До початку жовтня запаси зерна в Україні становили дещо менше 20 млн тонн

21-жовт-2021

За даними Державної служби статистики, станом на 1 жовтня п.р. запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 19,9 млн тонн, що на 4,5 млн тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше.

Як уточнюється, до звітної дати в аграрних підприємствах зберігалося 13,2 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 18% перевищує показник на аналогічну дату роком раніше, а на підприємствах, що здійснюють переробку і зберігання, – 6,7 млн тонн, що на 59% більше за показник 2020 р.

Зокрема, до початку поточного місяця в наявності було 14,5 млн тонн пшениці (+47% до показника на 1 жовтня роком раніше), 2,5 млн тонн ячменю (+25%), 1,9 млн тонн кукурудзи на зерно (-30%), 324,1 тис. тонн жита (+40%), а також 4,3 млн тонн насіння соняшнику (-30%).

АПК-Інформ

Більше новин
Як середньому фермеру продавати молоко за ціною, яку пропонують агрохолдингам
12-груд-2016

Як повідомляє Прес-служба Асоціації виробників молока, станом на початок грудня фермери продають сировину за 9,0−9,50 грн за кілограм, в той же час великі холдинги можуть отримувати від 9,50 до 10,20 грн за кілограм.

«На українському молочному ринку склалася така ситуація, що вищу ціну на молоко отримує той, у кого сировини більше. Мова йде про вартість молока, на яку можуть розраховувати середні фермерські господарства та великі агрохолдинги», — коментує аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

З експертом погоджується директор ТОВ Агрофірма «Перлина Поділля» Сергій Іващук: «Виходячи з мого досвіду за останні роки, закупівельна ціна на молоко ґатунку екстра може коливатися в межах від 50 копійок до гривні».

За словами Яни Музиченко, така ситуація склалася тому, що переробнику вигідніше забирати крупнотоварні партії молока, ніж їздити по Україні і збирати по 2−5 тон. Тому вони готові платити вищу ціну великому агрохолдингу, який може гарантовано забезпечувати його регулярною кількістю молока.

«При цьому якість продукції, яку пропонують середні фермери, нічим не поступається, і навіть може бути вищою ніж та, яку пропонують агрохолдинги», — коментує директор ТОВ Агрофірма «Перлина Поділля» Сергій Іващук. Адже середньому фермеру простіше проконтролювати процес виробництва на усіх ділянках. В свою чергу агрохолдинги, як правило, мають молочний бізнес як додаток до рослинництва. Оскільки він поєднує велику кількість ферм, прослідкувати за якістю значно складніше.

Фермери впевнені: ситуацію, що склалася на ринку закупівлі молока, можна змінити

«Якщо ми об'єднаємося і будемо виходити одним лотом, ми зможемо вплинути на ціну. Адже агрохолдинги також продають молоко з невеликих ферм, і набагато дорожче. Чому б нам не наслідувати їх приклад?», — говорить директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша.

З колегою погоджується Сергій Іващук. На його думку, треба більше комунікувати, обмінюватися інформацією, створювати окремі пули виробників, кооперативи. 

Асоціація виробників молока, в свою чергу, з вересня цього року намагається змінити ситуацію за допомогою проекту «Гуртові закупівлі молока». І наразі вже є результат — різниця між ціною молока зданого фермером середнього розміру та великим агрохолдингом, скорочується, але ще є над чим працювати.

Система побудована наступним чином. Створюються так звані молочні пули, які знаходяться у регіоні того чи іншого переробника. Тоді молоко, незалежно від кількості продається по єдиній ціні переробнику. Єдина різниця у сортах молока: екстрасорт, вищий сорт і перший.

Від створення кооперативів виграють і виробники, і переробники. Перші зможуть продавати молоко за більш вигідною ціною за рахунок великих партій, другі будуть мати гарантовану кількість сировини для переробки та зможуть економити на логістиці. Це дасть змогу зробити український ринок молока більш структурованим та вибудувати довготривалу співпрацю із виробниками молока, що надзвичайно важливо у тій кризовій ситуації, в якій опинилася молочна галузь сьогодні.

Детальніше
Поголів'я птиці в Україні продовжує знижуватися
19-серп-2021

Станом на 1 серпня 2021 року поголів'я птиці в Україні склало 240,27 млн ​​голів, що на 3,5% менше показника на аналогічну дату 2020 року (248,9 млн голів).

