Ігор Петрашко залучив 7 потенційних американських інвесторів

23-черв-2020

За останні декілька тижнів за підтримки Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка та в рамках роботи Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest вдалося залучити 7 нових американських інвесторів, зацікавлених в потенційних інвестиціях в Україну. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Наразі міністерство веде з ними активні переговори, одні з яких відбулися у форматі ZOOM-конференції за участі Міністра Ігоря Петрашка, радника Міністра та члена наглядової ради UkraineInvest Алекси Чопівської і безпосередньо інвесторів, включаючи колишнього керівника ECM (ринки власного капіталу) для General Electric Capital and General Electric Ventures, який зацікавлений у створенні в Україні інвестиційного фонду в розмірі 50 мільйонів доларів.

«Україна традиційно має величезний виробничий, природній і людський потенціал. Тому вона може бути цікавою для багатьох інвесторів у багатьох сферах, зокрема, у промисловості, АПК, IT та ін. І кризовий період, який зараз є в усьому світі внаслідок пандемії, може стати відправною точкою для переосмислення, для пошуку нових ідей та нових інвестиційних можливостей», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Він додав, що найближчим часом в Україні будуть прийняті законодавчі зміни, які забезпечать для нових інвесторів додаткові вигоди та переваги, що також посилить інвестиційну привабливість нашої держави.

«Ми хочемо підтримати інвесторів та створити для них найкращі умови в Україні», — наголосив Міністр.

У свою чергу, потенційні інвестори зі США запевнили свою зацікавленість і бачення перспектив в Україні. Наразі вони готові вести детальні переговори з українськими бізнес-партнерами.

За словами Алекси Чопівської, за результатами активної співпраці Мінекономіки і Офісу UkraineInvest вже вдалося розпочати дискусії з 7-ома американськими інвесторами, зокрема, з таких сфер, як: фармацевтичне виробництво, автомобільне виробництво, оборонне виробництво, кіноіндустрія, біоенергетика, інвестиційні фонди.

Міністерство разом з UkraineInvest налаштоване й надалі проводити активну роботу з пошуку та залучення нових інвестицій в Україну.

Більше новин
Німеччина побоюється імпорту заражених АЧС продуктів
26-січ-2018

Після спалахів африканської чуми свиней в Східній Європі Департамент із захисту прав споживачів в Берліні закликає не привозити м’ясопродукти з постраждалих країн. Це стосується продуктів з України, Білорусі, Литви, Польщі, Чехії, Латвії та Естонії, говориться в заяві. Причина побоювань чиновників полягає в упевненості в тому, що в постраждалих регіонах основним джерелом інфекції виявилися ковбасні вироби. Проте, експерти побоюються, що патоген рано чи пізно все одно проникне в Німеччину.

Читайте також: Україна заборонила імпорт свиней з 4-х воєводств Польщі

Після перших випадків у Грузії в 2007 році вірус поширився в 2014 році в ЄС, спочатку в країнах Балтії і в Східній Польщі. У минулому році було «три великих стрибка»: в Калінінградську область, в Чехію, і в район Варшави. На думку президента Федерального ветеринарного інституту Фрідріха Леффлера Томаса Меттенлейтера, за передачу АЧС на великі відстані відповідальний людський фактор, і саме він несе з собою найбільший ризик потрапляння вірусу в Німеччину.

Федеральний міністр сільського господарства Крістіан Шмідт вважає, що профілактика повинна включати «розумне скорочення популяції диких кабанів». Слід скасувати сезони полювання і посилити інші протиепізоотичні заходи. Регіони вже починають застосовувати методи зниження популяції кабанів, які неоднозначно сприймаються навіть самими мисливцями. На думку регіонального міністра сільського господарства Пітера Хаук, «це не особливо приємна тема, але вона необхідна для боротьби з хворобами».

Раніше німецькі фермери вимагали знищити до 70% кабанів. Коментуючи цю вимогу, Меттенлейтер повідомив, що ця цифра виходить з модельного розрахунку для спалаху захворювання в постраждалому районі, і не є орієнтиром для профілактики по всій країні в цілому.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Хто з аграріїв може претендувати на дотації у 2019 році
20-груд-2018

В Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються на збільшення кількості малих агропідприємств у Реєстрі отримувачів бюджетних дотацій.

Про це заявив заступник міністра Віктор Шеремета на прес-конференції.

Повідомляється, що допомогу отримують ті виробники, у яких всі документи в порядку — і зареєстровано підприємство, і внесена земля в реєстр.

«Якщо продають за готівку, то отримують на третину менше, ніж якщо зареєструвалися і працюють офіційно. Тому ситуація буде вирівнюватися і малі виробники будуть реєструватися, і очікується, що програма допомоги у наступному році пришвидшиться і активізується», — сказав він.

Шеремета додав, що в перший місяць роботи цього реєстру подали документи лише 30 підприємств, на другий місяць — близько 100 заявок на державну допомогу. Згодом було вже майже три тисячі заявок. Загалом допомогу від держави вже отримали близько п'яти тисяч малих агровиробників.

Укрінформ

Детальніше
Ринок м’яса України — підсумки першого півріччя
24-лип-2017

Аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО Андрій Панкратов підбиває підсумки першого півріччя для м’ясного ринку України.

 Основні тенденції розвитку м’ясного ринку аналітик подає у таких тезах:

  • поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

Виробництво яловичини

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року — зі 104 до 106 тис. тонн.
Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.
Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах — спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95%поголів’я ВРХ в країні — молочні породи).
Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник — загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій — так званого «психологічного забою» — і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Експорт

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.
Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу —  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази.
Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.
Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Імпорт 
Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.
Споживання

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% 3 як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше — на 16% — зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.
Матеріал підготовлено в рамках проекту FAO/EBRD з підтримки публічного діалогу в м’ясній галузі України

milkua.info

Детальніше
Україна: зовнішня торгівля молочними продуктами — підсумки 2019 року
17-січ-2020

За даними статистики 2019 року експорт майже всіх молокопродуктів значно скоротився, повідомляє Іnfagro.

Винятком стали молочні консерви (+6%), ультрапастеризоване молоко (+15%) і сухе незбиране молоко  (в 2,1 рази).

По інших молочних товарах спостерігається значне скорочення експорту: по маслу (-40%), по сирних продуктах (-48%), по СЗМ (-14%), по казеїну (-28%), по сироватці (-24%).

Аналізуючи поточні тенденції, слід зазначити менш виражене скорочення експорту в порівнянні з минулою зимою. У грудні експорт СЗМ виявився в 2,1 рази більшим у порівнянні з груднем 2018 року. Більше продавалося молока тривалого зберігання, молочних консервів і навіть сиру. У той же час продажі масла і сирного продукту залишалися невеликими.

У січні 2020 експорт молокопродуктів буде дуже незначним, на помітне збільшення зовнішніх продажів можна розраховувати не раніше квітня, коли збільшиться пропозиція дешевого молока від населення.

Що стосується імпорту молокопродуктів, то в 2019 він значно виріс. Закупівля сирів в минулому році зросла на 82%, а якщо розглядати грудневий імпорт, то він більш ніж в два рази перевищує показник грудня 2018 року.

У 2019 ввезення свіжих молокопродуктів збільшилося на 65%. Значно зросла закупівля вершкового масла, помітно збільшився імпорт інших молочних продуктів. У грудні зросли обсяги імпорту не тільки сирів і масла, а й сухого молока, сироватки. Цих товарів закуплено в рази більше в порівнянні з груднем 2018 року.

У січні імпорт молокопродуктів все ще буде досить значним, зовнішні закупівлі скоротяться ближче до весни.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок