Дослідження ДНК курчат допоможе впоратися з хворобою Марека

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

Згідно статистичних даних за останні 11 місяців виробництво молока в Україні скоротилося на 1,9% та склало 9 млн 457,2 тис. т.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Частка промислово виробленого молока склала 27%, або 2 млн 548,4 тис. т, що відповідає показникам минулого року. Статистика виробництва молока в присадибному секторі традиційно показує низхідний тренд — мінус 2,6% за аналізований період — 6 млн 908,8 тис. т.

Досить непогана динаміка виробництва промислового молока в розрізі областей — більшість в плюсі. Найбільший приріст показує Миколаївщина — +11,2% (42,6 тис. т.), Тернопільщина — +9% (72,3 тис. т.) та Кіровоградщина — +7% (56,5 тис. т.).

Динаміка поголів'я корів не така позитивна. Станом на 1 грудня національне стадо стало на 3,4% меншим, ніж в минулому році — 2 млн голів. Чисельність промислових корів зменшилася на 1,2% — до 468,3 тис. голів, а селянського на 4,1%, 1 млн 539,7 тис.

Найбільше зросло утримання промислових корів в господарствах Миколаївської — +6% (7,1 тис.), а також Житомирської (25,3 тис.) та Херсонської областей (6,2 тис.) — по 3,3%, відповідно.

Динаміка виробництва молока за 11 місяців 2018 року, %

Джерело: ДССУ

Закупівельні ціни на молоко від промислових господарств в листопаді показали сезонне зростання. Основними драйверами підвищення ціни були переробні компанії, які виробляють цільномолочну продукцію та потребують постійного надходження свіжої сировини, а також великі експортоорієнтовані сировари.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Основні ціноутворюючі фактори на сьогодні:

сезонне зниження виробництва молока;

зростання собівартості виробництва молока;

зростання внутрішнього споживання жирних продуктів, в тому числі молочних. Поступове збільшення продажів в період свят;

послаблення експорту;

коливання курсу долара по відношенню до гривні.

Середня ціна на молоко екстра ґатунку у листопаді склала 10,16 грн/кг з урахуванням ПДВ, що на 2,21% вище ціни жовтня. Діапазон цін коливався в межах 9,90−10,30 грн/кг. При цьому, фіксували і вищі ціни, проте це були поодинокі випадки.

Ціна на молоко нижчих ґатунків зростала більшими темпами. Це пояснюється тим, що максимальну ціну на екстраґатунок переробники вже заплатили і тепер, при потребі сировини, їм легше підняти ціну на молоко нижчої сортності, ніж гнатися за екстракласом. Так, вищий ґатунок за місяць подорожчав на 3,5% — до 9,37 грн, а перший на 6,7% — 9,06 грн/кг.

Курсові коливання підвищили ціну на молоко і у валютному виражені. У жовтні ціна на українське молоко в перерахунку на ЕСМ (жир 4%, білок 3,4%) становила 28,36 євро/100 кг, що на 5,8% вище ціни вересня, проте все ж на 22% нижче європейської.

Заважаючи на понижені цінові тренди на світовому ринку та можливості внутрішнього, швидше за все, у грудні варто очікувати стабілізації закупівельних цін на молоко.

milkua.info