Глава держави підписав закон про відновлення ставки ПДВ y 20% для деяких видів сільськогосподарської продукції

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Днями відбулася зустріч Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи та представників Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) від Єгипту щодо відновлення експорту м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) до Єгипту. Зустріч української та єгипетської сторони стала продовженням перемовин, які тривали під час 85-ї сесії МЕБ у травні 2017 року.

Під час зустрічі сторони обговорили питання відновлення експорту забійної ВРХ з України до Єгипту у зв’язку з відсутністю в Україні статусу країни з контрольованим ризиком по губчастоподібній енцефалопатії ВРХ (ГЕ ВРХ).

Представниками Держпродспоживслужби було зазначено, що в Україні з 2017 року запущена Програма визначення статусу України як країни з контрольованим ризиком щодо ГЕ ВРХ. Також українською стороною було надано матеріали щодо контролю ГЕ ВРХ в Україні. 

В результаті зустрічі єгипетська сторона пообіцяла докласти всіх зусиль для зняття обмежень щодо забійної ВРХ, визнання українських халяльних центрів для проведення сертифікації для Єгипту та подальшого налагодження співпраці між країнами.

Прес-служба Мінагрополітики

Міністерство аграрної політики та продовольства України оновило експортне портфоліо українського аграрного сектору та презентує видання поточного року — #GROW UKRAINE export for U.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Третє видання експортного портфоліо надає чіткі орієнтири в питаннях експорту аграрної продукції. Документ містить актуалізовану статистику щодо аграрної торгівлі, динаміку розвитку українського експорту, перелік товарної номенклатури та важливі контакти галузевих об'єднань», — розповіла в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Зазначається, що експортне портфоліо викладене англійською мовою та містить наступні розділи:

Ukrainian agriculture (українське сільське господарство);

livestock products (продукції тваринництва);

milk and dairy products (молоко і молочні продукти);

grains (зерно);

vegetables (овочі);

fruits and fruit products (фрукти та продукти з них);

tree nuts (горіхи);

alcoholic and non-alcoholic beverages (алкогольні та безалкогольні напої);

oil seeds (насіння олійних культур);

sugar, honey, sugar confectionery (цукор, мед, цукрові кондитерські вироби);

confectionery (кондитерські вироби);

vegetable oils and their cleavage products (рослинні олії та продукти з них);

products of the milling industry (борошномельна продукція);

residues and waste from the food industries (залишки та відходи харчової промисловості);

seeds (насіння);

fish industries (рибна галузь);

Ukrainian organic products (українська органічна продукція).

З повною версією третього видання експортного портфоліо українського аграрного сектору можна ознайомитися за посиланням.

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.