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Згідно з даними, чисельність поголів'я птиці в господарствах населення станом на 1 серпня 2021 р скоротилася на 2,3% до 126,19 млн голів, якщо порівняти з аналогічним періодом 2020 року (129,13 млн голів).

На промислових підприємствах на звітну дату скоротилася кількість поголів'я птиці на 4,8% до 114,08 млн голів.

Найстрімкіше зростання поголів'я в зафіксований в Луганській і Дніпропетровській областях - 8% і 7,3% відповідно.

У ТОП-5 областей за поголів'ям птиці на 1 серпня поточного року увійшли:

  • Вінницька область - 39,74 млн голів;
  • Черкаська область - 29,32 млн голів;
  • Київська область - 27,66 млн голів;
  • Дніпропетровська область - 21,49 млн голів;
  • Львівська область - 14,6 млн голів.

ptichki.net

Детальніше
На півночі Фінляндії намагаються відродити популяцію рідкісних лапландських корів
23-трав-2017

На півночі Фінляндії завдяки фінансовій підтримці ЄС запустили проект по відродженню рідкісної зараз породи лапландських корів.

Білі лапландські корови за розміром менше інших порід, проте на їх самооцінку це ніяк не впливає. Господиня молочної ферми Хелена Імпійо добре знайома з норовливим характером цих тварин.

«Найчастіше лапландські корови стають ватажками в стаді. При цьому вони дуже чутливі і вимагають ніжності і уваги. Практично так само, як собаки. Вони страшенно вибагливі і вимагають особливого ставлення, інакше — образи неминучі», — розповідає власниця молочної ферми Хелена Імпійо.

Якщо ображена корова не дає себе доїти, то повернути її розташування можна, наприклад, обнявши її і погладивши. Також сприяють налагодженню взаєморозуміння лакричні і шоколадні цукерки, які корови цієї породи дуже люблять. Мабуть тому їх молоко набагато солодше і смачніше ніж молоко інших порід корів.

«Молока лапландські корови дають менше, ніж інші, однак воно солодше і смачніше. У ньому високий відсоток жиру і протеїнів. А вміст в ньому амінокислот корисний для організму людини», — заявляє Пяйві Соппела, керівник проекту Lappari.

Головним мотивом проекту, який фінансується з бюджету ЄС є занепокоєння про зникнення породи. Лапландських корів залишилося менше двох сотень. Але переробники не виключають використання такого молока в якості сировини для виготовлення, наприклад, морозива. Уже є перші заявки на поставки сировини.

Підготовленно milkua.info за матеріалами Yle

Детальніше
Українці недоїдають м’яса, молока і риби
05-черв-2018

Рівень споживання молочних, м’ясних і рибних продуктів в Україні становить 45−60% від нормативів. Про це заявив віце-президент Національної академії аграрних наук Михайло Гладій.

За його словами, структура і якість харчування українців погіршується через тривалу кризу у тваринництві. Відтак 75% усього обсягу молока виробляють господарства населення, які об'єктивно не в змозі забезпечувати високу технологічність виробництва. Якість продукції значно нижча за європейські стандарти. Схожа ситуація у вівчарстві, де населення утримує 74% поголів'я. Баранини на душу населення виробляється лише 30% від норми МОЗ. «Через відсутність інфраструктури переробних підприємств ринок не отримує необхідних партій для реалізації. Збитковість галузі сягає 73%, — додав Михайло Гладій. — Виробництво свинини збиткове через застарілі технології та розповсюдження інфекційних захворювань. Дефіцит м’яса становить близько 640 тисяч тонн».

Держава втрачає рибальство, кролівництво, бджільництво і звірівництво. Ці галузі збереглися переважно в особистих селянських господарствах. Дещо кращі справи у птахівництві, проте галузь залишається вразливою та імпортозалежною.

Одним із чинників поглиблення кризи у тваринництві, на думку науковця, є стрімке зменшення площі кормових культур. Наразі вони займають 7% сільськогосподарських угідь. На початку 1990-х цифра сягала 40%. «Отже, катастрофічне зменшення поголів'я великої рогатої худоби — майже в 7 разів за останні десятиліття — цілком закономірний результат», — додав віце-президент НААН.

Змінити ситуацію покликана Стратегія розвитку тваринництва на період до 2030 року. Документ, розроблений за участі науковців академії, перебуває на розгляді Мінагрополітики.

akcenty

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок