розведенням корів і виробництвом молока. Складно точно підрахувати число вівчарських ферм і господарств, які спеціалізуються на вирощуванні кіз. Але майже на кожному подвір'ї є не тільки 1-3 корови (наприклад, кількість голів ВРХ на звичайній польській фермі налічує 15, на французькій - в середньому 40 голів), але також кози та вівці. Нам є, куди розвиватися, адже козівництво і вівчарство мають масу істотних переваг для українських фермерів - кіз і овець утримувати простіше, ніж корів, а їх молоко і м'ясо є непоганою альтернативою яловичини і коров'ячого молока.

Зараз увага влади і громадськості прикута до «підйому» тваринництва, робляться зусилля і профільних асоціацій по залученню грантових коштів та інвестицій в галузь, по організації міжгосподарських кооперативів. Беручи участь в міжнародному форумі AGROPORT WEST LVIV-2018 (19-21.04.18, Львів), ми побачили живий інтерес до цих тем з боку населення, фермерів, господарств і місцевих адміністрацій, побачили продуктивний діалог, просування конкретних програм. Інформація про цю цікаву подію - на стор. 48

Україна - країна аграрна, з величезним потенціалом, працьовитими людьми і великим майбутнім. Наш журнал не може залишатися осторонь від неминучого процесу розвитку скотарства, і в цьому номері ми вносимо свій інформаційний внесок - даємо великий блок матеріалів (стр. 28-46) не тільки про те, чим правильно годувати корів і як підтримувати їхнє здоров'я, але і піднімаємо питання, від чого залежить ефективність молочного козівництва, яка годівля овець більш результативна, як розпізнати і контролювати інфекційні агенти, що циркулюють на фермі. У наступних номерах ми продовжимо висвітлення цих важливих тем, стежте за нашими випусками і отримуйте корисну та свіжу інформацію, як вести свій агробізнес прибутково.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова