ЄС: зонозні захворювання та спалахи харчових інфекцій у 2021 році

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

Шкірка маніоки, яка сьогодні розглядається переважно як відходи продовольчої галузі, потенційно може використовуватися в якості компонента комбікорму і частково замінити кукурудзу. Така практика стає сьогодні все більш поширеною серед фермерів в ряді африканських країн, зокрема в Нігерії, що частково обумовлено високими цінами на кукурудзу. Маніока є популярною сільськогосподарською культурою в Африці, на південь від Сахари. За даними ФАО, щорічно в світі виробляється близько 178 млн т маніоки. Нігерія збирає близько 59 млн т маніоки в рік, що еквівалентно 20% світового виробництва. На думку вчених, в птахівництві країни шкірка маніоки дозволить замінити 1,5 млн т кукурудзи.

За матеріалами All About Feed

В період з 5 по 11 жовтня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 218 осередків особливо небезпечних хвороб.

Нові вогнища африканської чуми свиней відзначили на території Болгарії (3 вогнища), Угорщини (51 вогнище), Латвії (2), Польщі (40 вогнищ), Словаччини (2 вогнища) та Румунії (53 вогнища), а також у Південній Кореї (5 вогнищ) та Лаосі (47). У Бразилії зафіксували 2 вогнища класичної чуми свиней.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнище низькопатогенного грипу птахів у Франції (1); осередки сибірської виразки в Італії (2 вогнища) та в Республіці Нігер (3 вогнища); про вогнища лихоманки Західного Нілу в Німеччині (7 осередків).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Про це повідомила представниця Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Вікторія Михальчук.

«Попередні оцінки від червня вказують на те, що збитки, завдані сільськогосподарському сектору внаслідок війни, становлять від 4 до 6 млрд доларів, включаючи шкоду інфраструктурі, такій як іригаційне обладнання, сховища, інфраструктура судноплавства та переробки, теплиці, польові культури, сільськогосподарські тварини», — сказала Михальчук на брифінгу у Медіацентрі «Україна» у Києві у п'ятницю.
Вона зазначила, що цього року, за оцінками FAO, Україна очікує зібрати до 51 млн т зернових.
«Зважаючи на райони, які безпосередньо постраждали від війни, лише 61 млн тонн із загальної кількості 75 млн сховищ є фізично доступними. 14% пошкоджено або зруйновано, 10% розміщено на окупованій Росією території», — розповіла Михальчук.
За її словами, з доступних сховищ 35% залишаються наповненими 22 млн тонн зернових та олійних культур, які очікують експорту.

agravery.com