Держспоживслужба позбавила великі агропромислові компанії компенсації за утилізацію відходів

30-жовт-2018

Компенсація витрат на утилізацію відходів тваринництва буде поширюватися тільки на дрібні компанії у яких немає власних потужностей з утилізації. 

Про це йдеться в повідомленні на сайті Держспоживслужби.

Як пояснили у відомстві, проект постанови Кабміну, яка розглядалась у минулий четвер на засіданні урядового комітету, передбачає надання бюджетної допомоги тільки на поховання особливо небезпечних відходів тваринництва і тільки тим компаніям, які не мають власних утилізаційних цехів.

Так, компенсуватися будуть виключно операції з утилізації продуктів тваринного походження так званих категорій I і II. До них відносяться залишки тварин, загиблих від найбільш небезпечних хвороб, які можуть передаватися людині, таких як сибірка, сальмонельоз, ящур, сказ, ботулізм, а також трупи тварин, які були поховані в лісосмугах, на полях і так далі, і які можуть завдати значної шкоди екології та здоров'ю людей. Таким чином, відходи, що утворилися в процесі промислового виробництва на підприємствах потрапляти під дію постанови не будуть.

Крім того, право на компенсацію отримують тільки компанії, які відповідають ряду кваліфікаційних вимог. Одне з них – відсутність власних потужностей з утилізації. Таким чином, великі агропромислові вертикально інтегровані компанії, які працюють в галузі тваринництва і птахівництва, мають у своєму складі власні утилізаційні цехи, не будуть підпадати під дію постанови, і не будуть отримувати часткову компенсацію.

Як зазначають у відомстві, основним завданням проекту є зменшення кількості масових звалищ трупів тварин, які можна знайти на полях, у лісосмугах, поблизу населених пунктів, кількість яких щороку збільшується і які, крім погіршення епізоотичної, епідемічної, екологічної ситуації, викликають і значну соціальну напруженість.

milkua.info

Більше новин
Продукти харчування стануть безпечнішими? — Мінекономіки оприлюднило для громадського обговорення важливий законопроєкт
16-серп-2021

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».

Детальніше
Українські молочнотоварні ферми взяли курс на укрупнення
22-жовт-2018

Наскільки рентабельне виробництво молока у країні? У який бік рухається галузь? Чи варто очікувати зростання цін на молоко? Про це та багато іншого розповіли віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк та аналітик Асоціації Яна Музиченко.

Як молочна галузь змінилась за останні 5 років?

Ганна Лавренюк: Українське молочне скотарство здійснило стрімкий стрибок у своєму розвитку, і особливо це помітно по змінах, що відбулися впродовж останніх п’яти років.

Молочнотоварні ферми взяли курс на інтенсифікацію та укрупнення, модернізацію та впровадження провідних світових підходів до технологій та управління молочним скотарством. Молочний напрям господарства почали трактувати як окремий бізнес, а не як придаток рослинництва чи, як самі фермери його називають, соціальний проект для підтримки лояльності пайовиків.

Кількість корів в Україні з року в рік почала скорочуватися, стало менше промислових господарств. Проте ті, що лишилися, почали збільшуватися та нарощувати продуктивність. Причому це загальносвітовий тренд.

У США, що є визнаним лідером світового молочного ринку, ще у 2013-му при будівництві сучасних молочнотоварних комплексів орієнтувалися на поголів'я не менше 1000 дійних корів. А вже сьогодні, щоб отримати банківський кредит для будівництва, ферма повинна бути розрахована мінімум на 4000 корів дійного стада. Це та кількість, яка, за оцінками ризиків, має стійку фінансову спроможність долати низький рівень цін на молоко-сировину. За оцінками DFA (Dairy Farmers of America — найбільшого у США молочного кооперативу, до складу якого входить 8000 учасників, що разом виробляють понад 28 млн т молока-сировини на рік, або 30% всього молока у США, володіють 42 молокозаводами та є четвертим найбільшим переробником молока у світі), через 10 років 50% молочних ферм, що утримують менше 100 корів дійного стада, зникнуть назавжди.

Що собою являє бізнес із виробництва молока в Україні?

Ганна Лавренюк: У 2013 році в Україні налічувалася 3201 молочнотоварна ферма, а за підсумками 2017-го — 1946. Молочний напрям згорнули переважно малі ферми (до 50 голів). У загальній структурі бізнесу їх частка скоротилася з 40,4% до 27%. Частка ферм з поголів'ям 50−100 голів зросла на 4% — до 16%. Одночасно значно зросла частка середніх (100−500 голів) та великих (більше 500 голів) ферм. Перші займають 45,4% (у 2011-му — 38,6%), а другі — 11% (проти 8,9% у 2011-му). При цьому саме середні та великі господарства забезпечують основний вал виробництва промислового молока: за підсумками 2017-го — 92,1%.

