Французи шукають якісне українське молоко

В Україні в 2018 році спостерігалося значне поліпшення якості молока, що надходить на переробні підприємства.

Так, за 9 місяців 2018 року обсяги закупівлі молока екстра і вищого сорту зросли відповідно на 33,8% і 7,8%. У той же час, обсяги закупівлі молока I сорту скоротилися на 8,9%, а II сорту — на 15,1%.

«Сьогодні молочний сектор демонструє позитивні результати, покращилася якість сировини, вперше за останні роки Україна увійшла в 10-ку світових лідерів з експорту молочної продукції. За нашими оцінками, за результатами 2018 р. всієї молочної продукції буде реалізовано на суму майже в 57 млрд грн, при цьому експорт складе понад 7 млрд грн», — зазначила Олена Ковальова.

За даними ДФС в 2018 році експорт молока та молокопродуктів склав $ 263 млн, з яких 48,8% припадає на вершкове масло, 22,4% - на сухі і згущене молоко, 11,7% - на сири.

Ковальова додала, що тваринництво є особливою областю сільського господарства, стан розвитку якої вагомо впливає на економічний потенціал агропромислового комплексу країни. Так, в 2019 році на підтримку розвитку тваринництва передбачені 3,5 млрд грн, основні напрямки підтримки молочного скотарства 2018 р. будуть збережені.

milkua.info

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує в Бюджетній резолюції закласти державну підтримку на розвиток промисловості в 15-17 млрд грн на рік із 2021 року. Про це заявив Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Милованов подав таку пропозицію Парламентському комітету з питань розвитку економіки.

«Ми плануємо десь 15−17 млрд грн виділяти на рік підтримки для розвитку промисловості», — повідомив міністр.

За словами пана Милованова, така держпідтримка надаватиметься високотехнологічній промисловості на конкурсній основі.

«Вона має бути ефективною. Це не дотації, це державна підтримка тих, хто для нас найбільш перспективний», — вважає урядовець.

agravery.com

Найбільша європейська асоціація фермерів  і кооперативів Копа-Когека (Copa-Cogeca) піддала нищівній критиці наміри ЄС і України розширити торгівельну співпрацю у контексті підготовчої роботи комісії з підготовки поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (Dcfta).

Про це заявив генеральний секретар Копа-Когека Пекка Песонен у листі Сабіні Вейанд, генеральному директору ЄС з торгівлі Європейської комісії.

Як йдеться у листі, асоціація фермерів і кооперативів виступає проти надання будь-яких подальших пільг для товарів, що експортуються Україною або відновлення автономних торгових заходів.

Пекка Песонен нагадав, що сільськогосподарське співтовариство Європи вже постраждало від наслідків введення санкцій проти РФ і прямі втрати виробників вже досягають понад 10 млрд євро. Наразі ситуація ускладнюється значним падінням цін на деякі сільськогосподарські товари і карантинними заходами, пов’язаними з пандемією.

Також зазначається, що останні митні дані показують, що українські компанії в повній мірі скористалися можливістю, яка була надана в межках Угоди про асоціацію з ЄС. Отже, потенційне збільшення пільгових тарифних квот буде мати прямий негативний вплив на ринки сільськогосподарської продукції Союзу.

Крім того, він додав, що за останні три роки Європейський Союз став найбільшим імпортером кукурудзи в світі. Імпортні обсяги замінили зростання європейського виробництва, що чинило тиск на внутрішні ціни на кукурудзу і рикошетом «вдарило» по ринку ячменю. Дві третини об'єму кукурудзи ЄС імпортує саме з України. З огляду на це, Україні не потрібні нові тарифні квоти або відновлення автономних заходів.

«У зерновому секторі ми стикаємося з несприятливим комерційним середовищем і відсутністю прозорості у діяльності підприємств в Україні. Не можна гарантувати, що український аграрний сектор дійсно отримує вигоду від торгівлі зерном з Європейським Союзом. Збільшення тарифної квоти на пшеницю замість того, щоб змусити два виробничих ринки доповнювати один одного, призведе до посилення конкуренції на ринку ЄС», — сказав пан Песонен.

glavcom.ua

Зважаючи, що в Україні менш зарегульоване впровадження інновацій, ніж у США та країнах ЄС, можемо потенційно залучати іноземні компанії до співпраці, тестуючи інновації на великих площах, і надавати фідбек іноземним компаніям.

Про це сказала заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник України у 2015-2018 рр. Наталія Микольська в рамках ХІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні».

«В останньому дослідженні Стенфордського університету аграрне виробництво поділене на певні етапи з визначенням проблем у кожному з них, а також запропоновано 5-7 технологій, які потенційно можуть вирішити ці проблеми. Але ніхто не дає гарантії, що якась одна технологія зможе повністю вирішити одну чи низку проблем», — зазначає Наталія Микольська.

За її словами, основна річ, яку зараз сповідує Кремнієва долина — поставте запитання, яку проблему потрібно вирішити.

«Тому насамперед потрібно визначитись, яку проблему потрібно вирішити, і від цього вже відштовхуватися — застосовувати такий інструмент як блокчейн чи, можливо, краще застосувати штучний інтелект або машинне навчання. І другий важливий момент — все, що ми бачимо зараз, через 5 років буде відкладене в довгий ящик, і використовуватиметься якась невеличка частина від того, що існує сьогодні», — відзначила Наталія Микольська.

AgroPortal.ua