IFCN стверджує: світовий молочний ринок відновлюється, і Україна — серед лідерів

В рамках програми ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях і відновлення постраждалих від конфлікту територій у східній Україні 5 тис. домогосподарств отримають корми для сільськогосподарських тварин.

Про це повідомила прес-служба ФАО.

У 32 населених пунктах Донецької області та 17 селах Луганської області 5 тис. малих ФГ отримають допомогу від ФАО у формі кормових наборів для сільськогосподарських тварин. Населені пункти, обрані для допомоги, розташовані в межах 5−10 км від лінії розмежування.

Кожне домогосподарство-одержувач отримає набір (125 кг) концентрованого корму для забезпечення збалансованого харчування своєї домашньої худоби. Зокрема, кожне домашнє господарство отримає 50 кг подрібненої кукурудзи, 50 кг пшениці та 25 кг соєвого шроту. Такий набір підійде для підтримки достатнього рівня відгодівлі ВРХ, свиней та свійської птиці.

«В результаті триваючого конфлікту і труднощів з доступом до кормів поголів'я худоби значно скоротилося. З одного боку, конфлікт підриває стійкість сільського господарства. З іншого — він є причиною зростання цін на продовольство і відсутності продовольчої безпеки», — сказав координатор надзвичайної програми ФАО в Україні Фаррух Тоїров.

Проте, дослідження ФАО свідчать про зростання інтересу до ведення тваринництва, пов'язаного з прагненням сільських жителів з низьким доходом забезпечити себе продовольством.

Всі сільськогосподарські ресурси, що розподіляються в рамках проектів ФАО в Україні, закуповуються на території України і проходять процедуру відкритих тендерів.

ФАО планує продовжити надання сільськогосподарських ресурсів у 2018 р. Крім того, організація буде продовжувати надавати обладнання сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам для спільного використання фермерськими господарствами на сході України.

Поточний розподіл кормових наборів для тварин вже розпочато і буде тривати до середини лютого.

milkua.info

Уряд в черговий раз вдосконалив програму «Доступних кредитів 5−7-9%», збільшивши максимальну допустиму державну допомогу з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Таке рішення було прийнято 24 лютого на черговому засіданні Кабінету Міністрів України.

«Ми постійно в діалозі з бізнесом, чуємо їх запити і намагаємось оперативно реагувати. Знаємо, що деякі підприємства не могли скористатися програмою „5−7-9“, адже до цього за іншими програмами вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Наше чергове вдосконалення, а саме збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро, суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Ми прагнемо, щоб бізнес мав ще більший доступ до довгострокових ресурсів, мав можливість інвестувати у свій розвиток і розвиток нашої держави», — прокоментував зміни Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, сьогоднішнє рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім «5−7-9», є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. Також нове вдосконалення буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

Також варто зазначити, що збільшення ліміту до 400 тис. євро не суперечить нашим зобов'язанням з ЄС.

Нагадаємо, що від старту програми банки-учасники видали 8 916 кредитів на загальну суму 21,4 млрд грн.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням. 

Вогнище африканської чуми свиней зафіксували у присадибному господарстві громадянина у с. Новий Корогод. У наслідок цього 11 травня Бородянська районна державна адміністрація встановила карантинні межі та затвердила план заходів щодо недопущення поширення хвороби.

Про це повідомляє прес-служба Бородянської РДА.

За результатами роботи комісії визначили зоною захисту територію сіл Бородянської ОТГ: Новий Корогод, Дмитрівка та Озерщина та зоною нагляду села Нова Гребля, Вабля, Дружня, хутір Гай, Загальці, Галинка, Нова Буда, Вишняки, Майданівка, Язвинка та мисливські угіддя ТОВ «МРК «Ярик», ТОВ «Поле Вовк», свиногосподарство ТОВ «Агро Еко Технології ім.Шевченка».

Також вирішено вжити невідкладних заходів щодо організації обліку свиней та недопущення руху тварин; забезпечити облік поголів’я свиней у всіх населених пунктах Бородянського району; повідомити Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Макарівській РДА про випадок АЧС; забезпечити створення матеріального резерву відповідно до районної цільової програми превентивних заходів щодо африканської чуми свиней та інших інфекційних захворювань на території Бородянського району.

Карантин буде знятий за рішенням ДНПК при Бородянській РДА через 40 днів після виконання всього комплексу заключних ветеринарно-санітарних заходів.

pigua.info

Українська зернова асоціація звернулася до профільних міністерств, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України, з проханням відновити експорт пшениці та скасувати ліцензування.

Як говориться у повідомленні УЗА, такий крок необхідний, оскільки Україна має надлишкові перехідні запаси з минулорічного врожаю, а експорт зерна значно ускладнений через блокування українських морських портів. 

«Скасування ліцензії на експорт дозволить трішки спростити механізм експорту пшениці та вивільнити потужності для зберігання нового врожаю», — пояснюють експерти. 

Зазначається, що в 2021 р. українські аграрії зібрали рекордний врожай пшениці — понад 33 млн т. З року в рік внутрішній ринок України споживає близько 5-7 млн т як продовольчої, так і фуражної пшениці разом. Враховуючи пандемію та бажання уряду сформувати рекордні перехідні залишки, зерновики підтвердили готовність експортувати лише 25,3 млн т пшениці, що закріплено в Меморандумі про взаєморозуміння між урядом та профільними асоціаціями. 

«Станом на 1 березня було експортовано лише 18,2 млн т пшениці із запланованих 25,3 млн т. Враховуючи рекордні перехідні залишки, в Україні на елеваторах зберігається ще близько 12 млн т пшениці, при цьому до нового врожаю залишилось менше 3-х місяців, а внутрішнє споживання може становити близько 1,5 млн т», — прогнозують в УЗА. 

За даними Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби та Мінагрополітики, а також інформації з полів, пшениця успішно перезимувала, відтак наразі стан озимих культур добрий, і ризиків неврожаю, окрім як воєнних дій в окремих регіонах, наразі не спостерігається. При цьому, у зв’язку з військовою агресією рф та блокадою морських портів зерновики вимушені експортувати зернові та олійні культури лише через наземні шляхи. Пропускна спроможність наземних переходів обмежена приблизно в 20 тис. т на добу, що в 10 разів менше за можливості українських портів. Таким чином, за оцінками УЗА, за нинішніх логістичних умов Україна зможе експортувати не більше 2 млн т зерна, включно з пшеницею та кукурудзою.

«Сьогодні експорт — це не лише надходження вкрай потрібної валюти в країну, а й обігові кошти аграріїв для посівної кампанії та подальшого процесу вирощування культур. Окрім того, потрібно врахувати можливості зберігання вітчизняних елеваторів — близько 56 млн т. Сьогодні в Україні на складах залишається близько 22 млн т зерна, що може бути експортовано без ризиків продовольчої безпеки України. Враховуючи тенденцію щодо вирощування понад 100 млн т зерна щороку, а також неекспортовані залишки, Україна може зіштовхнутися з великою проблемою відсутності достатніх потужностей для зберігання зерна», — пояснюють в УЗА.

УЗА підтримала рішення уряду щодо скасування раніше впровадженого ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії та вважає за доцільне також скасування ліцензування експорту пшениці та повного відновлення експорту зерна, оскільки відповідне рішення не сприяє експорту залишків, а лише гальмує торгівлю зерном.

agroportal.ua