За останні п’ять років завдяки застосуванню високопродуктивної генетики, впровадженню сучасних технологічних та управлінських рішень значно зросли виробничі показники підприємств. Продуктивність господарств Асоціації виробників молока (АВМ) зросла майже на 30%. За підсумками 2017-го року середньорічний надій на фуражну корову сягнув понад 8200 кг, хоча по Україні цей показник становить 6012 кг. А від початку існування АВМ він збільшився на 82%. Є низка господарств, що вже перетнули позначку в 11 000 кг. Причому росте не лише вал молока, але і його якість. Ще у 2009-му у структурі промислового молока, зданого на переробку, взагалі не виділяли молоко екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го частка «екстра» в структурі сировини, отриманої на переробку, досягла 20%. 50% із цього обсягу забезпечують 140 господарств — учасників АВМ.

Сьогодні в Україні працює чотири молочні ферми із роботизованим доїнням, ще на двох встановлені доїльні зали типу «карусель» на 80 місць (таких до десятка по всій Європі). АВМ тісно співпрацює з кращими експертами молочного скотарства з Ізраїлю, США, Канади, провідних молочних країн Європи. Ці визнані у своїй царині фахівці теж відзначають, що українські молочнотоварні господарства впевнено наздоганяють кращі світові ферми та з кожним роком зростає кількість таких, які не поступаються їм а ні за показниками продуктивності, а ні за ефективністю управління.

Наскільки рентабельне виробництво молока в країні?

Ганна Лавренюк: З роками розрив у ефективності старих немодернізованих ферм та сучасних молочних комплексів поглиблюється. Причому близько 50% молочних господарств України тільки почали йти шляхом реконструкції та будівництва.

Експерти FAO з 2012 року розраховують для України так званий молочний індекс (УМІ), що вказує на рентабельність ведення молочного скотарства. На початку вересня у FAO констатували, що сім місяців із восьми у 2018-му УМІ падає. У серпні поточного року УМІ був вже на 19,6% нижчим, ніж у відповідному місяці 2017-го. Гіршою ситуація була тільки у кризових для молочної галузі України 2015−2016 роках.

Однак за цей непростий період кращі господарства досягли рентабельності на рівні 20−30%. Та це не той прибуток, який вони покладуть собі до кишені. Тут варто дещо деталізувати економіку «вхідного квитка» у молочне скотарство та очікуваного періоду повернення інвестицій.

При будівництві сучасної молочнотоварної ферми із безприв’язним утриманням, доїльним залом та холодним типом утримання витрати на одне стійло-місце (бетонні та металеві конструкції, інфраструктуру, потужності для зберігання кормів) становитимуть мінімум 6000 євро/корова. Комплектація стада високопродуктивними тваринами — орієнтовно 2000 євро/нетель. Будівництво молочного блоку із доїльним залом — знову 2000 євро/корова. За підсумками бенчмаркінгу господарств — учасників АВМ за 2017 рік, зокрема аналізу точки беззбитковості, оптимальний розмір дійного стада для стійкої економічної моделі підприємства — від 600 корів із середнім надоєм 25,6 кг. Отже, базові витрати на будівництво такої ферми сягають 6 000 000 євро. Додайте сюди ще мінімум 500 000 євро витрат на мінімально необхідну техніку («зелена лінія» для заготівлі грубих кормів, кормозмішувач). І це далеко не всі витрати. При цьому повернення інвестицій варто очікувати не раніше ніж через 7−10 років. Ферми, які почали реконструкцію ще у 2009-му, коли була створена АВМ, досі не можуть назвати себе прибутковими і продовжують інвестувати зароблені у молочному скотарстві та рослинництві кошти.

Якою має бути молочна ферма, аби давати прибуток? Чи існує ідеальна модель?

Ганна Лавренюк: За оцінками експертів КЦ АВМ, у найближчі 10 років тенденції до укрупнення будуть виразними також в Україні, тому стійкою економічною моделлю для країни стане ферма з дійним стадом від 1200 корів. Зважаючи на значну територію України та відмінність кліматичних умов у різних регіонах, кращий вибір технологій мікроклімату, гноєвидалення тощо для кожної кліматичної зони буде свій. Однак у будь-якому випадку це безприв’язне утримання, безконтактне доїння в доїльних залах, максимальна автоматизація процесів та комп’ютеризація обліку й управління стадом.

