Чи готові на фермах до зміни базисних показників молока в Україні

Протягом другої половини червня ціни на вітчизняному ринку свинини демонструють досить хаотичний рух. Так, попереднього тижня закупівельні ціни продовжили висхідний рух, а середньоринкова ціна сягнула 48,1 грн/кг. Цього тижня цей показник мав незначне негативне відхилення: середня ціна на свинину живою вагою зупинилася на рівні 47,5 грн/кг. Відповідну динаміку на ринку живця відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України».

Упродовж останніх двох тижнів закупівельні ціни на живець коливають в незвчино широкому діапазоні — 45−50 грн/кг. Не звачаючи на відносну стійкість максимальної та мінімальної цін заготівлі, у другій половині місяця окремі оператори реалізували живець на 0,5−2 грн/кг дешевше ніж тижнем раніше. Опитування представників м'ясопереробних підприємств показало, що більшість товарних партій закуповували по 46−48 грн/кг.

Негативне коливання цін закупівлі переробники пояснюють досить по-літньому млявою реалізацією та достатністю наявної пропозиції живця. Так, оператори зазначають, що спекотна погода та розпал сезону ягід та молодої городини «відволікають» споживача від свинини. З іншого боку, закупівельники відзначають, що високі температури відзначаються на темпах приросту живої маси тварин: так, частина операторів зазначила, що середня забійна вага товарних свиней знизилася в середньому на 5 кг.

Тривалі святкові вихідні для більшості переробників пройшли практично непомітно: активізацію попиту в період зелених свят зауважуважили епізодично. Відповідно, представники м'ясопереробної галузі гадають, що наступний триденний вікенд, найвірогідніше, також не відзначиться сплеском споживчої активності. Тож передумов для висхідного руху цін вони наразі не бачать.

Більшість переробників очікує на звуження цінового діапазону наступного тижня у наслідок «просідання» його верхньої межі. Так, учасники Асоціації «М'ясної галузі» прогнозують, що більшість товарних партій живця наступного тижня закуповуватимуть по 47−47,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018−2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Верховна Рада України 17 червня 2020 р., ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель» (№2280), який стосується просторового планування громад.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначив, що це один з законопроєктів, який є частиною комплексної земельної реформи.

5 основних змін законопроєкту:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;

зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;

цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;

громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;

до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об'єктів, та можуть примусово відчужуватися.

milkua.info

Незабаром Україна отримає шанс збільшити експорт курятини в Європу. Це станеться, якщо Європарламент схвалить домовленість сторін про зміну угоди про зону вільної торгівлі. Від позитивного рішення ЄП виграє європейський споживач, який отримає великий вибір продукту за низькою ціною. Про це заявила представник "Центру вибору споживача" (Consumer Choice Centre) Марія Чапля, передає УНН з посиланням на Food and Drink International.

Згідно з попередньою угодою, Єврокомісія планує збільшити імпортну квоту на українську курятину - з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн в рік, нагадала Чапля.

"Не дивлячись на те, що цифри здаються багатообіцяючими, малі тарифні квоти по своїй суті шкідливі і обмежують вибір споживачів. Обмежуючи кількість імпорту курячої грудки, що надходить на ринок ЄС, ЄС створює спотворення на ринку, що призводить до зниження добробуту споживачів.

Простіше кажучи, вільна торгівля - це обмін, який дозволяє кожній стороні використовувати свою перевагу і отримувати вигоду з переваги іншої", - заявила вона.

Вигоду від збільшення імпортних квот отримають європейські споживачі, говорить Чапля.

"Європейські споживачі можуть отримувати значно більший запас курячих грудок за нижчою ціною", - наголошує вона.

У той же час, результатом угоди можуть бути незадоволені європейські птахівники, каже представник Центру.

"І тут дуже важливо не дозволити їм перешкодити цим переговорам", - зазначила вона.

В ідеалі, ЄС не повинен вводити торгові обмеження у вигляді тарифних квот, так як це б'є по споживачах.

"Замість цього потрібно сприяти вільному обміну", - резюмувала Чапля.

Джерело: УНН

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

• оборона й безпека;
• промисловий хайтек і космос;
• зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
• біомедична інженерія і здоров’я людини;
• аграрна інженерія;
• інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
• Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
• Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
• Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
• Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.