Як у країні змінилися обсяги виробництва молока за останні роки?

Яна Музиченко: За останні п’ять років загальне виробництво молока в Україні скоротилося на 8,1% — до 10 200 000 т. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах виробництво за аналізований період зросло на 8% — до 2 700 000 т, а в господарствах населення скоротилося на 13% — до 7 500 000 т.

Низькі ціни на селянське молоко та старіння сільського населення призвели до скорочення поголів'я та, відповідно, й виробництва молока. Що стосується промислових господарств, то після кризи 2014−2015 років з ринку пішла велика кількість неприбуткових підприємств. Залишилися найсильніші, які працюють над продуктивністю поголів'я. Це відображається на загальному валі виробництва.

Який відсоток від загального обсягу виробництва молока переробляється та реалізується всередині країни? Як змінився цей показник за останні роки?

Яна Музиченко: За підсумками 2017 року було перероблено 4 300 000 т, що на 4% менше, ніж у 2013-му. На внутрішньому ринку залишається трохи більше 3 000 000 т промислового молока та близько 5 000 000 т молока, що виробляються в господарствах населення і продаються через ринки або залишається на власні потреби домогосподарств.

Із них експортували близько 1 000 000 т, що на 7,3% менше, ніж у 2013 році.

Закінчується сезон «великого молока». Чого у зв’язку з цим варто чекати споживачам? До чого готуються виробники?

Ганна Лавренюк: Закінчення сезону «великого молока» завжди говорить про зростання ціни на нього. До кінця року варто очікувати зростання цін на молоко екстра-ґатунку (на партію від 10 т) до 10,4−10,6 грн/кг. Це в свою чергу відобразиться на вартості готового продукту. У поєднанні з девальвацією гривні це може вилитися у 10% зростання ціни на молочні продукти на полиці.

Традиційно у холодну пору року споживання молочних продуктів росте, хоча в Україні це й період великих комунальних платежів, що може скорегувати зростаючий тренд показників споживання. Експорт може скоротитися через той же сезонний фактор.

landlord

Детальніше
У 2022 році в Україні проведуть масштабну реформу щодо держкомпаній
30-груд-2021

Перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко анонсувала масштабну реформу публічної власності наступного року, після якої під управлінням міністерств залишиться до 100 держкомпаній.

Про це повідомляє interfax.com.ua.

«У 2022 році ми маємо провести масштабну реформу публічної власності. На рівні міністерств залишиться не більше ніж 100 підприємств. Найбільші з них будуть підпорядковані Кабінету міністрів», — розповідає Свириденко.

Крім того, міністерство має намір завершити розпочатий ще у 2017 році «тріаж» держкомпаній.

«Так званий тріаж розділить підприємства на ті, що не працюють, і ті, що працюють. Ті, що працюють, у свою чергу, — на ті, які мають залишитися у державній власності, і на ті, які можуть бути продані», — пояснює очільниця Мінекономіки.

За її словами, ті, що не працюють, підуть на ліквідацію чи приватизацію залежно від того, в якому вони стані.

«Підприємства, які працюють і мають залишитися у державній власності, ми об'єднаємо з метою їх укрупнення й у такий спосіб закінчимо цю важливу реформу», — підсумувала Юлія Свириденко.

Детальніше
АЧС в Україні: новий випадок у Запорізькій області
31-серп-2021

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області інформує, що на території підсобного господарства у м. Молочанськ Пологівського району  виявили захворювання свиней на африканську чуму (АЧС).

У ході  розслідування спалаху встановили, що в постраждалому присадибному господарстві утримували 10 голів свиней,  з них 1 голова загинула (підозра на захворювання на АЧС). Фахівці  Держпродспоживслужби провели відбір патматеріалу для дослідження на АЧС у лабораторії.

27.08.2021 року Дніпропетровська регіональна  державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів встановила позитивний результат на АЧС.

Наразі в неблагополучному пункті спеціалісти  Держпродспоживслужби в Запорізькій області разом з представниками причетних служб  проводять комплекс заходів щодо ліквідації вогнища та недопущення подальшого розповсюдження інфекції. Зокрема, виставлені карантинні пости, обладнано дезбар’єри, проведено дезінфекцію подвір’я та транспортних засобів тощо.

Також здійснені подвірні обходи в зонах захисту і нагляду, проведена інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок